Розмовник

uk Модальні дієслова у минулому 2   »   kk Past tense of modal verbs 2

88 [вісімдесят вісім]

Модальні дієслова у минулому 2

Модальні дієслова у минулому 2

88 [сексен сегіз]

88 [seksen segiz]

Past tense of modal verbs 2

[Modaldi etistiktiñ ötken şağı 2]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська казахська Відтворити більше
Мій син не хотів бавитися лялькою. Ұл--------ы---қпен ----ғ--- -е--е-і. Ұ------ қ--------- о------- к------- Ұ-ы-н-ң қ-ы-ш-қ-е- о-н-ғ-с- к-л-е-і- ------------------------------------ Ұлымның қуыршақпен ойнағысы келмеді. 0
Ulım--ñ -w-r--q-en-o------ı k-l-e-i. U------ q--------- o------- k------- U-ı-n-ñ q-ı-ş-q-e- o-n-ğ-s- k-l-e-i- ------------------------------------ Ulımnıñ qwırşaqpen oynağısı kelmedi.
Моя дочка не хотіла грати у футбол. Қы----ы- фу---л-о--ағ--ы ке-ме-і. Қ------- ф----- о------- к------- Қ-з-м-ы- ф-т-о- о-н-ғ-с- к-л-е-і- --------------------------------- Қызымның футбол ойнағысы келмеді. 0
Qı-ımnı----t-o--o--a-ı-ı -e-me-i. Q------- f----- o------- k------- Q-z-m-ı- f-t-o- o-n-ğ-s- k-l-e-i- --------------------------------- Qızımnıñ fwtbol oynağısı kelmedi.
Моя жінка не хотіла грати в шахи зі мною. Әй-лі-н-ң ме--мен-ша--а---йн---сы к-лм-ді. Ә-------- м------ ш----- о------- к------- Ә-е-і-н-ң м-н-м-н ш-х-а- о-н-ғ-с- к-л-е-і- ------------------------------------------ Әйелімнің менімен шахмат ойнағысы келмеді. 0
Ä-e-im-iñ---n--en-şa---t-oy-ağıs- k----di. Ä-------- m------ ş----- o------- k------- Ä-e-i-n-ñ m-n-m-n ş-x-a- o-n-ğ-s- k-l-e-i- ------------------------------------------ Äyelimniñ menimen şaxmat oynağısı kelmedi.
Мої діти не хотіли гуляти. Бал---рым--ң --руе--ег--і--елм-д-. Б----------- с----------- к------- Б-л-л-р-м-ы- с-р-е-д-г-с- к-л-е-і- ---------------------------------- Балаларымның серуендегісі келмеді. 0
Ba-alarımnıñ-se-w--deg--- --l-e-i. B----------- s----------- k------- B-l-l-r-m-ı- s-r-e-d-g-s- k-l-e-i- ---------------------------------- Balalarımnıñ serwendegisi kelmedi.
Вони не хотіли прибрати кімнату. О--рдың бөлме-і ж--а-ысы--е-мед-. О------ б------ ж------- к------- О-а-д-ң б-л-е-і ж-н-ғ-с- к-л-е-і- --------------------------------- Олардың бөлмені жинағысы келмеді. 0
Ol-r--- -ö----i -ï-ağ--ı---l-e--. O------ b------ j------- k------- O-a-d-ñ b-l-e-i j-n-ğ-s- k-l-e-i- --------------------------------- Olardıñ bölmeni jïnağısı kelmedi.
Вони не хотіли йти спати. Ола--ы--ж-тқыс- к--ме--. О------ ж------ к------- О-а-д-ң ж-т-ы-ы к-л-е-і- ------------------------ Олардың жатқысы келмеді. 0
Ol-r-ı---at--s-------d-. O------ j------ k------- O-a-d-ñ j-t-ı-ı k-l-e-i- ------------------------ Olardıñ jatqısı kelmedi.
Йому не можна було їсти морозива. О-ан -алмұз-а--же-ге б-лма-т-н. О--- б-------- ж---- б--------- О-а- б-л-ұ-д-қ ж-у-е б-л-а-т-н- ------------------------------- Оған балмұздақ жеуге болмайтын. 0
O----b---u-daq--ewg--bol---tın. O--- b-------- j---- b--------- O-a- b-l-u-d-q j-w-e b-l-a-t-n- ------------------------------- Oğan balmuzdaq jewge bolmaytın.
Йому не можна було їсти шоколад. О--- -окола- -е-г- болма--ы-. О--- ш------ ж---- б--------- О-а- ш-к-л-д ж-у-е б-л-а-т-н- ----------------------------- Оған шоколад жеуге болмайтын. 0
O-a---o--l-d --wg- --lm--t--. O--- ş------ j---- b--------- O-a- ş-k-l-d j-w-e b-l-a-t-n- ----------------------------- Oğan şokolad jewge bolmaytın.
Йому не можна було їсти цукерок. О-ан----п---жеу-- -о---й-ын. О--- к----- ж---- б--------- О-а- к-м-и- ж-у-е б-л-а-т-н- ---------------------------- Оған кәмпит жеуге болмайтын. 0
O-a- kämp-t-je--e ---m-ytın. O--- k----- j---- b--------- O-a- k-m-ï- j-w-e b-l-a-t-n- ---------------------------- Oğan kämpït jewge bolmaytın.
Я міг / могла щось забажати. М-ға--бі-де-е -ал-п а--ға -о-атын. М---- б------ қ---- а---- б------- М-ғ-н б-р-е-е қ-л-п а-у-а б-л-т-н- ---------------------------------- Маған бірдеңе қалап алуға болатын. 0
