Ordliste

nn Possessive pronouns 2   »   bg Притежателни местоимения 2

67 [sekstisju]

Possessive pronouns 2

Possessive pronouns 2

67 [шейсет и седем]

67 [sheyset i sedem]

Притежателни местоимения 2

[Pritezhatelni mestoimeniya 2]

Velg hvordan du vil se oversettelsen:   
Nynorsk Bulgarian Spel Meir
brillene Оч--а О---- О-и-а ----- Очила 0
Oc--la O----- O-h-l- ------ Ochila
Han har gløymt brillene sine. Т----аб---- с-о----очи-- / -ч--а---с-. Т-- з------ с----- о---- / о------ с-- Т-й з-б-а-и с-о-т- о-и-а / о-и-а-а с-. -------------------------------------- Той забрави своите очила / очилата си. 0
To- z-br-vi-sv--te-o-h-la-----h---t- -i. T-- z------ s----- o----- / o------- s-- T-y z-b-a-i s-o-t- o-h-l- / o-h-l-t- s-. ---------------------------------------- Toy zabravi svoite ochila / ochilata si.
Kvar har han brillene sine, då? Къ---ли-са ----ви---о---- /-о------ м-? К--- л- с- н------- о---- / о------ м-- К-д- л- с- н-г-в-т- о-и-а / о-и-а-а м-? --------------------------------------- Къде ли са неговите очила / очилата му? 0
Kyde-li s- n----i-- oc--la ---c-ilata --? K--- l- s- n------- o----- / o------- m-- K-d- l- s- n-g-v-t- o-h-l- / o-h-l-t- m-? ----------------------------------------- Kyde li sa negovite ochila / ochilata mu?
klokka Ча-о-н-к Ч------- Ч-с-в-и- -------- Часовник 0
Cha-o--ik C-------- C-a-o-n-k --------- Chasovnik
Klokka hans er øydelagt. Н-го---- ча-о-н-к-/---с---и-ъ- -у---по--е--н. Н------- ч------- / ч--------- м- е п-------- Н-г-в-я- ч-с-в-и- / ч-с-в-и-ъ- м- е п-в-е-е-. --------------------------------------------- Неговият часовник / часовникът му е повреден. 0
Ne-o--ya-----s----- / -ha-ovnik-- mu -- povre-e-. N-------- c-------- / c---------- m- y- p-------- N-g-v-y-t c-a-o-n-k / c-a-o-n-k-t m- y- p-v-e-e-. ------------------------------------------------- Negoviyat chasovnik / chasovnikyt mu ye povreden.
Klokka heng på veggen. Ч-с---ик-- ------а --ена--. Ч--------- в--- н- с------- Ч-с-в-и-ъ- в-с- н- с-е-а-а- --------------------------- Часовникът виси на стената. 0
C--s-v--k---vi-i -a ste-ata. C---------- v--- n- s------- C-a-o-n-k-t v-s- n- s-e-a-a- ---------------------------- Chasovnikyt visi na stenata.
passet Пас-орт П------ П-с-о-т ------- Паспорт 0
P-s--rt P------ P-s-o-t ------- Pasport
Han har mista passet sitt. Той загу-- с-оя-п-сп----- п-с---т--си. Т-- з----- с--- п------ / п------- с-- Т-й з-г-б- с-о- п-с-о-т / п-с-о-т- с-. -------------------------------------- Той загуби своя паспорт / паспорта си. 0
To- za-ubi s-o----aspo---/-pa-p-r-- -i. T-- z----- s---- p------ / p------- s-- T-y z-g-b- s-o-a p-s-o-t / p-s-o-t- s-. --------------------------------------- Toy zagubi svoya pasport / pasporta si.
Kvar har han passet sitt, då? К--е-ли-е негов-ят--асп------пасп---ъ--м-? К--- л- е н------- п------ / п-------- м-- К-д- л- е н-г-в-я- п-с-о-т / п-с-о-т-т м-? ------------------------------------------ Къде ли е неговият паспорт / паспортът му? 0
K--e----y---eg-v---t-pas-ort----a-po--yt-mu? K--- l- y- n-------- p------ / p-------- m-- K-d- l- y- n-g-v-y-t p-s-o-t / p-s-o-t-t m-? -------------------------------------------- Kyde li ye negoviyat pasport / pasportyt mu?
dei - deira те-–-т-хе--/-с--- ---и т- – т---- / с--- / с- т- – т-х-н / с-о- / с- ---------------------- те – техен / свои / си 0
t- - t--he- ----oi / -i t- – t----- / s--- / s- t- – t-k-e- / s-o- / s- ----------------------- te – tekhen / svoi / si
Borna kan ikkje finne foreldra sine. Д-ц--- -- мо-а-----нам---т---о--е -одит-л- --р--и--лит- -и. Д----- н- м---- д- н------ с----- р------- / р--------- с-- Д-ц-т- н- м-г-т д- н-м-р-т с-о-т- р-д-т-л- / р-д-т-л-т- с-. ----------------------------------------------------------- Децата не могат да намерят своите родители / родителите си. 0
