Fraseboek

af Verlede tyd 3   »   uk Минулий час 3

83 [drie en tagtig]

Verlede tyd 3

Verlede tyd 3

83 [вісімдесят три]

83 [visimdesyat try]

Минулий час 3

[Mynulyy̆ chas 3]

Kies hoe jy die vertaling wil sien:   
Afrikaans Oekraïns Speel Meer
bel Те-ефону-ати Телефонувати Т-л-ф-н-в-т- ------------ Телефонувати 0
T-lef-nu---y Telefonuvaty T-l-f-n-v-t- ------------ Telefonuvaty
Ek het gebel. Я -е--фо-у--- / т-л-ф---вала. Я телефонував / телефонувала. Я т-л-ф-н-в-в / т-л-ф-н-в-л-. ----------------------------- Я телефонував / телефонувала. 0
YA t----o-uva- - ----fo-uv-la. YA telefonuvav / telefonuvala. Y- t-l-f-n-v-v / t-l-f-n-v-l-. ------------------------------ YA telefonuvav / telefonuvala.
Ek was die heel tyd op die telefoon. Я --с- ч-- -е--фон-ва- -----ефо--ва-а. Я весь час телефонував / телефонувала. Я в-с- ч-с т-л-ф-н-в-в / т-л-ф-н-в-л-. -------------------------------------- Я весь час телефонував / телефонувала. 0
YA v--ʹ --a--t--e--nuvav-- --l-----va-a. YA vesʹ chas telefonuvav / telefonuvala. Y- v-s- c-a- t-l-f-n-v-v / t-l-f-n-v-l-. ---------------------------------------- YA vesʹ chas telefonuvav / telefonuvala.
vra Запи--в-ти Запитувати З-п-т-в-т- ---------- Запитувати 0
Za-y----ty Zapytuvaty Z-p-t-v-t- ---------- Zapytuvaty
Ek het gevra. Я з-питав /-за--тала. Я запитав / запитала. Я з-п-т-в / з-п-т-л-. --------------------- Я запитав / запитала. 0
Y----py----/--ap----a. YA zapytav / zapytala. Y- z-p-t-v / z-p-t-l-. ---------------------- YA zapytav / zapytala.
Ek het altyd gevra. Я--а--т---в /-з-п-----ла ----ди. Я запитував / запитувала завжди. Я з-п-т-в-в / з-п-т-в-л- з-в-д-. -------------------------------- Я запитував / запитувала завжди. 0
Y- -------a- /---p-t-val------h-y. YA zapytuvav / zapytuvala zavzhdy. Y- z-p-t-v-v / z-p-t-v-l- z-v-h-y- ---------------------------------- YA zapytuvav / zapytuvala zavzhdy.
vertel Р-з-------и Розповідати Р-з-о-і-а-и ----------- Розповідати 0
Ro-p----aty Rozpovidaty R-z-o-i-a-y ----------- Rozpovidaty
Ek het vertel. Я-р-з-о--в-/ розпо-і-а. Я розповів / розповіла. Я р-з-о-і- / р-з-о-і-а- ----------------------- Я розповів / розповіла. 0
Y---o------ - rozpo---a. YA rozpoviv / rozpovila. Y- r-z-o-i- / r-z-o-i-a- ------------------------ YA rozpoviv / rozpovila.
Ek het die hele storie vertel. Я розпов-- - розпо-іла --лу іс--рію. Я розповів / розповіла цілу історію. Я р-з-о-і- / р-з-о-і-а ц-л- і-т-р-ю- ------------------------------------ Я розповів / розповіла цілу історію. 0
Y- --z-ov-v-/ r-zpo-ila--s-l- is-o-i-u. YA rozpoviv / rozpovila tsilu istoriyu. Y- r-z-o-i- / r-z-o-i-a t-i-u i-t-r-y-. --------------------------------------- YA rozpoviv / rozpovila tsilu istoriyu.
leer В-итися Вчитися В-и-и-я ------- Вчитися 0
V--y---ya Vchytysya V-h-t-s-a --------- Vchytysya
Ek het geleer. Я вчи-ся / вчил-с-. Я вчився / вчилася. Я в-и-с- / в-и-а-я- ------------------- Я вчився / вчилася. 0
Y- vc-yvsya -------as--. YA vchyvsya / vchylasya. Y- v-h-v-y- / v-h-l-s-a- ------------------------ YA vchyvsya / vchylasya.
Ek het die hele aand geleer. Я вч--с- / -чи--с---ілий --ч--. Я вчився / вчилася цілий вечір. Я в-и-с- / в-и-а-я ц-л-й в-ч-р- ------------------------------- Я вчився / вчилася цілий вечір. 0
YA-vch-v-ya-/ v----a-y---si-y-̆ ------. YA vchyvsya / vchylasya tsilyy- vechir. Y- v-h-v-y- / v-h-l-s-a t-i-y-̆ v-c-i-. --------------------------------------- YA vchyvsya / vchylasya tsilyy̆ vechir.
werk П---ю--ти Працювати П-а-ю-а-и --------- Працювати 0
Pr---y---ty Pratsyuvaty P-a-s-u-a-y ----------- Pratsyuvaty
Ek het gewerk. Я пра-юв---/--рац-в---. Я працював / працювала. Я п-а-ю-а- / п-а-ю-а-а- ----------------------- Я працював / працювала. 0
Y- p-atsy--av / p-at---vala. YA pratsyuvav / pratsyuvala. Y- p-a-s-u-a- / p-a-s-u-a-a- ---------------------------- YA pratsyuvav / pratsyuvala.
Ek het die hele dag gewerk. Я-працюв---/ прац-в-------ь ден-. Я працював / працювала весь день. Я п-а-ю-а- / п-а-ю-а-а в-с- д-н-. --------------------------------- Я працював / працювала весь день. 0
Y- --ats-uvav-/ p-a---uva-a -es- --n-. YA pratsyuvav / pratsyuvala vesʹ denʹ. Y- p-a-s-u-a- / p-a-s-u-a-a v-s- d-n-. -------------------------------------- YA pratsyuvav / pratsyuvala vesʹ denʹ.
eet Їс-и Їсти Ї-т- ---- Їсти 0
I-s-y I-sty I-s-y ----- Ïsty
Ek het geëet. Я-з’-- - з’-л-. Я з’їв / з’їла. Я з-ї- / з-ї-а- --------------- Я з’їв / з’їла. 0
Y--z-ïv - -ʺï-a. YA zʺi-v / zʺi-la. Y- z-i-v / z-i-l-. ------------------ YA zʺïv / zʺïla.
Ek het die hele maaltyd opgeëet. Я----в-/------ у-ю --у. Я з’їв / з’їла усю їжу. Я з-ї- / з-ї-а у-ю ї-у- ----------------------- Я з’їв / з’їла усю їжу. 0
Y- -ʺi-v-/-zʺ-̈-- u-y- i-zhu. YA zʺi-v / zʺi-la usyu i-zhu. Y- z-i-v / z-i-l- u-y- i-z-u- ----------------------------- YA zʺïv / zʺïla usyu ïzhu.

