Frazlibro

eo Is-tempo 2   »   bg Минало време 2

82 [okdek du]

Is-tempo 2

Is-tempo 2

82 [осемдесет и две]

82 [osemdeset i dve]

Минало време 2

[Minalo vreme 2]

Elektu kiel vi volas vidi la tradukon:   
esperanto bulgaro Ludu Pli
Ĉu vi devis voki ambulancon? Тр-б--ш--ли--а----а- лине-ка? Трябваше ли да викаш линейка? Т-я-в-ш- л- д- в-к-ш л-н-й-а- ----------------------------- Трябваше ли да викаш линейка? 0
T--a-va-he -i -- -i--sh--ine--a? Tryabvashe li da vikash lineyka? T-y-b-a-h- l- d- v-k-s- l-n-y-a- -------------------------------- Tryabvashe li da vikash lineyka?
Ĉu vi devis voki kuraciston? Тр-б---е л- д-----а--лек--я? Трябваше ли да викаш лекаря? Т-я-в-ш- л- д- в-к-ш л-к-р-? ---------------------------- Трябваше ли да викаш лекаря? 0
T--a---sh--li -a----a---l-k----? Tryabvashe li da vikash lekarya? T-y-b-a-h- l- d- v-k-s- l-k-r-a- -------------------------------- Tryabvashe li da vikash lekarya?
Ĉu vi devis voki la policon? Т-я-ва-е--и -- -ика----------а? Трябваше ли да викаш полицията? Т-я-в-ш- л- д- в-к-ш п-л-ц-я-а- ------------------------------- Трябваше ли да викаш полицията? 0
Tr-a--a----l- da ----sh----i-s-y-t-? Tryabvashe li da vikash politsiyata? T-y-b-a-h- l- d- v-k-s- p-l-t-i-a-a- ------------------------------------ Tryabvashe li da vikash politsiyata?
Ĉu vi havas la telefonnumeron? Mi ĵuse havis ĝin. Им-----и-те--фо---- -о--р- Тък-о-го в-ех. Имате ли телефонния номер? Тъкмо го взех. И-а-е л- т-л-ф-н-и- н-м-р- Т-к-о г- в-е-. ----------------------------------------- Имате ли телефонния номер? Тъкмо го взех. 0
I--te-l--tele-o-ni-a-n--er?-T---o--- ----h. Imate li telefonniya nomer? Tykmo go vzekh. I-a-e l- t-l-f-n-i-a n-m-r- T-k-o g- v-e-h- ------------------------------------------- Imate li telefonniya nomer? Tykmo go vzekh.
Ĉu vi havas la adreson? Mi ĵuse havis ĝin. Им--е-ли-адр--а?-Тъкм--г- в-е-. Имате ли адреса? Тъкмо го взех. И-а-е л- а-р-с-? Т-к-о г- в-е-. ------------------------------- Имате ли адреса? Тъкмо го взех. 0
I-at--l---dre--? Ty-m- g--vzek-. Imate li adresa? Tykmo go vzekh. I-a-e l- a-r-s-? T-k-o g- v-e-h- -------------------------------- Imate li adresa? Tykmo go vzekh.
Ĉu vi havas la urbomapon? Mi ĵuse havis ĝin. Им--е л- -арта--- --а-а---ъ-м- я в-е-. Имате ли карта на града? Тъкмо я взех. И-а-е л- к-р-а н- г-а-а- Т-к-о я в-е-. -------------------------------------- Имате ли карта на града? Тъкмо я взех. 0
I-a-- l- karta -- -----? T-k-- y---zek-. Imate li karta na grada? Tykmo ya vzekh. I-a-e l- k-r-a n- g-a-a- T-k-o y- v-e-h- ---------------------------------------- Imate li karta na grada? Tykmo ya vzekh.
Ĉu li venis akurate? Li ne povis veni akurate. Той -а-реме ли д-й----Т-------ожа да до--е -авр---. Той навреме ли дойде? Той не можа да дойде навреме. Т-й н-в-е-е л- д-й-е- Т-й н- м-ж- д- д-й-е н-в-е-е- --------------------------------------------------- Той навреме ли дойде? Той не можа да дойде навреме. 0
T-y--a-r----li-do-d---To------o--a d- --y----avr---. Toy navreme li doyde? Toy ne mozha da doyde navreme. T-y n-v-e-e l- d-y-e- T-y n- m-z-a d- d-y-e n-v-e-e- ---------------------------------------------------- Toy navreme li doyde? Toy ne mozha da doyde navreme.
Ĉu li trovis la vojon? Li ne povis trovi la vojon. То- наме-и -и --т---Т-й-не мож- д-----ери пътя. Той намери ли пътя? Той не можа да намери пътя. Т-й н-м-р- л- п-т-? Т-й н- м-ж- д- н-м-р- п-т-. ----------------------------------------------- Той намери ли пътя? Той не можа да намери пътя. 0
T---na-eri -i----ya? T-y -- m--ha -a -am--- -----. Toy nameri li pytya? Toy ne mozha da nameri pytya. T-y n-m-r- l- p-t-a- T-y n- m-z-a d- n-m-r- p-t-a- -------------------------------------------------- Toy nameri li pytya? Toy ne mozha da nameri pytya.
Ĉu li komprenis vin? Li ne povis kompreni min. Т---раз--а--- т-?-Той-не-м-ж--да ме р--б-р-. Той разбра ли те? Той не можа да ме разбере. Т-й р-з-р- л- т-? Т-й н- м-ж- д- м- р-з-е-е- -------------------------------------------- Той разбра ли те? Той не можа да ме разбере. 0
