Frazlibro

eo Is-tempo 2   »   ad БлэкIыгъэ шъуашэр 2

82 [okdek du]

Is-tempo 2

Is-tempo 2

82 [тIокIиплIырэ тIурэ]

82 [tIokIiplIyrje tIurje]

БлэкIыгъэ шъуашэр 2

[BljekIygje shuashjer 2]

Elektu kiel vi volas vidi la tradukon:   
esperanto adigea Ludu Pli
Ĉu vi devis voki ambulancon? Iэп--э-------н-Iэ---къ--жэн-ф-е---ъ--ъа--а? IэпыIэгъу псынкIэм укъеджэн фаеу хъугъагъа? I-п-I-г-у п-ы-к-э- у-ъ-д-э- ф-е- х-у-ъ-г-а- ------------------------------------------- IэпыIэгъу псынкIэм укъеджэн фаеу хъугъагъа? 0
Ij------g--p---k---m ------je---a-u-h-ga--? IjepyIjegu psynkIjem ukedzhjen faeu hugaga? I-e-y-j-g- p-y-k-j-m u-e-z-j-n f-e- h-g-g-? ------------------------------------------- IjepyIjegu psynkIjem ukedzhjen faeu hugaga?
Ĉu vi devis voki kuraciston? В---ым укъ----н ---у -ъ----г--? Врачым укъеджэн фаеу хъугъагъа? В-а-ы- у-ъ-д-э- ф-е- х-у-ъ-г-а- ------------------------------- Врачым укъеджэн фаеу хъугъагъа? 0
V---hym--k-dzh-en f-eu--uga-a? Vrachym ukedzhjen faeu hugaga? V-a-h-m u-e-z-j-n f-e- h-g-g-? ------------------------------ Vrachym ukedzhjen faeu hugaga?
Ĉu vi devis voki la policon? П--и-и-м укъ----н -а---х-у-ъа--а? Полицием укъеджэн фаеу хъугъагъа? П-л-ц-е- у-ъ-д-э- ф-е- х-у-ъ-г-а- --------------------------------- Полицием укъеджэн фаеу хъугъагъа? 0
Polici---u-ed--------e---u-aga? Policiem ukedzhjen faeu hugaga? P-l-c-e- u-e-z-j-n f-e- h-g-g-? ------------------------------- Policiem ukedzhjen faeu hugaga?
Ĉu vi havas la telefonnumeron? Mi ĵuse havis ĝin. Те-е-о-ым -но--р-уи--------оу-д---э-э- -Iыгъы-ъ. Телефоным иномер уиIа? Ар моу джыдэдэм сIыгъыгъ. Т-л-ф-н-м и-о-е- у-I-? А- м-у д-ы-э-э- с-ы-ъ-г-. ------------------------------------------------ Телефоным иномер уиIа? Ар моу джыдэдэм сIыгъыгъ. 0
T---fo-y---n--e- u-I-- Ar--ou-dz-y-----e- s-yg--. Telefonym inomer uiIa? Ar mou dzhydjedjem sIygyg. T-l-f-n-m i-o-e- u-I-? A- m-u d-h-d-e-j-m s-y-y-. ------------------------------------------------- Telefonym inomer uiIa? Ar mou dzhydjedjem sIygyg.
Ĉu vi havas la adreson? Mi ĵuse havis ĝin. А-р-сыр --Iа- -- моу -ж-дэ-э----ы--ы-ъ. Адресыр уиIа? Ар моу джыдэдэм сIыгъыгъ. А-р-с-р у-I-? А- м-у д-ы-э-э- с-ы-ъ-г-. --------------------------------------- Адресыр уиIа? Ар моу джыдэдэм сIыгъыгъ. 0
A--es-r -iIa--A- mo- dz-y----j-----y---. Adresyr uiIa? Ar mou dzhydjedjem sIygyg. A-r-s-r u-I-? A- m-u d-h-d-e-j-m s-y-y-. ---------------------------------------- Adresyr uiIa? Ar mou dzhydjedjem sIygyg.
Ĉu vi havas la urbomapon? Mi ĵuse havis ĝin. Къалэ--ик--т---иIа?--- --у--жы---------гъы--. Къалэм икартэ уиIа? Ар моу джыдэдэм сIыгъыгъ. К-а-э- и-а-т- у-I-? А- м-у д-ы-э-э- с-ы-ъ-г-. --------------------------------------------- Къалэм икартэ уиIа? Ар моу джыдэдэм сIыгъыгъ. 0
K--jem---artje-ui--- A- m-u-dz---jed-em--I-g--. Kaljem ikartje uiIa? Ar mou dzhydjedjem sIygyg. K-l-e- i-a-t-e u-I-? A- m-u d-h-d-e-j-m s-y-y-. ----------------------------------------------- Kaljem ikartje uiIa? Ar mou dzhydjedjem sIygyg.
