Ordliste

nn Negation 2   »   bg Отрицание 2

65 [sekstifem]

Negation 2

Negation 2

65 [шейсет и пет]

65 [sheyset i pet]

Отрицание 2

[Otritsanie 2]

Velg hvordan du vil se oversettelsen:   
Nynorsk Bulgarian Spel Meir
Er den ringen dyr? С-ъп-л--е п--с--н-т? С--- л- е п--------- С-ъ- л- е п-ъ-т-н-т- -------------------- Скъп ли е пръстенът? 0
Sk-p-l---e --y--en--? S--- l- y- p--------- S-y- l- y- p-y-t-n-t- --------------------- Skyp li ye prystenyt?
Nei, han kostar berre hundre euro. Н---той ст-ува-с------о----о. Н-- т-- с----- с--- с-- е---- Н-, т-й с-р-в- с-м- с-о е-р-. ----------------------------- Не, той струва само сто евро. 0
N-,-toy-s-r-va--amo-s-o --v--. N-- t-- s----- s--- s-- y----- N-, t-y s-r-v- s-m- s-o y-v-o- ------------------------------ Ne, toy struva samo sto yevro.
Men eg har berre femti. Но-----ма --м---е--е---. Н- а- и-- с--- п-------- Н- а- и-а с-м- п-т-е-е-. ------------------------ Но аз има само петдесет. 0
No-az -ma -am---et-es-t. N- a- i-- s--- p-------- N- a- i-a s-m- p-t-e-e-. ------------------------ No az ima samo petdeset.
Er du ferdig? Го-о- / г----- ли--и-веч-? Г---- / г----- л- с- в---- Г-т-в / г-т-в- л- с- в-ч-? -------------------------- Готов / готова ли си вече? 0
Goto--/ -----a l- -i ve-h-? G---- / g----- l- s- v----- G-t-v / g-t-v- l- s- v-c-e- --------------------------- Gotov / gotova li si veche?
Nei, ikkje enno. Не- -щ- -е. Н-- о-- н-- Н-, о-е н-. ----------- Не, още не. 0
N-, os--h--n-. N-- o----- n-- N-, o-h-h- n-. -------------- Ne, oshche ne.
Men eg er snart ferdig. Н---й-се---съ- -о-о- /-го-ова. Н- е- с--- с-- г---- / г------ Н- е- с-г- с-м г-т-в / г-т-в-. ------------------------------ Но ей сега съм готов / готова. 0
No ye--s-ga-----got---/ -o-ova. N- y-- s--- s-- g---- / g------ N- y-y s-g- s-m g-t-v / g-t-v-. ------------------------------- No yey sega sym gotov / gotova.
Vil du ha meir suppe? Ис-аш л- о-- суп-? И---- л- о-- с---- И-к-ш л- о-е с-п-? ------------------ Искаш ли още супа? 0
I----h ---o--c-- -upa? I----- l- o----- s---- I-k-s- l- o-h-h- s-p-? ---------------------- Iskash li oshche supa?
Nei takk, eg vil ikkje ha meir. Н---н--и-ка- -ове--. Н-- н- и---- п------ Н-, н- и-к-м п-в-ч-. -------------------- Не, не искам повече. 0
Ne--ne i-ka- ----c--. N-- n- i---- p------- N-, n- i-k-m p-v-c-e- --------------------- Ne, ne iskam poveche.
Men eg vil ha meir is. Но--с-ам о---е-ин сладо-ед. Н- и---- о-- е--- с-------- Н- и-к-м о-е е-и- с-а-о-е-. --------------------------- Но искам още един сладолед. 0
No i---m --hc-- -e--n-------e-. N- i---- o----- y---- s-------- N- i-k-m o-h-h- y-d-n s-a-o-e-. ------------------------------- No iskam oshche yedin sladoled.
Har du budd her lenge? Отдав-- -и-ж--е-ш--ук? О------ л- ж----- т--- О-д-в-а л- ж-в-е- т-к- ---------------------- Отдавна ли живееш тук? 0
Otd--na -- zhi-e--h tu-? O------ l- z------- t--- O-d-v-a l- z-i-e-s- t-k- ------------------------ Otdavna li zhiveesh tuk?
Nei, berre ein månad. Не, -два о--един м-с--. Н-- е--- о- е--- м----- Н-, е-в- о- е-и- м-с-ц- ----------------------- Не, едва от един месец. 0
N---ye--a-----e-----e-et-. N-- y---- o- y---- m------ N-, y-d-a o- y-d-n m-s-t-. -------------------------- Ne, yedva ot yedin mesets.
Men eg kjenner mange folk alt. Н- -ече--озна-ам мн-го---ра. Н- в--- п------- м---- х---- Н- в-ч- п-з-а-а- м-о-о х-р-. ---------------------------- Но вече познавам много хора. 0
N--vec-e po-na--m -nogo-k---a. N- v---- p------- m---- k----- N- v-c-e p-z-a-a- m-o-o k-o-a- ------------------------------ No veche poznavam mnogo khora.
Køyrer du heim i morgon? Ще -----а--л- у--- з- -къщ-? Щ- п------ л- у--- з- в----- Щ- п-т-в-ш л- у-р- з- в-ъ-и- ---------------------------- Ще пътуваш ли утре за вкъщи? 0
S-c-------v-sh--i u-r- za-vk-sh-hi? S---- p------- l- u--- z- v-------- S-c-e p-t-v-s- l- u-r- z- v-y-h-h-? ----------------------------------- Shche pytuvash li utre za vkyshchi?
Nei, ikkje før i helga. Н-,--а- в---а-----с-дм--ата. Н-- ч-- в к--- н- с--------- Н-, ч-к в к-а- н- с-д-и-а-а- ---------------------------- Не, чак в края на седмицата. 0
N-- -h-k - kr-y--na s---it-ata. N-- c--- v k---- n- s---------- N-, c-a- v k-a-a n- s-d-i-s-t-. ------------------------------- Ne, chak v kraya na sedmitsata.
Men eg kjem tilbake alt på sundagen. Н------в недел- ще с------а. Н- о-- в н----- щ- с- в----- Н- о-е в н-д-л- щ- с- в-р-а- ---------------------------- Но още в неделя ще се върна. 0
N- o-h--- - ned---- s-ch- -e---r-a. N- o----- v n------ s---- s- v----- N- o-h-h- v n-d-l-a s-c-e s- v-r-a- ----------------------------------- No oshche v nedelya shche se vyrna.
Er dottera di vaksen? Д-щеря -и г-л-ма--и----ече? Д----- т- г----- л- е в---- Д-щ-р- т- г-л-м- л- е в-ч-? --------------------------- Дъщеря ти голяма ли е вече? 0
Dysh-h---------o-y-m- -i -- ve-h-? D--------- t- g------ l- y- v----- D-s-c-e-y- t- g-l-a-a l- y- v-c-e- ---------------------------------- Dyshcherya ti golyama li ye veche?
Nei, ho er berre sytten. Н-- тя-е--два -- седем---се-. Н-- т- е е--- н- с----------- Н-, т- е е-в- н- с-д-м-а-с-т- ----------------------------- Не, тя е едва на седемнайсет. 0
Ne--ty- -e--e-v--na ----m-ays-t. N-- t-- y- y---- n- s----------- N-, t-a y- y-d-a n- s-d-m-a-s-t- -------------------------------- Ne, tya ye yedva na sedemnayset.
Men ho har allereie ein kjærast. Но-веч- ----прият--. Н- в--- и-- п------- Н- в-ч- и-а п-и-т-л- -------------------- Но вече има приятел. 0
No ----- ima -r-ya--l. N- v---- i-- p-------- N- v-c-e i-a p-i-a-e-. ---------------------- No veche ima priyatel.

