Розмовник

uk На природі   »   kk In nature

26 [двадцять шість]

На природі

На природі

26 [жиырма алты]

26 [jïırma altı]

In nature

[Tabïğat ayasında]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська казахська Відтворити більше
Бачиш там вежу? А--у мұ--р-ны к--іп---рсың-ба? А--- м------- к---- т----- б-- А-а- м-н-р-н- к-р-п т-р-ы- б-? ------------------------------ Анау мұнараны көріп тұрсың ба? 0
A-a--m-nar--ı -ör-- t-r--ñ---? A--- m------- k---- t----- b-- A-a- m-n-r-n- k-r-p t-r-ı- b-? ------------------------------ Anaw munaranı körip tursıñ ba?
Бачиш там гору? А-а- ----ы--ө----т--с-- б-? А--- т---- к---- т----- б-- А-а- т-у-ы к-р-п т-р-ы- б-? --------------------------- Анау тауды көріп тұрсың ба? 0
A-aw tawd- k-rip -ur-ı--ba? A--- t---- k---- t----- b-- A-a- t-w-ı k-r-p t-r-ı- b-? --------------------------- Anaw tawdı körip tursıñ ba?
Бачиш там село? А---------ы --р-п ---с-- б-? А--- а----- к---- т----- б-- А-а- а-ы-д- к-р-п т-р-ы- б-? ---------------------------- Анау ауылды көріп тұрсың ба? 0
A--- -w-l-ı---rip----------? A--- a----- k---- t----- b-- A-a- a-ı-d- k-r-p t-r-ı- b-? ---------------------------- Anaw awıldı körip tursıñ ba?
Бачиш там річку? Ана- --ен-- кө----тұ-----б-? А--- ө----- к---- т----- б-- А-а- ө-е-д- к-р-п т-р-ы- б-? ---------------------------- Анау өзенді көріп тұрсың ба? 0
An------nd--kör--------- ba? A--- ö----- k---- t----- b-- A-a- ö-e-d- k-r-p t-r-ı- b-? ---------------------------- Anaw özendi körip tursıñ ba?
Бачиш там міст? А--у -өпі------р-п--ұ--ы- ба? А--- к------ к---- т----- б-- А-а- к-п-р-і к-р-п т-р-ы- б-? ----------------------------- Анау көпірді көріп тұрсың ба? 0
Anaw--öpi-d--kör---tu-s-- -a? A--- k------ k---- t----- b-- A-a- k-p-r-i k-r-p t-r-ı- b-? ----------------------------- Anaw köpirdi körip tursıñ ba?
Бачиш там озеро? А--у кө-д---ө-і- --р--ң--а? А--- к---- к---- т----- б-- А-а- к-л-і к-р-п т-р-ы- б-? --------------------------- Анау көлді көріп тұрсың ба? 0
An-w köl-i-----p-t-rsıñ-b-? A--- k---- k---- t----- b-- A-a- k-l-i k-r-p t-r-ı- b-? --------------------------- Anaw köldi körip tursıñ ba?
Той птах мені подобається. М-на--ұ---а----ұн-йды. М--- қ-- м---- ұ------ М-н- қ-с м-ғ-н ұ-а-д-. ---------------------- Мына құс маған ұнайды. 0
Mı-a---- ---an-u--yd-. M--- q-- m---- u------ M-n- q-s m-ğ-n u-a-d-. ---------------------- Mına qus mağan unaydı.
Те дерево мені подобається. Мы-а ---ш---ға---н--ды. М--- а--- м---- ұ------ М-н- а-а- м-ғ-н ұ-а-д-. ----------------------- Мына ағаш маған ұнайды. 0
M--a----ş ---an -naydı. M--- a--- m---- u------ M-n- a-a- m-ğ-n u-a-d-. ----------------------- Mına ağaş mağan unaydı.
Той камінь мені подобається. Мы-а---- -аға----ай-ы. М--- т-- м---- ұ------ М-н- т-с м-ғ-н ұ-а-д-. ---------------------- Мына тас маған ұнайды. 0
Mı---t------an--n-y-ı. M--- t-- m---- u------ M-n- t-s m-ğ-n u-a-d-. ---------------------- Mına tas mağan unaydı.
Той парк мені подобається. Мы-----я--- м---н ---й--. М--- с----- м---- ұ------ М-н- с-я-а- м-ғ-н ұ-а-д-. ------------------------- Мына саябақ маған ұнайды. 0
M-na-s---b---m-ğ-n-u-ay--. M--- s------ m---- u------ M-n- s-y-b-q m-ğ-n u-a-d-. -------------------------- Mına sayabaq mağan unaydı.
Той сад мені подобається. М-н--ба- ----- ұна-д-. М--- б-- м---- ұ------ М-н- б-қ м-ғ-н ұ-а-д-. ---------------------- Мына бақ маған ұнайды. 0
Mı-a---q--a-an--n----. M--- b-- m---- u------ M-n- b-q m-ğ-n u-a-d-. ---------------------- Mına baq mağan unaydı.
Та квітка мені подобається. Мы-а-г-л -а-а- -----ы. М--- г-- м---- ұ------ М-н- г-л м-ғ-н ұ-а-д-. ---------------------- Мына гүл маған ұнайды. 0
Mına--ül-m-ğan----y-ı. M--- g-- m---- u------ M-n- g-l m-ğ-n u-a-d-. ---------------------- Mına gül mağan unaydı.
Я вважаю це гарним. Меніңше,-б----дем-. М------- б-- ә----- М-н-ң-е- б-л ә-е-і- ------------------- Меніңше, бұл әдемі. 0
Meni---,--ul--d--i. M------- b-- ä----- M-n-ñ-e- b-l ä-e-i- ------------------- Meniñşe, bul ädemi.
Я вважаю це цікавим. М-----е----л -ыз--. М------- б-- қ----- М-н-ң-е- б-л қ-з-қ- ------------------- Меніңше, бұл қызық. 0
Men---e,--u- qı--q. M------- b-- q----- M-n-ñ-e- b-l q-z-q- ------------------- Meniñşe, bul qızıq.
Я вважаю це чудовим. М---ң--- -ұл -а-ап. М------- б-- ғ----- М-н-ң-е- б-л ғ-ж-п- ------------------- Меніңше, бұл ғажап. 0
Men-ñ-e, bul --ja-. M------- b-- ğ----- M-n-ñ-e- b-l ğ-j-p- ------------------- Meniñşe, bul ğajap.
Я вважаю це бридким. Ме--ң-е,-б-- сұр-қс--. М------- б-- с-------- М-н-ң-е- б-л с-р-қ-ы-. ---------------------- Меніңше, бұл сұрықсыз. 0
Me-iñ--,--ul -u-ıqs--. M------- b-- s-------- M-n-ñ-e- b-l s-r-q-ı-. ---------------------- Meniñşe, bul surıqsız.
Я вважаю це нудним. М--і--е,-б-л--ы-ы-сы-. М------- б-- қ-------- М-н-ң-е- б-л қ-з-қ-ы-. ---------------------- Меніңше, бұл қызықсыз. 0
Me-i---, b-l qı-ıqsı-. M------- b-- q-------- M-n-ñ-e- b-l q-z-q-ı-. ---------------------- Meniñşe, bul qızıqsız.
Я вважаю це страшним. М---ңш-, бұл қо-қын-ш--. М------- б-- қ---------- М-н-ң-е- б-л қ-р-ы-ы-т-. ------------------------ Меніңше, бұл қорқынышты. 0
Men---e,-bu- -o-q-nış--. M------- b-- q---------- M-n-ñ-e- b-l q-r-ı-ı-t-. ------------------------ Meniñşe, bul qorqınıştı.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Мови і прислів’я