Ĉu li venis akurate? Li ne povis veni akurate. Ар и---м------у----? -р и---м-к-э-Iо-ъ-г---. Ар игъом къэкIуагъа? Ар игъом къэкIошъугъэп. А- и-ъ-м к-э-I-а-ъ-? А- и-ъ-м к-э-I-ш-у-ъ-п- -------------------------------------------- Ар игъом къэкIуагъа? Ар игъом къэкIошъугъэп. 0
A- ig-- k-e-I-a-a?-A- ---m kj-k--s---j--. Ar igom kjekIuaga? Ar igom kjekIoshugjep. A- i-o- k-e-I-a-a- A- i-o- k-e-I-s-u-j-p- ----------------------------------------- Ar igom kjekIuaga? Ar igom kjekIoshugjep.
Ĉu li trovis la vojon? Li ne povis trovi la vojon. А---ъ--ур --ы-ъоты-ъа?--- г----р къ-г--ты--у-ъ-п. Ащ гъогур къыгъотыгъа? Ащ гъогур къыгъотышъугъэп. А- г-о-у- к-ы-ъ-т-г-а- А- г-о-у- к-ы-ъ-т-ш-у-ъ-п- ------------------------------------------------- Ащ гъогур къыгъотыгъа? Ащ гъогур къыгъотышъугъэп. 0
A--h --g----yg-t-ga? A--- --g---kygotyshu-j--. Ashh gogur kygotyga? Ashh gogur kygotyshugjep. A-h- g-g-r k-g-t-g-? A-h- g-g-r k-g-t-s-u-j-p- ---------------------------------------------- Ashh gogur kygotyga? Ashh gogur kygotyshugjep.
Ĉu li komprenis vin? Li ne povis kompreni min. А---п----ъ-р---р------а? -сIу-г-эр --ыг--ы--н-ыл-----гъэп. Ащ епIуагъэр гурыIуагъа? ЕсIуагъэр къыгурыIон ылъэкIыгъэп. А- е-I-а-ъ-р г-р-I-а-ъ-? Е-I-а-ъ-р к-ы-у-ы-о- ы-ъ-к-ы-ъ-п- ---------------------------------------------------------- Ащ епIуагъэр гурыIуагъа? ЕсIуагъэр къыгурыIон ылъэкIыгъэп. 0
Ash--ep-ua-------ryI---a?--sIu---e--k--uryI---y---kI-g---. Ashh epIuagjer guryIuaga? EsIuagjer kyguryIon yljekIygjep. A-h- e-I-a-j-r g-r-I-a-a- E-I-a-j-r k-g-r-I-n y-j-k-y-j-p- ---------------------------------------------------------- Ashh epIuagjer guryIuaga? EsIuagjer kyguryIon yljekIygjep.
Kial vi ne povis veni akurate? С--- ---г-ом-ук------эм-кIош-у-ъэ-? Сыда о игъом укъызыкIэмыкIошъугъэр? С-д- о и-ъ-м у-ъ-з-к-э-ы-I-ш-у-ъ-р- ----------------------------------- Сыда о игъом укъызыкIэмыкIошъугъэр? 0
Sy-a --igom---yzykI-e-y------gjer? Syda o igom ukyzykIjemykIoshugjer? S-d- o i-o- u-y-y-I-e-y-I-s-u-j-r- ---------------------------------- Syda o igom ukyzykIjemykIoshugjer?
Kial vi ne povis trovi la vojon? Сыда --гъог-- -ъызык--м-гъот-шъу----?. Сыда о гъогур къызыкIэмыгъотышъугъэр?. С-д- о г-о-у- к-ы-ы-I-м-г-о-ы-ъ-г-э-?- -------------------------------------- Сыда о гъогур къызыкIэмыгъотышъугъэр?. 0
Sy-a - ---ur ky--kI-e--gotys-u--e--. Syda o gogur kyzykIjemygotyshugjer?. S-d- o g-g-r k-z-k-j-m-g-t-s-u-j-r-. ------------------------------------ Syda o gogur kyzykIjemygotyshugjer?.
Kial vi ne povis kompreni lin? С-да--щ (хъ-л-фыгъ)----уиI--г-------зы-Iы-г--ым--о-----эр? Сыда ащ (хъулъфыгъ) къыуиIуагъэр къызыкIыбгурымыIошъугъэр? С-д- а- (-ъ-л-ф-г-) к-ы-и-у-г-э- к-ы-ы-I-б-у-ы-ы-о-ъ-г-э-? ---------------------------------------------------------- Сыда ащ (хъулъфыгъ) къыуиIуагъэр къызыкIыбгурымыIошъугъэр? 0
Sy-- ---- --u-f-g) -yui---g-e--kyz----b--rym--os--g---? Syda ashh (hulfyg) kyuiIuagjer kyzykIybgurymyIoshugjer? S-d- a-h- (-u-f-g- k-u-I-a-j-r k-z-k-y-g-r-m-I-s-u-j-r- ------------------------------------------------------- Syda ashh (hulfyg) kyuiIuagjer kyzykIybgurymyIoshugjer?
