Ordliste

nn Possessive pronouns 1   »   bg Притежателни местоимения 1

66 [sekstiseks / seks og seksti]

Possessive pronouns 1

Possessive pronouns 1

66 [шейсет и шест]

66 [sheyset i shest]

Притежателни местоимения 1

[Pritezhatelni mestoimeniya 1]

Velg hvordan du vil se oversettelsen:   
Nynorsk Bulgarian Spel Meir
eg - min а--- -о- / ------ -и а- – м-- / с--- / с- а- – м-й / с-о- / с- -------------------- аз – мой / свой / си 0
az ---o----s-oy-/ -i a- – m-- / s--- / s- a- – m-y / s-o- / s- -------------------- az – moy / svoy / si
Eg finn ikkje nøkkelen min. Н- м-г--д- -амеря -оя-к----/----- -л-ч---к-юч----. Н- м--- д- н----- м-- к--- / с--- к--- / к---- с-- Н- м-г- д- н-м-р- м-я к-ю- / с-о- к-ю- / к-ю-а с-. -------------------------------------------------- Не мога да намеря моя ключ / своя ключ / ключа си. 0
Ne --g- -a -a-e-ya m--a---yuch /---oya kly-ch - --y-c---si. N- m--- d- n------ m--- k----- / s---- k----- / k------ s-- N- m-g- d- n-m-r-a m-y- k-y-c- / s-o-a k-y-c- / k-y-c-a s-. ----------------------------------------------------------- Ne moga da namerya moya klyuch / svoya klyuch / klyucha si.
Eg finn ikkje billetten min. Не м-га-д- ---е---моя --л---- с--------т-----лета --. Н- м--- д- н----- м-- б---- / с--- б---- / б----- с-- Н- м-г- д- н-м-р- м-я б-л-т / с-о- б-л-т / б-л-т- с-. ----------------------------------------------------- Не мога да намеря моя билет / своя билет / билета си. 0
N- m--a--- -a-e------ya-bi-et-/---o-- bil---- --l--a-si. N- m--- d- n------ m--- b---- / s---- b---- / b----- s-- N- m-g- d- n-m-r-a m-y- b-l-t / s-o-a b-l-t / b-l-t- s-. -------------------------------------------------------- Ne moga da namerya moya bilet / svoya bilet / bileta si.
du - din ти---тв-- / -вой - -и т- – т--- / с--- / с- т- – т-о- / с-о- / с- --------------------- ти – твой / свой / си 0
t-----voy - --oy-- -i t- – t--- / s--- / s- t- – t-o- / s-o- / s- --------------------- ti – tvoy / svoy / si
Har du funne nøkkelen din? Н-м--и--и --о---люч---с-о--к-ю--/---юча-с-? Н----- л- т--- к--- / с--- к--- / к---- с-- Н-м-р- л- т-о- к-ю- / с-о- к-ю- / к-ю-а с-? ------------------------------------------- Намери ли твоя ключ / своя ключ / ключа си? 0
Nameri-l- tvo--------h-/-sv-ya -ly--h----ly-ch---i? N----- l- t---- k----- / s---- k----- / k------ s-- N-m-r- l- t-o-a k-y-c- / s-o-a k-y-c- / k-y-c-a s-? --------------------------------------------------- Nameri li tvoya klyuch / svoya klyuch / klyucha si?
Har du funne billetten din? На--------твоя-б-л-- / с-о- -ил-т ---илет--си? Н----- л- т--- б---- / с--- б---- / б----- с-- Н-м-р- л- т-о- б-л-т / с-о- б-л-т / б-л-т- с-? ---------------------------------------------- Намери ли твоя билет / своя билет / билета си? 0
Name-i l- -v-ya-b-let / sv--a -i--------l-ta -i? N----- l- t---- b---- / s---- b---- / b----- s-- N-m-r- l- t-o-a b-l-t / s-o-a b-l-t / b-l-t- s-? ------------------------------------------------ Nameri li tvoya bilet / svoya bilet / bileta si?
han - hans той-–-не-о- - -у т-- – н---- / м- т-й – н-г-в / м- ---------------- той – негов / му 0
to- –-n-g---/ mu t-- – n---- / m- t-y – n-g-v / m- ---------------- toy – negov / mu
Veit du kvar nøkkelen hans er? З-а-ш-л--к--- е н--о--я--к-юч / ---чът-му? З---- л- к--- е н------- к--- / к----- м-- З-а-ш л- к-д- е н-г-в-я- к-ю- / к-ю-ъ- м-? ------------------------------------------ Знаеш ли къде е неговият ключ / ключът му? 0
Z-a-sh--- k-d- y---e-o-iy-t -ly--h - -ly----- --? Z----- l- k--- y- n-------- k----- / k------- m-- Z-a-s- l- k-d- y- n-g-v-y-t k-y-c- / k-y-c-y- m-? ------------------------------------------------- Znaesh li kyde ye negoviyat klyuch / klyuchyt mu?
Veit du kvar billetten hans er? Зн-е- л- --д- е-не--вият-----т-/ ----тъ----? З---- л- к--- е н------- б---- / б------ м-- З-а-ш л- к-д- е н-г-в-я- б-л-т / б-л-т-т м-? -------------------------------------------- Знаеш ли къде е неговият билет / билетът му? 0
Z---s- -i --de--e neg---y-- -ile- / -----yt m-? Z----- l- k--- y- n-------- b---- / b------ m-- Z-a-s- l- k-d- y- n-g-v-y-t b-l-t / b-l-t-t m-? ----------------------------------------------- Znaesh li kyde ye negoviyat bilet / biletyt mu?
ho - hennar т--- неи--- й т- – н--- / й т- – н-и- / й ------------- тя – неин / й 0
tya -----n---y t-- – n--- / y t-a – n-i- / y -------------- tya – nein / y
Pengane hennar er borte. Н-йните п--и --пар-те-й----няма. Н------ п--- / п----- й г- н---- Н-й-и-е п-р- / п-р-т- й г- н-м-. -------------------------------- Нейните пари / парите й ги няма. 0
Ne-nite-p--------ri---y -i -y--a. N------ p--- / p----- y g- n----- N-y-i-e p-r- / p-r-t- y g- n-a-a- --------------------------------- Neynite pari / parite y gi nyama.
Og kredittkortet hennar er òg borte. Н--н--а кр-ди-на к-р-а /-к-е-ит-а-а-й -арт- съ-- я ня--. Н------ к------- к---- / к--------- й к---- с--- я н---- Н-й-а-а к-е-и-н- к-р-а / к-е-и-н-т- й к-р-а с-щ- я н-м-. -------------------------------------------------------- Нейната кредитна карта / кредитната й карта също я няма. 0
Ne---ta-k-edi-na-k-r-a / -r-d-tnata y ---t- sy--ch--ya-n--m-. N------ k------- k---- / k--------- y k---- s------ y- n----- N-y-a-a k-e-i-n- k-r-a / k-e-i-n-t- y k-r-a s-s-c-o y- n-a-a- ------------------------------------------------------------- Neynata kreditna karta / kreditnata y karta syshcho ya nyama.
vi / me - vår н-е –---ш - ни н-- – н-- / н- н-е – н-ш / н- -------------- ние – наш / ни 0
nie-– n--- /--i n-- – n--- / n- n-e – n-s- / n- --------------- nie – nash / ni
Bestefaren vår er sjuk. Н---ят-д-до - -ядо ------оле-. Н----- д--- / д--- н- е б----- Н-ш-я- д-д- / д-д- н- е б-л-н- ------------------------------ Нашият дядо / дядо ни е болен. 0
N--hi--t--y--o / --a-- n- -- -----. N------- d---- / d---- n- y- b----- N-s-i-a- d-a-o / d-a-o n- y- b-l-n- ----------------------------------- Nashiyat dyado / dyado ni ye bolen.
Men bestemor vår er frisk. Н---т--б-б--- -аб--ни-е здр---. Н----- б--- / б--- н- е з------ Н-ш-т- б-б- / б-б- н- е з-р-в-. ------------------------------- Нашата баба / баба ни е здрава. 0
N-s---a----a /--aba n--y- z-r---. N------ b--- / b--- n- y- z------ N-s-a-a b-b- / b-b- n- y- z-r-v-. --------------------------------- Nashata baba / baba ni ye zdrava.
de - dykkar вие-–-ва- - ви в-- – в-- / в- в-е – в-ш / в- -------------- вие – ваш / ви 0
v-e-- -as--- -i v-- – v--- / v- v-e – v-s- / v- --------------- vie – vash / vi
Kvar er far dykkar? Де-а- к----- в-ш--т ба-- / б-щ- ви? Д---- к--- е в----- б--- / б--- в-- Д-ц-, к-д- е в-ш-я- б-щ- / б-щ- в-? ----------------------------------- Деца, къде е вашият баща / баща ви? 0
Det--,----e-y- -a--iya- --shc-a-- b----ha -i? D----- k--- y- v------- b------ / b------ v-- D-t-a- k-d- y- v-s-i-a- b-s-c-a / b-s-c-a v-? --------------------------------------------- Detsa, kyde ye vashiyat bashcha / bashcha vi?
Kvar er mor dykkar? Д-ца,-к-д----вашат---а----------- --? Д---- к--- е в----- м---- / м---- в-- Д-ц-, к-д- е в-ш-т- м-й-а / м-й-а в-? ------------------------------------- Деца, къде е вашата майка / майка ви? 0
Detsa- ky-e ---v--h-t- -a--a-/--ayka-v-? D----- k--- y- v------ m---- / m---- v-- D-t-a- k-d- y- v-s-a-a m-y-a / m-y-a v-? ---------------------------------------- Detsa, kyde ye vashata mayka / mayka vi?

