Розмовник

uk Покупки   »   kk Shopping

54 [п’ятдесят чотири]

Покупки

Покупки

54 [елу төрт]

54 [elw tört]

Shopping

[Sawda jasaw]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська казахська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б купити подарунок. М-н-с-й-ы--саты--алай------ е---. М-- с----- с---- а----- д-- е---- М-н с-й-ы- с-т-п а-а-ы- д-п е-і-. --------------------------------- Мен сыйлық сатып алайын деп едім. 0
M----ı--ı- ---ıp--l--ın-d-- ed-m. M-- s----- s---- a----- d-- e---- M-n s-y-ı- s-t-p a-a-ı- d-p e-i-. --------------------------------- Men sıylıq satıp alayın dep edim.
Але не дуже дорогий. Б---қ ө-е----б-т-б--ма--н. Б---- ө-- қ----- б-------- Б-р-қ ө-е қ-м-а- б-л-а-ы-. -------------------------- Бірақ өте қымбат болмасын. 0
Bira--ö-- -ım-at ----asın. B---- ö-- q----- b-------- B-r-q ö-e q-m-a- b-l-a-ı-. -------------------------- Biraq öte qımbat bolmasın.
Можливо сумку? Мүмк--, с--к- ------а-арс--? М------ с---- с---- а------- М-м-і-, с-м-е с-т-п а-а-с-з- ---------------------------- Мүмкін, сөмке сатып аларсыз? 0
M---in, -ö-k--sat-p al--sı-? M------ s---- s---- a------- M-m-i-, s-m-e s-t-p a-a-s-z- ---------------------------- Mümkin, sömke satıp alarsız?
Якого кольору Ви б хотіли? Қ---а---үс-н --ла----? Қ----- т---- қ-------- Қ-н-а- т-с-н қ-л-й-ы-? ---------------------- Қандай түсін қалайсыз? 0
Q-n-a--t-si- -a-a-sı-? Q----- t---- q-------- Q-n-a- t-s-n q-l-y-ı-? ---------------------- Qanday tüsin qalaysız?
Чорного, коричневого чи білого? Қар-, -оң-р ә-д--ақ па? Қ---- қ---- ә--- а- п-- Қ-р-, қ-ң-р ә-д- а- п-? ----------------------- Қара, қоңыр әлде ақ па? 0
Qar-- q---r----e a---a? Q---- q---- ä--- a- p-- Q-r-, q-ñ-r ä-d- a- p-? ----------------------- Qara, qoñır älde aq pa?
Велику чи маленьку? Үлк-н-- ----л-е-кіш-е-та-ы--б-? Ү------ б- ә--- к---------- б-- Ү-к-н-н б- ә-д- к-ш-е-т-й-н б-? ------------------------------- Үлкенін бе әлде кішкентайын ба? 0
Ülk-----be-ä-d----şk-n-a----b-? Ü------ b- ä--- k---------- b-- Ü-k-n-n b- ä-d- k-ş-e-t-y-n b-? ------------------------------- Ülkenin be älde kişkentayın ba?
Чи можу я на цю глянути? Мы---ы к---ем ---а м-? М----- к----- б--- м-- М-н-н- к-р-е- б-л- м-? ---------------------- Мынаны көрсем бола ма? 0
M-n--ı k--sem----a---? M----- k----- b--- m-- M-n-n- k-r-e- b-l- m-? ---------------------- Mınanı körsem bola ma?
Вона шкіряна? Б--ғары --? Б------ м-- Б-л-а-ы м-? ----------- Былғары ма? 0
B----rı ma? B------ m-- B-l-a-ı m-? ----------- Bılğarı ma?
Чи вона зі штучного матеріалу? Әл---жа-а--ы--ат---ал---? Ә--- ж------ м------- м-- Ә-д- ж-с-н-ы м-т-р-а- м-? ------------------------- Әлде жасанды материал ма? 0
Älde -asa-d--ma-er-al ma? Ä--- j------ m------- m-- Ä-d- j-s-n-ı m-t-r-a- m-? ------------------------- Älde jasandı materïal ma?
Зі шкіри, звичайно. Ә-------л---ы. Ә---- б------- Ә-и-е б-л-а-ы- -------------- Әрине былғары. 0
Är---------rı. Ä---- b------- Ä-ï-e b-l-a-ı- -------------- Ärïne bılğarı.
Це дуже хороша якість. Сап--ы --екш-------. С----- е----- ж----- С-п-с- е-е-ш- ж-қ-ы- -------------------- Сапасы ерекше жақсы. 0
Sapası--r-k-- ---sı. S----- e----- j----- S-p-s- e-e-ş- j-q-ı- -------------------- Sapası erekşe jaqsı.
І сумка дійсно зовсім не дорога. C--ке--- -а---ы, ---,-------і--і. C------- б------ р--- ө-- т------ C-м-е-і- б-ғ-с-, р-с- ө-е т-і-д-. --------------------------------- Cөмкенің бағасы, рас, өте тиімді. 0
C----n-ñ---ğ--ı----s- ö-- t-i---. C------- b------ r--- ö-- t------ C-m-e-i- b-ğ-s-, r-s- ö-e t-i-d-. --------------------------------- Cömkeniñ bağası, ras, öte tïimdi.
Ця мені подобається. Ма--------ды. М---- ұ------ М-ғ-н ұ-а-д-. ------------- Маған ұнайды. 0
Ma----una--ı. M---- u------ M-ğ-n u-a-d-. ------------- Mağan unaydı.
Я цю візьму. Ме- он- ал-м-н. М-- о-- а------ М-н о-ы а-а-ы-. --------------- Мен оны аламын. 0
Men o-ı-a-amın. M-- o-- a------ M-n o-ı a-a-ı-. --------------- Men onı alamın.
Чи можу я цю обміняти? Қ----а-,----с--ра -ла----? Қ------- а------- а--- б-- Қ-л-с-м- а-ы-т-р- а-а- б-? -------------------------- Қаласам, ауыстыра алам ба? 0
Q-l-sam,-a-ıs-ı-a-alam ba? Q------- a------- a--- b-- Q-l-s-m- a-ı-t-r- a-a- b-? -------------------------- Qalasam, awıstıra alam ba?
Звичайно. Ә--не. Ә----- Ә-и-е- ------ Әрине. 0
Ä---e. Ä----- Ä-ï-e- ------ Ärïne.
Ми запакуємо її як подарунок. Б-з-оны----лық е-іп--раймы-. Б-- о-- с----- е--- о------- Б-з о-ы с-й-ы- е-і- о-а-м-з- ---------------------------- Біз оны сыйлық етіп ораймыз. 0
Bi----ı sı--ı--eti---r-y---. B-- o-- s----- e--- o------- B-z o-ı s-y-ı- e-i- o-a-m-z- ---------------------------- Biz onı sıylıq etip oraymız.
Каса там. Ка-с--а-а---қта. К---- а-- ж----- К-с-а а-а ж-қ-а- ---------------- Касса ана жақта. 0
Kassa -na-j-q--. K---- a-- j----- K-s-a a-a j-q-a- ---------------- Kassa ana jaqta.