В кожній мові є прислів’я. Отже прислів’я є важливою складовою частиною національної ідентичності. У прислів’ях відображаються цінності та норми країни. Їх форми повсюдно відомі та усталені, тобто є незмінними. Прислів’я завжди короткі і виразні. В них часто використовуються метафори. Багато прислів’їв мають поетичну структуру. Більшість прислів’їв дають нам поради та правила поведінки. Але деякі прислів’я також явно критикують. Дуже часто прислів’я використовують стереотипи. Таким чином, мова йде про дещо типове для інших країн та народів. Прислів’я мають довгу традицію. Вже Аристотель високо цінував їх як короткі філософські вислови. В риториці та літературі вони виступають важливими стилістичними засобами. Їх особливість полягає в тім, що вони завжди залишаються актуальними. В лінгвістиці ними займається окрема дисципліна. Багато прислів’їв існує у багатьох мовах. При цьому вони можуть бути лексично схожими. Тоді люди різних мов використовують однакові слова. Гавкучий собака не кусає, Bellende Hunde beißen nicht, Perro que ladra no muerde. (UA-DE-ES) Інші прислів’я однакові семантично. Це означає, один і той же зміст передається іншими словами. Називати речі своїми іменами. Appeler un chat un chat, Dire pane al pane e vino al vino. (UA-FR-IT) Так прислів’я допомагають нам розуміти інші народи та культури. Найцікавішими є всесвітньо відомі прислів’я. В них йдеться про «великі» теми людського життя. Тобто ці прислів’я стосуються універсального досвіду. Вони показують: ми всі однакові – байдуже, якою мовою ми розмовляємо!