Nedlasting MP3 (.zip filer)

Ingen video funne!

Kreativt språk

Kreativitet er ein viktig eigenskap i dag. Alle vil vere kreative. Fordi kreative menneske er rekna for å vere intelligente. Språket vårt skal òg vere kreativt. Tidlegare prøvde vi å snakke så korrekt som mogleg. No skal vi snakke så kreativt som mogleg. Reklame og nye media er eit døme på det. Dei viser korleis du kan leike med språk. Dei siste 50 åra har kreativitet vorte mykje viktigare. Til og med forskinga er oppteken av fenomenet. Psykologar, pedagogar og filosofar undersøkjer kreative prosessar. Kreativitet blir definert som evna til å lage noko nytt. Ein kreativ språkbrukar kan altså lage nye språklege former. Det kan vere ord eller grammatiske strukturar. Ved å studere kreativt språk, kan språkforskarar finne ut korleis språket endrar seg. Men ikkje alle menneske forstår nye språklege element. For å forstå kreativt språk, trengst kunnskap. Du må vite korleis språket fungerer. Og du må kjenne til verda språkbrukaren lever i. Berre slik kan du forstå kva språkbrukaren vil seie. Tenåringsslang er eit døme på det. Born og ungdom finn alltid opp nye omgrep. Vaksne forstår ofte ikkje desse orda. Det er no laga ordbøker som forklarer ungdomsspråket. Men dei er oftast utdaterte etter berre ein generasjon! Likevel kan kreativt språk lærast. Instruktørar tilbyr forskjellige kurs for det. Den viktigaste regelen er alltid: aktiver di indre stemme!