О- жерд-----ы-у-а----- --?
Ол жерде шомылуға бола ма?
О- ж-р-е ш-м-л-ғ- б-л- м-?
--------------------------
Ол жерде шомылуға бола ма? 0 Ol j-r-e--om--wğ- b-l- -a?Ol jerde şomılwğa bola ma?O- j-r-e ş-m-l-ğ- b-l- m-?--------------------------Ol jerde şomılwğa bola ma?
Мұ--- --н-қолшатыр----а-ға -л-- -о----а?
Мұнда күн қолшатырын жалға алса бола ма?
М-н-а к-н қ-л-а-ы-ы- ж-л-а а-с- б-л- м-?
----------------------------------------
Мұнда күн қолшатырын жалға алса бола ма? 0 Mund- kü----l---ırı-----ğa a-------a---?Munda kün qolşatırın jalğa alsa bola ma?M-n-a k-n q-l-a-ı-ı- j-l-a a-s- b-l- m-?----------------------------------------Munda kün qolşatırın jalğa alsa bola ma?
М-нда--алға---йы- алса-б-----а?
Мұнда жалға қайық алса бола ма?
М-н-а ж-л-а қ-й-қ а-с- б-л- м-?
-------------------------------
Мұнда жалға қайық алса бола ма? 0 M-n---ja--a-qa--q -lsa-bo-----?Munda jalğa qayıq alsa bola ma?M-n-a j-l-a q-y-q a-s- b-l- m-?-------------------------------Munda jalğa qayıq alsa bola ma?
М-- су-а-с--гі------- е---.
Мен суға сүңгісем деп едім.
М-н с-ғ- с-ң-і-е- д-п е-і-.
---------------------------
Мен суға сүңгісем деп едім. 0 M-n---ğ--süñ-i----dep-e-i-.Men swğa süñgisem dep edim.M-n s-ğ- s-ñ-i-e- d-p e-i-.---------------------------Men swğa süñgisem dep edim.
Су ша-ғ---н -е-с-м-----е-ім.
Су шаңғысын тепсем деп едім.
С- ш-ң-ы-ы- т-п-е- д-п е-і-.
----------------------------
Су шаңғысын тепсем деп едім. 0 S---añğıs-n -e--e---e- e-i-.Sw şañğısın tepsem dep edim.S- ş-ñ-ı-ı- t-p-e- d-p e-i-.----------------------------Sw şañğısın tepsem dep edim.
М-н е-ді --ре-іп----ы--ын.
Мен енді үйреніп жатырмын.
М-н е-д- ү-р-н-п ж-т-р-ы-.
--------------------------
Мен енді үйреніп жатырмын. 0 Me- e---------i---atır--n.Men endi üyrenip jatırmın.M-n e-d- ü-r-n-p j-t-r-ı-.--------------------------Men endi üyrenip jatırmın.
Мен--ұ-ы-жақ----ілемін.
Мен мұны жақсы білемін.
М-н м-н- ж-қ-ы б-л-м-н-
-----------------------
Мен мұны жақсы білемін. 0 Me- mu-ı j---ı-bi----n.Men munı jaqsı bilemin.M-n m-n- j-q-ı b-l-m-n------------------------Men munı jaqsı bilemin.
Німецьке прислів’я стверджує: один малюнок говорить більше, ніж тисячаслів.
Це означає, що зображення часто можна швидше зрозуміти, ніж мову.
Також малюнки можуть краще передавати почуття.
Тому в рекламі подається багато малюнків.
Зображення діють інакше, ніж мова.
Вони показують нам паралельно більше речей і діють у своїй сукупності.
Це означає, що цілком усе зображення має певний ефект.
У мові, як правило, використовується явно більше слів.
Але зображення і мова мають спільне.
Щоб описати зображення, нам потрібна мова.
І навпаки: багато текстів стають добре зрозумілими лише за допомогою малюнків.
Співвідношення зображення та мови вивчається лінгвістами.
Але питання ставиться, чи є зображення також окремою мовою.
Якщо дещо лише знято на плівку, ми можемо розглядати зображення.
Але висловлювання фільму не конкретні.
Якщо зображення повинно діяти як мова, воно повинно бути конкретним.
Чим менше воно показує, тим зрозумілішим стає його посилання.
Хорошим прикладом цього є піктограми.
Піктограми – це прості та однозначні графічні позначки.
Вони заміняють вербальну мову, тобто є візуальною комунікацією.
Піктограма для заборони паління відома всім.
Вона показує перекреслену цигарку.
Через глобалізацію малюнки стають дедалі важливішими.
Але мову зображень також слід вчити.
Вона зрозуміла не в усьому світі, навіть якщо багато думати.
Адже наша культура впливає на наше розуміння малюнка.
Що ми бачимо – залежить від багатьох різних факторів.
Так, деякі люди не бачать цигарки, а лише темні лінії.