Mi ne povis veni akurate ĉar neniu buso trafikis. Игъ----ыкъызык-эмы--ош-угъ-р --то---хэр з-кI-щ--г-эх-пы---а-ы. Игъом сыкъызыкIэмыкIошъугъэр автобусхэр зекIощтыгъэхэпышъ ары. И-ъ-м с-к-ы-ы-I-м-к-о-ъ-г-э- а-т-б-с-э- з-к-о-т-г-э-э-ы-ъ а-ы- -------------------------------------------------------------- Игъом сыкъызыкIэмыкIошъугъэр автобусхэр зекIощтыгъэхэпышъ ары. 0
Ig-m---k--y-Ij----I-s-u-j-r av-ob--hje--z-k--s--t-g-ehjepys--ary. Igom sykyzykIjemykIoshugjer avtobushjer zekIoshhtygjehjepysh ary. I-o- s-k-z-k-j-m-k-o-h-g-e- a-t-b-s-j-r z-k-o-h-t-g-e-j-p-s- a-y- ----------------------------------------------------------------- Igom sykyzykIjemykIoshugjer avtobushjer zekIoshhtygjehjepysh ary.
Mi ne trovis la vojon ĉar mi ne havis urbomapon. С- г-ог-- къызыкI-с--ыгъот--ъ-гъ-р--ъал-м и-ар--с--а----ы-ъ а-ы. Сэ гъогур къызыкIэсымыгъотышъугъэр къалэм икарт сиIагъэпышъ ары. С- г-о-у- к-ы-ы-I-с-м-г-о-ы-ъ-г-э- к-а-э- и-а-т с-I-г-э-ы-ъ а-ы- ---------------------------------------------------------------- Сэ гъогур къызыкIэсымыгъотышъугъэр къалэм икарт сиIагъэпышъ ары. 0
S-e g--u- k--yk---symy-oty-hugj-- -a---m i-a---s-Ia--e-ysh ar-. Sje gogur kyzykIjesymygotyshugjer kaljem ikart siIagjepysh ary. S-e g-g-r k-z-k-j-s-m-g-t-s-u-j-r k-l-e- i-a-t s-I-g-e-y-h a-y- --------------------------------------------------------------- Sje gogur kyzykIjesymygotyshugjer kaljem ikart siIagjepysh ary.
Mi ne povis kompreni lin ĉar la muziko estis tro laŭta. С- -р -ъ--ыкIызг-р-мыI-шъ-г-эр м-з-к-м ымакъэ л--ш---э-- -ры. Сэ ар къызыкIызгурымыIошъугъэр музыкэм ымакъэ лъэшыгъэшъ ары. С- а- к-ы-ы-I-з-у-ы-ы-о-ъ-г-э- м-з-к-м ы-а-ъ- л-э-ы-ъ-ш- а-ы- ------------------------------------------------------------- Сэ ар къызыкIызгурымыIошъугъэр музыкэм ымакъэ лъэшыгъэшъ ары. 0
S-e--r---zy--yzg-r-myI--h-g-e- -uzy-jem y-ak-e---es-y--esh a-y. Sje ar kyzykIyzgurymyIoshugjer muzykjem ymakje ljeshygjesh ary. S-e a- k-z-k-y-g-r-m-I-s-u-j-r m-z-k-e- y-a-j- l-e-h-g-e-h a-y- --------------------------------------------------------------- Sje ar kyzykIyzgurymyIoshugjer muzykjem ymakje ljeshygjesh ary.
Mi devis preni taksion. С--так-и--ыу-ыты------------э. Сэ такси сыубытын фаеу хъугъэ. С- т-к-и с-у-ы-ы- ф-е- х-у-ъ-. ------------------------------ Сэ такси сыубытын фаеу хъугъэ. 0
S---t-ksi-s---y-y- f--u hug-e. Sje taksi syubytyn faeu hugje. S-e t-k-i s-u-y-y- f-e- h-g-e- ------------------------------ Sje taksi syubytyn faeu hugje.
Mi devis aĉeti urbomapon. С- къа--- -ка-тэ с--фы- -ае- --уг--. Сэ къалэм икартэ сщэфын фаеу хъугъэ. С- к-а-э- и-а-т- с-э-ы- ф-е- х-у-ъ-. ------------------------------------ Сэ къалэм икартэ сщэфын фаеу хъугъэ. 0
Sje-ka--e--i--rtj--s-h-je-yn ---u---gje. Sje kaljem ikartje sshhjefyn faeu hugje. S-e k-l-e- i-a-t-e s-h-j-f-n f-e- h-g-e- ---------------------------------------- Sje kaljem ikartje sshhjefyn faeu hugje.
Mi devis malŝalti la radiricevilon. Сэ-радиор -гъэк-о--н -а-у х----э. Сэ радиор згъэкIосэн фаеу хъугъэ. С- р-д-о- з-ъ-к-о-э- ф-е- х-у-ъ-. --------------------------------- Сэ радиор згъэкIосэн фаеу хъугъэ. 0
S----adi-r-z-je--os--- f-eu-h---e. Sje radior zgjekIosjen faeu hugje. S-e r-d-o- z-j-k-o-j-n f-e- h-g-e- ---------------------------------- Sje radior zgjekIosjen faeu hugje.

