Розмовник

uk В банку   »   kk At the bank

60 [шістдесят]

В банку

В банку

60 [алпыс]

60 [alpıs]

At the bank

[Bankte]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська казахська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б відкрити рахунок. М-н-ш-т а-а--- д-п е--м. М-- ш-- а----- д-- е---- М-н ш-т а-а-ы- д-п е-і-. ------------------------ Мен шот ашайын деп едім. 0
M-n --t--şa--n-dep--d--. M-- ş-- a----- d-- e---- M-n ş-t a-a-ı- d-p e-i-. ------------------------ Men şot aşayın dep edim.
Ось мій паспорт. М-н-у - --лқ--ат-м. М---- - т---------- М-н-у - т-л-ұ-а-ы-. ------------------- Мынау - төлқұжатым. 0
M---- - t-l-u--tım. M---- - t---------- M-n-w - t-l-u-a-ı-. ------------------- Mınaw - tölqujatım.
А ось моя адреса. М--а-----ек-----ы-. М---- - м---------- М-н-у - м-к-н-а-ы-. ------------------- Мынау - мекенжайым. 0
Mı-a--- meke-j--ım. M---- - m---------- M-n-w - m-k-n-a-ı-. ------------------- Mınaw - mekenjayım.
Я хотів би / хотіла б покласти гроші на мій рахунок. Шоты-а а-ша са--ам--е- -ді-. Ш----- а--- с----- д-- е---- Ш-т-м- а-ш- с-л-а- д-п е-і-. ---------------------------- Шотыма ақша салсам деп едім. 0
Ş-t-m- ---a--als----e- e---. Ş----- a--- s----- d-- e---- Ş-t-m- a-ş- s-l-a- d-p e-i-. ---------------------------- Şotıma aqşa salsam dep edim.
Я хотів би / хотіла б зняти гроші з мого рахунку. Шоты--а--ақша---с-- де- е---. Ш------- а--- а---- д-- е---- Ш-т-м-а- а-ш- а-с-м д-п е-і-. ----------------------------- Шотымнан ақша алсам деп едім. 0
Ş--ım-a--aq-- a-sam -ep e-i-. Ş------- a--- a---- d-- e---- Ş-t-m-a- a-ş- a-s-m d-p e-i-. ----------------------------- Şotımnan aqşa alsam dep edim.
Я хотів би / хотіла б взяти виписки з рахунку. Шот--н-- ---нд--к-ш-р-е ал-ам деп --. Ш------- ү----- к------ а---- д-- е-- Ш-т-м-а- ү-і-д- к-ш-р-е а-с-м д-п е-. ------------------------------------- Шотымнан үзінді көшірме алсам деп ем. 0
Şo-ı-nan -z-ndi -ö-i--e ---am-de- --. Ş------- ü----- k------ a---- d-- e-- Ş-t-m-a- ü-i-d- k-ş-r-e a-s-m d-p e-. ------------------------------------- Şotımnan üzindi köşirme alsam dep em.
Я хотів би / хотіла б отримати гроші по чеку. Жол-че-- б-йы--а----- ---ы--келеді. Ж-- ч--- б------ а--- а---- к------ Ж-л ч-г- б-й-н-а а-ш- а-ғ-м к-л-д-. ----------------------------------- Жол чегі бойынша ақша алғым келеді. 0
Jo--ç--i b-yı-ş--aq---alğı-----e-i. J-- ç--- b------ a--- a---- k------ J-l ç-g- b-y-n-a a-ş- a-ğ-m k-l-d-. ----------------------------------- Jol çegi boyınşa aqşa alğım keledi.
Яка сума комісії? К--и-с-я қанш-? К------- қ----- К-м-с-и- қ-н-а- --------------- Комиссия қанша? 0
Ko--ssï-a --nş-? K-------- q----- K-m-s-ï-a q-n-a- ---------------- Komïssïya qanşa?
Де я повинен / повинна підписати? Қай ж--г--қ-л ---йын? Қ-- ж---- қ-- қ------ Қ-й ж-р-е қ-л қ-я-ы-? --------------------- Қай жерге қол қояйын? 0
Q-y -e--- -ol--o----n? Q-- j---- q-- q------- Q-y j-r-e q-l q-y-y-n- ---------------------- Qay jerge qol qoyayın?
Я чекаю на грошовий переказ з Німеччини. Г-р-а-и-да---қ-- ауд-рым----үті- ж-р-е-ім. Г---------- а--- а-------- к---- ж-- е---- Г-р-а-и-д-н а-ш- а-д-р-м-н к-т-п ж-р е-і-. ------------------------------------------ Германиядан ақша аударымын күтіп жүр едім. 0
G---an--ad---aqş- awd-rı--n-küti--j-r-edim. G----------- a--- a-------- k---- j-- e---- G-r-a-ï-a-a- a-ş- a-d-r-m-n k-t-p j-r e-i-. ------------------------------------------- Germanïyadan aqşa awdarımın kütip jür edim.
Тут є номер мого рахунку. М---у-- -о-ымны----м-р-. М---- - ш------- н------ М-н-у - ш-т-м-ы- н-м-р-. ------------------------ Мынау - шотымның нөмірі. 0
Mına- - --t--n-ñ-n----i. M---- - ş------- n------ M-n-w - ş-t-m-ı- n-m-r-. ------------------------ Mınaw - şotımnıñ nömiri.
Чи прибули гроші? Ақш- ----- -е? А--- т---- м-- А-ш- т-с-і м-? -------------- Ақша түсті ме? 0
A-şa -ü--i--e? A--- t---- m-- A-ş- t-s-i m-? -------------- Aqşa tüsti me?
Я хотів би / хотіла б поміняти ці гроші. М--а-----н- а--с-----ын--еп-е---. М--- а----- а---------- д-- е---- М-н- а-ш-н- а-ы-т-р-й-н д-п е-і-. --------------------------------- Мына ақшаны ауыстырайын деп едім. 0
Mı-- -qş-n- awı----a--- -ep--d-m. M--- a----- a---------- d-- e---- M-n- a-ş-n- a-ı-t-r-y-n d-p e-i-. --------------------------------- Mına aqşanı awıstırayın dep edim.
Мені потрібні долари США. М--ан -Қ--д--лары кере-. М---- А-- д------ к----- М-ғ-н А-Ш д-л-а-ы к-р-к- ------------------------ Маған АҚШ доллары керек. 0
Ma--n-AQ- dol-arı--er-k. M---- A-- d------ k----- M-ğ-n A-Ş d-l-a-ı k-r-k- ------------------------ Mağan AQŞ dolları kerek.
Дайте мені, будь-ласка, дрібні купюри. Ұс----анкно------н -еріңі-ші. Ұ--- б------------ б--------- Ұ-а- б-н-н-т-а-д-н б-р-ң-з-і- ----------------------------- Ұсақ банкноттардан беріңізші. 0
U-aq-ba---o--ar--- -e-i-i-ş-. U--- b------------ b--------- U-a- b-n-n-t-a-d-n b-r-ñ-z-i- ----------------------------- Usaq banknottardan beriñizşi.
Тут є банкомат? Мұнда --н-о-а- -а---а? М---- б------- б-- м-- М-н-а б-н-о-а- б-р м-? ---------------------- Мұнда банкомат бар ма? 0
Mund- ban-oma- -a---a? M---- b------- b-- m-- M-n-a b-n-o-a- b-r m-? ---------------------- Munda bankomat bar ma?
Скільки грошей можна зняти? Қ---- ақша-ш-ш-ге-б-лад-? Қ---- а--- ш----- б------ Қ-н-а а-ш- ш-ш-г- б-л-д-? ------------------------- Қанша ақша шешуге болады? 0
Qan-- aqş----şwg- b-la-ı? Q---- a--- ş----- b------ Q-n-a a-ş- ş-ş-g- b-l-d-? ------------------------- Qanşa aqşa şeşwge boladı?
Які кредитні картки можна використовувати? Қан-ай--е-------т-с-н--айдал-нс- --ла-ы? Қ----- н---- к------- п--------- б------ Қ-н-а- н-с-е к-р-а-ы- п-й-а-а-с- б-л-д-? ---------------------------------------- Қандай несие картасын пайдаланса болады? 0
Q-nd---ne--- ka--asın pa-da-ansa --lad-? Q----- n---- k------- p--------- b------ Q-n-a- n-s-e k-r-a-ı- p-y-a-a-s- b-l-d-? ---------------------------------------- Qanday nesïe kartasın paydalansa boladı?