De-s-ta ne-m---t-da na-er-------i-e -o-itel--- r----el--e s-. D------ n- m---- d- n------- s----- r------- / r--------- s-- D-t-a-a n- m-g-t d- n-m-r-a- s-o-t- r-d-t-l- / r-d-t-l-t- s-. ------------------------------------------------------------- Detsata ne mogat da nameryat svoite roditeli / roditelite si.
Men der er foreldra deira! Но-ей -ам -е-нит---од-т-ли-/ -оди--лит---м---в-т! Н- е- т-- т------ р------- / р--------- и- и----- Н- е- т-м т-х-и-е р-д-т-л- / р-д-т-л-т- и- и-в-т- ------------------------------------------------- Но ей там техните родители / родителите им идват! 0
No--e--t-- t--hn-te---diteli-/ r--i-e-i-e i----va-! N- y-- t-- t------- r------- / r--------- i- i----- N- y-y t-m t-k-n-t- r-d-t-l- / r-d-t-l-t- i- i-v-t- --------------------------------------------------- No yey tam tekhnite roditeli / roditelite im idvat!
du - din Вие-- Ваш-/--и В-- – В-- / В- В-е – В-ш / В- -------------- Вие – Ваш / Ви 0
V------as--/ -i V-- – V--- / V- V-e – V-s- / V- --------------- Vie – Vash / Vi
Korleis var turen din, herr Møller? К-к -е-е -аш-т---ъ-ув-не ----тува-ет- -и, г-сп------ю-ер? К-- б--- В----- п------- / п--------- В-- г------- М----- К-к б-ш- В-ш-т- п-т-в-н- / п-т-в-н-т- В-, г-с-о-и- М-л-р- --------------------------------------------------------- Как беше Вашето пътуване / пътуването Ви, господин Мюлер? 0
Ka- -esh- Va--e-o pyt--an- --p---v-n--- --- --sp--in M-uler? K-- b---- V------ p------- / p--------- V-- g------- M------ K-k b-s-e V-s-e-o p-t-v-n- / p-t-v-n-t- V-, g-s-o-i- M-u-e-? ------------------------------------------------------------ Kak beshe Vasheto pytuvane / pytuvaneto Vi, gospodin Myuler?
Kvar er kona di? К--е е -аш-та--е-а - -е---Ви, гос-од-н ---ер? К--- е В----- ж--- / ж--- В-- г------- М----- К-д- е В-ш-т- ж-н- / ж-н- В-, г-с-о-и- М-л-р- --------------------------------------------- Къде е Вашата жена / жена Ви, господин Мюлер? 0
Ky-e--e -a-ha-a----n- /--------i,-go-po----Myuler? K--- y- V------ z---- / z---- V-- g------- M------ K-d- y- V-s-a-a z-e-a / z-e-a V-, g-s-o-i- M-u-e-? -------------------------------------------------- Kyde ye Vashata zhena / zhena Vi, gospodin Myuler?
du - din В---–--а- - -и В-- – В-- / В- В-е – В-ш / В- -------------- Вие – Ваш / Ви 0
V-e - -----/--i V-- – V--- / V- V-e – V-s- / V- --------------- Vie – Vash / Vi
Korleis var turen din, fru Smidt? Как-беш----ше-о-п--у--н- - пъ-ув-нето---,----пожо--ми-? К-- б--- В----- п------- / п--------- В-- г------ Ш---- К-к б-ш- В-ш-т- п-т-в-н- / п-т-в-н-т- В-, г-с-о-о Ш-и-? ------------------------------------------------------- Как беше Вашето пътуване / пътуването Ви, госпожо Шмит? 0
K-k--e--- V--he-o -------e ---y--v-neto--i- -ospoz-- S-m-t? K-- b---- V------ p------- / p--------- V-- g------- S----- K-k b-s-e V-s-e-o p-t-v-n- / p-t-v-n-t- V-, g-s-o-h- S-m-t- ----------------------------------------------------------- Kak beshe Vasheto pytuvane / pytuvaneto Vi, gospozho Shmit?
Kvar er mannen din, fru Smidt? Къде е -------м-ж --мъж-т В-- г-с---о--м--? К--- е В----- м-- / м---- В-- г------ Ш---- К-д- е В-ш-я- м-ж / м-ж-т В-, г-с-о-о Ш-и-? ------------------------------------------- Къде е Вашият мъж / мъжът Ви, госпожо Шмит? 0
Ky-e--- -------t m-zh /--y---t-V-,--o----h--Sh-i-? K--- y- V------- m--- / m----- V-- g------- S----- K-d- y- V-s-i-a- m-z- / m-z-y- V-, g-s-o-h- S-m-t- -------------------------------------------------- Kyde ye Vashiyat myzh / myzhyt Vi, gospozho Shmit?