Хто кого розуміє?

У світі є приблизно 7 мільярдів людей. Вони всі мають мову. Нажаль – не завжди одну й ту саму. Отже, щоб розмовляти з іншими народами ми повинні вивчати мови. Часто це дуже тяжко. Але є мови, які дуже подібні. Люди, що ними розмовляють, розуміють один одного, не володіючи іншою мовою. Цей феномен було названо mutual intelligibility – взаємозрозумілість. При цьому розрізняються два варіанти. Перший варіант є усна взаємна зрозумілість. Тут люди розуміють один одного, коли вони розмовляють між собою. Але писемність іншої мови вони не розуміють. Це пов’язане з тим, що мови мають різні алфавіти. Таким прикладом є мови гінді (хінді) та урду. Другим варіантом є письмова взаємна зрозумілість. Тут інша мова зрозуміла у письмовій формі. Але коли люди між собою розмовляють, вони розуміють один одного погано. Причиною цього є сильна відмінність вимови. Як приклад можна навести німецьку та голландську мови. Найчастіше дуже споріднені мови мають обидва варіанти. Це означає, що вони усно та письмово mutually intelligible - взаємно зрозумілі. Російська та українська, або тайська та лаоська – такі приклади. Але існує також асиметрична форма mutual intelligibility (взаєморозуміння). Це вірно, коли люди, що розмовляють, різною мірою розуміють один одного. Португальці розуміють іспанців краще, ніж іспанці португальців. Також австрійці розуміють німців краще, ніж навпаки. У цих прикладах перешкодою є вимова або діалект. Хто дійсно бажає вести добрі розмови, повинен для цього вчитися…