Чи існує універсальна граматика?

Коли ми вивчаємо мову, ми вивчаємо і її граматику. У дітей, які вчать свою рідну мову, це відбувається автоматично. Вони не помічають, що їх мозок вчить багато різних правил. Незважаючи на це вони вивчають свою рідну мову з самого початку правильно. Оскільки існує багато мов, існує і багато граматик. Чи є також універсальна граматика? Цим питанням займаються вже довгий час багато науковців. На це питання можуть дати відповідь нові дослідження. Адже дослідники мозку зробили цікаве відкриття. Вони дали можливість випробуваним вчити правила граматики. Ці тест-особи були учнями мовної школи. Вони вивчали японську або італійську. Половина правил граматики були вигадані. Але випробувані про це не знали. Після навчання учням було показано речення. Випробувані повинні були оцінити, чи ці речення правильні. Під час виконання завдання аналізували їх мозок. Це означає, що дослідники робили заміри активності мозку. Так вони могли перевірити, як реагує мозок на речення. І здається, наче наш мозок розпізнає граматики! Під час обробки мови активні певні ділянки мозку. До них належить також центр Брока. Він знаходиться у лівій великій півкулі. Коли учні обробляли справжні правила, він був дуже активний. Для вигаданих правил навпаки – активність явно зменшувалася. Таким чином, може так статися, що всі граматики мають одну й ту ж основу. Тоді вони повинні б були слідувати одним і тим самим принципам. І ми повинні були б вже народжуватися з цими принципами…