La fremdajn lingvojn eksterlande pli bone lerni!

La plenkreskuloj ne tiel facile lernas la lingvojn kiel la infanoj. La evoluo de ilia cerbo estas finatingita. Ĝi tial ne plu povas tiel simple konstrui novajn retojn. Sed oni ankoraŭ plenkreskule povas tre bone lerni lingvon! Oni tiucele devas iri al la lando en kiu parolatas la lingvo. Fremdan lingvon oni aparte efike lernas eksterlande. Tion scias ĉiu jam pasiginta lingvostudajn feriojn. La novan lingvon oni pli rapide lernas en ĝia natura ĉirkaŭaĵo. Freŝa esploro ĵus atingis interesan rezulton. Ĝi montras ke novan lingvon oni lernas eksterlande ankaŭ alie ! La cerbo povas trakti la fremdan lingvon kiel la gepatran lingvon. La esploristoj delonge kredas ke ekzistas malsamaj lernaj procezoj. Freŝa eksperimento ŝajnas tion konfirmi. Grupo de subjektoj devis lerni inventitan lingvon. Parto de la subjektoj ĉeestis normalajn kursojn. La alia parto lernis en ŝajnigita eksterlanda situacio. Tiuj subjektoj devis orientiĝi en fremda ĉirkaŭaĵo. Ĉiuj homoj kun kiuj ili kontaktiĝis parolis la novan lingvon. La subjektoj de tiu grupo do ne estis normalaj lingvolernantoj. Ili apartenis al fremda komunumo de parolantoj. Ili tiel estis devigitaj rapide elturniĝi per la nova lingvo. Post iom da tempo oni testis la subjektojn. Ambaŭ grupoj montris egale bonajn konojn de la nova lingvo. Sed ilia cerbo traktis la fremdan lingvon diference! Tiuj ‘eksterlande’ lernintaj montris okulfrapan cerban aktivecon. Ilia cerbo traktis la fremdan gramatikon kiel sian propran lingvon. Identigeblis la samaj meĥanismoj kiaj tiuj de la denaskaj parolantoj. La lingvostudaj ferioj estas la plej bela kaj plej efika manieroj lerni!