Nedlasting MP3 (.zip filer)

Ingen video funne!

Kva orda fortel oss

Det finst mange millionar bøker i verda. Vi veit ikkje kor mange som er skrivne fram til i dag. I desse bøkene er store mengder kunnskap lagra. Viss du kunne lese alle, ville du visst mykje om livet. Fordi bøker viser oss korleis verda endrar seg. Kvar tid har sine eigne bøker. I dei kan du skjøne kva som er viktig for mennesket. Diverre kan ingen lese alle bøker. Men moderne teknologi kan hjelpe til å undersøkje bøkene. Gjennom digitalisering kan vi lagre bøker som data. Så kan vi analysere innhaldet. Slik ser språkforskarar korleis språket vårt endrar seg. Det er endå meir interessant å telje ordfrekvensen. Når dei gjer det, kan dei slå fast kor viktige visse ting er. Vitskapsfolk har studert meir enn 5 millionar bøker. Det var bøker frå dei siste fem hundreåra. Til saman vart omlag 500 milliardar ord analyserte. Frekvensen for orda viser korleis menneska levde tidlegare og i dag. Idear og trendar speglar seg i språket. Ordet ‘menn’ har mista noko av tydinga si, til dømes. Det blir sjeldnare brukt no enn før. Ordet ‘kvinner’ blir derimot brukt mykje oftare enn før. Vi kan òg sjå på orda kva vi likar å ete. I 50-åra var ordet ‘iskrem’ særs viktig. Så kom pizza og pasta på moten. I nokre år har ordet ‘sushi’ dominert. Det er godt nytt for alle språkvener... Språket vårt får fleire ord kvart einaste år!