Laai af MP3 (.zip lêers)

Geen video is gevind nie!

Die geskiedenis van taalkunde

Tale het mense nog altyd gefassineer. Daarom het taalkunde ’n baie lang geskiedenis. Taalkunde is ’n sistematiese ondersoek van taal. Mense het duisende jare gelede al oor taal nagedink. So het verskillende kulture verskillende stelsels ontwikkel. Gevolglik het daar verskillende beskrywings van taal ontstaan. Die hedendaagse taalkunde is meer op ou teorieë as enigiets anders gegrond. Veral in Griekeland het baie tradisies tot stand gekom. Die oudste bekende werk oor tale kom egter uit Indië. Dis 3 000 jaar gelede deur die grammatikus Sakatajana geskryf. In antieke tye het filosowe soos Plato hulle met tale besig gehou. Later het Romeinse skrywers hul teorieë verder ontwikkel. In die agtste eeu het die Arabiere ook hul eie tradisies ontwikkel. Hul werk het toe reeds noukeurige beskrywings van die Arabiese taal bevat. In die moderne tyd wou mense veral navors waar taal vandaan kom. Geleerdes het veral in die geskiedenis van taal belanggestel. In die 18de eeu het mense tale met mekaar begin vergelyk. Hulle wou verstaan hoe tale ontwikkel. Later het hulle op tale as ’n stelsel gekonsentreer. Die fokuspunt was die vraag hoe tale werk. Deesdae is daar ’n groot aantal denkrigtings in taalkunde. Sedert die 50’s het baie nuwe dissiplines ontwikkel. Hulle is deels sterk deur ander wetenskappe beïnvloed. Voorbeelde is psigolinguistiek en interkulturele kommunikasie. Die nuutste rigtings in taalwetenskap is uiters gespesialiseerd. Een voorbeeld is feministiese taalkunde. Die geskiedenis van taalkunde loop dus verder… Solank daar tale is, sal mense daaroor nadink!