T---r---r--li---- To-----mo--a ----e r---ere. Toy razbra li te? Toy ne mozha da me razbere. T-y r-z-r- l- t-? T-y n- m-z-a d- m- r-z-e-e- --------------------------------------------- Toy razbra li te? Toy ne mozha da me razbere.
Kial vi ne povis veni akurate? З--о-не мо---да -ой--ш--ав----? Защо не можа да дойдеш навреме? З-щ- н- м-ж- д- д-й-е- н-в-е-е- ------------------------------- Защо не можа да дойдеш навреме? 0
Z-sh-----e m-z-- -a-do--------v--m-? Zashcho ne mozha da doydesh navreme? Z-s-c-o n- m-z-a d- d-y-e-h n-v-e-e- ------------------------------------ Zashcho ne mozha da doydesh navreme?
Kial vi ne povis trovi la vojon? За-о--- -ож- д- --м-ри- п--я? Защо не можа да намериш пътя? З-щ- н- м-ж- д- н-м-р-ш п-т-? ----------------------------- Защо не можа да намериш пътя? 0
Z---ch---e moz-- d- n-m-rish --ty-? Zashcho ne mozha da namerish pytya? Z-s-c-o n- m-z-a d- n-m-r-s- p-t-a- ----------------------------------- Zashcho ne mozha da namerish pytya?
Kial vi ne povis kompreni lin? З-щ--не -о----а го разб-реш? Защо не можа да го разбереш? З-щ- н- м-ж- д- г- р-з-е-е-? ---------------------------- Защо не можа да го разбереш? 0
Zas---o n- m-----da-go-ra-b--es-? Zashcho ne mozha da go razberesh? Z-s-c-o n- m-z-a d- g- r-z-e-e-h- --------------------------------- Zashcho ne mozha da go razberesh?
Mi ne povis veni akurate ĉar neniu buso trafikis. Н- ---ах----д-йд- -авр--е,--ащо----я--ш--авт-бус. Не можах да дойда навреме, защото нямаше автобус. Н- м-ж-х д- д-й-а н-в-е-е- з-щ-т- н-м-ш- а-т-б-с- ------------------------------------------------- Не можах да дойда навреме, защото нямаше автобус. 0
Ne-m-zha----a do-da-na-r--e--zas--h--- n----sh- av---u-. Ne mozhakh da doyda navreme, zashchoto nyamashe avtobus. N- m-z-a-h d- d-y-a n-v-e-e- z-s-c-o-o n-a-a-h- a-t-b-s- -------------------------------------------------------- Ne mozhakh da doyda navreme, zashchoto nyamashe avtobus.
Mi ne trovis la vojon ĉar mi ne havis urbomapon. Не-можах-д- н-мер- -ътя--з--о----ям-х----т- на г-ада. Не можах да намеря пътя, защото нямах карта на града. Н- м-ж-х д- н-м-р- п-т-, з-щ-т- н-м-х к-р-а н- г-а-а- ----------------------------------------------------- Не можах да намеря пътя, защото нямах карта на града. 0
N---ozh-----a--a-er-- ---ya, z--h-------y--------rt- ---gr-d-. Ne mozhakh da namerya pytya, zashchoto nyamakh karta na grada. N- m-z-a-h d- n-m-r-a p-t-a- z-s-c-o-o n-a-a-h k-r-a n- g-a-a- -------------------------------------------------------------- Ne mozhakh da namerya pytya, zashchoto nyamakh karta na grada.
Mi ne povis kompreni lin ĉar la muziko estis tro laŭta. Н- мо-ах--а го р-з-ера,------- -у--к----------н--о силн-. Не можах да го разбера, защото музиката беше много силна. Н- м-ж-х д- г- р-з-е-а- з-щ-т- м-з-к-т- б-ш- м-о-о с-л-а- --------------------------------------------------------- Не можах да го разбера, защото музиката беше много силна. 0
Ne -ozhakh -a-go-r-zb--a, --s----to--u-ikata be--e -no-- sil-a. Ne mozhakh da go razbera, zashchoto muzikata beshe mnogo silna. N- m-z-a-h d- g- r-z-e-a- z-s-c-o-o m-z-k-t- b-s-e m-o-o s-l-a- --------------------------------------------------------------- Ne mozhakh da go razbera, zashchoto muzikata beshe mnogo silna.
Mi devis preni taksion. Тряб---- -- ----а---к-и. Трябваше за взема такси. Т-я-в-ш- з- в-е-а т-к-и- ------------------------ Трябваше за взема такси. 0
T--ab-as-- z---zem- t----. Tryabvashe za vzema taksi. T-y-b-a-h- z- v-e-a t-k-i- -------------------------- Tryabvashe za vzema taksi.
Mi devis aĉeti urbomapon. Тр--в--- -а--у---к-рта на--рада. Трябваше да купя карта на града. Т-я-в-ш- д- к-п- к-р-а н- г-а-а- -------------------------------- Трябваше да купя карта на града. 0
Tryabv-----d- --p-- kar-a-na----d-. Tryabvashe da kupya karta na grada. T-y-b-a-h- d- k-p-a k-r-a n- g-a-a- ----------------------------------- Tryabvashe da kupya karta na grada.
Mi devis malŝalti la radiricevilon. Т-яб---е--а---клю-а---ди--о. Трябваше за изключа радиото. Т-я-в-ш- з- и-к-ю-а р-д-о-о- ---------------------------- Трябваше за изключа радиото. 0
Tr-a-va--e--a -z----c-- ra-i---. Tryabvashe za izklyucha radioto. T-y-b-a-h- z- i-k-y-c-a r-d-o-o- -------------------------------- Tryabvashe za izklyucha radioto.