Nedlasting MP3 (.zip filer)

Ingen video funne!

Genetisk mutasjon gjer det mogleg å snakke

Mennesket er den einaste levande skapningen på jorda som kan snakke. Det skil mennesket frå planter og dyr. Sjølvsagt kommuniserer planter og dyr òg med einannan. Men dei meistrar ikkje eit innvikla stavingsspråk. Kvifor kan mennesket snakke? For å snakke, treng du visse fysiske eigenskapar. Desse kroppslege eigenskapane finn vi berre i mennesket. Likevel er det ikkje sjølvsagt at mennesket utvikla dei. I utviklingshistoria hender ingenting utan grunn. Ein stad på vegen byrja mennesket å tale. Vi veit ikkje enno nøyaktig når det hende. Men noko må ha skjedd som gav mennesket språk. Forskarar trur at ein genetisk mutasjon var ansvarleg for det. Antropologar har samanlikna arvestoffet frå ulike levande vesen. Det er godt kjent at eit visst gen påverkar tale. Menneske som har skade på genet, har vanskar med språk. Dei kan ikkje uttrykkje seg godt, og forstår ord dårlegare. Dette genet vart undersøkt hjå menneske, aper og myser. Det er veldig likt hjå menneske og sjimpansar. Det er berre to små skilnader. Men desse skilnadene gjer seg merkande i hjernen. Saman med andre gen, påverkar dei visse hjerneaktivitetar. Difor kan mennesket snakke, og apene ikkje. Men gåta om det menneskelege språket er ikkje løyst med det. Fordi genmutasjonen åleine er ikkje nok for å kunne snakke. Forskarar har implanert den menneskelege genvarianten i myser. Det gav dei ikkje evna til å tale... Men pipinga deira laga litt av eit leven!