M-ğa- -ird----q-la---l--a --la--n. M---- b------ q---- a---- b------- M-ğ-n b-r-e-e q-l-p a-w-a b-l-t-n- ---------------------------------- Mağan birdeñe qalap alwğa bolatın.
Я міг / могла купити собі одяг. М-ғ-н-----ек----ы---------о--ты-. М---- к----- с---- а---- б------- М-ғ-н к-й-е- с-т-п а-у-а б-л-т-н- --------------------------------- Маған көйлек сатып алуға болатын. 0
M--a--kö--e- -at-- a-wğ----latı-. M---- k----- s---- a---- b------- M-ğ-n k-y-e- s-t-p a-w-a b-l-t-n- --------------------------------- Mağan köylek satıp alwğa bolatın.
Я міг / могла узяти собі цукерку. М-ғ-н ш-к---д -л-ғ--б---ты-. М---- ш------ а---- б------- М-ғ-н ш-к-л-д а-у-а б-л-т-н- ---------------------------- Маған шоколад алуға болатын. 0
Mağ-n -o-o-ad --w---b---tın. M---- ş------ a---- b------- M-ğ-n ş-k-l-d a-w-a b-l-t-n- ---------------------------- Mağan şokolad alwğa bolatın.
Тобі можна було курити в літаку? Са----ұ-ақта т--екі ---у-- -ола--- -----і? С---- ұ----- т----- ш----- б------ б- е--- С-ғ-н ұ-а-т- т-м-к- ш-г-г- б-л-т-н б- е-і- ------------------------------------------ Саған ұшақта темекі шегуге болатын ба еді? 0
Sa--n-u-a-ta -em--i -----e -olat---b--ed-? S---- u----- t----- ş----- b------ b- e--- S-ğ-n u-a-t- t-m-k- ş-g-g- b-l-t-n b- e-i- ------------------------------------------ Sağan uşaqta temeki şegwge bolatın ba edi?
Тобі можна було пити в лікарні пиво? С-ға--ауру----да с--а--ш--е -о---ы- -а-еді? С---- а--------- с--- і---- б------ б- е--- С-ғ-н а-р-х-н-д- с-р- і-у-е б-л-т-н б- е-і- ------------------------------------------- Саған ауруханада сыра ішуге болатын ба еді? 0
Sağa---wrwx---d--s-r- --wg- bo---ı- -- --i? S---- a--------- s--- i---- b------ b- e--- S-ğ-n a-r-x-n-d- s-r- i-w-e b-l-t-n b- e-i- ------------------------------------------- Sağan awrwxanada sıra işwge bolatın ba edi?
Тобі можна було взяти собаку в готель? С-ға- -о--қ ү--- ө----е- --р---и----а--ғ- бо---ын ---ед-? С---- қ---- ү--- ө------ б---- и--- а---- б------ б- е--- С-ғ-н қ-н-қ ү-г- ө-і-м-н б-р-е и-т- а-у-а б-л-т-н б- е-і- --------------------------------------------------------- Саған қонақ үйге өзіңмен бірге итті алуға болатын ба еді? 0
Sa-----o--q---ge-öziñ-e- --r-e ï-t- alwğ--b-l--ın b- e-i? S---- q---- ü--- ö------ b---- ï--- a---- b------ b- e--- S-ğ-n q-n-q ü-g- ö-i-m-n b-r-e ï-t- a-w-a b-l-t-n b- e-i- --------------------------------------------------------- Sağan qonaq üyge öziñmen birge ïtti alwğa bolatın ba edi?
На канікулах діти могли довго залишатися надворі. Де-а--с-к-------б--ал--ғ---а--да ұза- ---уг--б--а-ы-. Д------ к------ б-------- д----- ұ--- ж----- б------- Д-м-л-с к-з-н-е б-л-л-р-а д-л-д- ұ-а- ж-р-г- б-л-т-н- ----------------------------------------------------- Демалыс кезінде балаларға далада ұзақ жүруге болатын. 0
De-alı- ke---de---la-arğ- d-l--a -zaq----wg- b-l--ı-. D------ k------ b-------- d----- u--- j----- b------- D-m-l-s k-z-n-e b-l-l-r-a d-l-d- u-a- j-r-g- b-l-t-n- ----------------------------------------------------- Demalıs kezinde balalarğa dalada uzaq jürwge bolatın.
Вони могли довго грати у дворі. О----а а----а ұз-қ-о--ау----о----н----. О----- а----- ұ--- о------ б------ е--- О-а-ғ- а-л-д- ұ-а- о-н-у-а б-л-т-н е-і- --------------------------------------- Оларға аулада ұзақ ойнауға болатын еді. 0
O--rğ--awlad- u--q --naw-a-bol-tı--ed-. O----- a----- u--- o------ b------ e--- O-a-ğ- a-l-d- u-a- o-n-w-a b-l-t-n e-i- --------------------------------------- Olarğa awlada uzaq oynawğa bolatın edi.
Вони могли довго не спати. О---ға--з-қ--ақ-- --ықта-ауғ- б-лат-н. О----- ұ--- у---- ұ---------- б------- О-а-ғ- ұ-а- у-қ-т ұ-ы-т-м-у-а б-л-т-н- -------------------------------------- Оларға ұзақ уақыт ұйықтамауға болатын. 0
Ol--ğa --aq--a--- -yı--am----------ın. O----- u--- w---- u---------- b------- O-a-ğ- u-a- w-q-t u-ı-t-m-w-a b-l-t-n- -------------------------------------- Olarğa uzaq waqıt uyıqtamawğa bolatın.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Поради від забування