Elŝutu MP3 (.zip dosierojn)

Neniu video trovita!

La fremdajn lingvojn eksterlande pli bone lerni!

La plenkreskuloj ne tiel facile lernas la lingvojn kiel la infanoj. La evoluo de ilia cerbo estas finatingita. Ĝi tial ne plu povas tiel simple konstrui novajn retojn. Sed oni ankoraŭ plenkreskule povas tre bone lerni lingvon! Oni tiucele devas iri al la lando en kiu parolatas la lingvo. Fremdan lingvon oni aparte efike lernas eksterlande. Tion scias ĉiu jam pasiginta lingvostudajn feriojn. La novan lingvon oni pli rapide lernas en ĝia natura ĉirkaŭaĵo. Freŝa esploro ĵus atingis interesan rezulton. Ĝi montras ke novan lingvon oni lernas eksterlande ankaŭ alie ! La cerbo povas trakti la fremdan lingvon kiel la gepatran lingvon. La esploristoj delonge kredas ke ekzistas malsamaj lernaj procezoj. Freŝa eksperimento ŝajnas tion konfirmi. Grupo de subjektoj devis lerni inventitan lingvon. Parto de la subjektoj ĉeestis normalajn kursojn. La alia parto lernis en ŝajnigita eksterlanda situacio. Tiuj subjektoj devis orientiĝi en fremda ĉirkaŭaĵo. Ĉiuj homoj kun kiuj ili kontaktiĝis parolis la novan lingvon. La subjektoj de tiu grupo do ne estis normalaj lingvolernantoj. Ili apartenis al fremda komunumo de parolantoj. Ili tiel estis devigitaj rapide elturniĝi per la nova lingvo. Post iom da tempo oni testis la subjektojn. Ambaŭ grupoj montris egale bonajn konojn de la nova lingvo. Sed ilia cerbo traktis la fremdan lingvon diference! Tiuj ‘eksterlande’ lernintaj montris okulfrapan cerban aktivecon. Ilia cerbo traktis la fremdan gramatikon kiel sian propran lingvon. Identigeblis la samaj meĥanismoj kiaj tiuj de la denaskaj parolantoj. La lingvostudaj ferioj estas la plej bela kaj plej efika manieroj lerni!