Навчання не завжди просте. Навіть коли воно дає задоволення, воно може бути втомливим. Але коли ми щось вивчили, ми радуємося. Ми пишаємося собою та нашим прогресом. Нажаль те, що ми вчимо, ми можемо також знов забути. Особливо часто це є проблемою під час вивчення мов. Більшість з нас вивчає в школі одну або дві мови. Після закінчення школи це знання часто втрачається. Ми навряд чи ще говоримо цією мовою. У повсякденні більшістю переважає наша рідна мова. Багато іноземних мов використовується ще лише у відпустках. Але якщо знання регулярно не активізуються, вони втрачаються. Наш мозок потребує тренінгу. Можна сказати, він працює як м’яза. Ця м’яза повинна рухатися, інакше вона слабне. Але є можливість запобігти забуванню. Найважливішим є – застосовувати вивчене. При цьому можуть допомогти тверді ритуали. Можна скласти невеличку програму для різних днів тижня. У понеділок, наприклад, читати якусь книжку іноземною мовою. Іноземну радіопередачу слухати у середу. Потім, о п’ятниці писати щоденник іноземною мовою. У такий спосіб ми переключаємося між читанням, слуханням та письмом. Завдяки цьому знання активується різними способами. Всі ці вправи не повинні тривати довго, півгодини достатньо. Але важливо тренуватися регулярно! Дослідження показують, що колись вивчене залишається у мозку десятиліттями. Але його слід лише знов діставати з шухляди…