Fraseboek

af Bywoorde   »   uk Прислівники

100 [een honderd]

Bywoorde

Bywoorde

100 [сто]

100 [sto]

Прислівники

[Pryslivnyky]

Kies hoe jy die vertaling wil sien:   
Afrikaans Oekraïns Speel Meer
Al vantevore – nog nooit вже-о-ин--аз-– -- -іколи в-- о--- р-- – щ- н----- в-е о-и- р-з – щ- н-к-л- ------------------------ вже один раз – ще ніколи 0
vzhe--dyn---z – -hc------o-y v--- o--- r-- – s---- n----- v-h- o-y- r-z – s-c-e n-k-l- ---------------------------- vzhe odyn raz – shche nikoly
Was u al vantevore in Berlyn? В- -же--у-и-в --р-іні? В- в-- б--- в Б------- В- в-е б-л- в Б-р-і-і- ---------------------- Ви вже були в Берліні? 0
V----h- -------B-rl--i? V- v--- b--- v B------- V- v-h- b-l- v B-r-i-i- ----------------------- Vy vzhe buly v Berlini?
Nee, nog nooit nie. Ні, щ- н-кол-. Н-- щ- н------ Н-, щ- н-к-л-. -------------- Ні, ще ніколи. 0
N---s--h- niko--. N-- s---- n------ N-, s-c-e n-k-l-. ----------------- Ni, shche nikoly.
iemand – niemand Х-о--еб----–-н-хто Х--------- – н---- Х-о-н-б-д- – н-х-о ------------------ Хто-небудь – ніхто 0
K----ne-u-ʹ-–-ni-h-o K---------- – n----- K-t---e-u-ʹ – n-k-t- -------------------- Khto-nebudʹ – nikhto
Ken u iemand hier? Ви-----те тут -ого-не-уд-? В- з----- т-- к----------- В- з-а-т- т-т к-г---е-у-ь- -------------------------- Ви знаєте тут кого-небудь? 0
V- --ay--e -ut--o-o----u-ʹ? V- z------ t-- k----------- V- z-a-e-e t-t k-h---e-u-ʹ- --------------------------- Vy znayete tut koho-nebudʹ?
Nee, ek ken niemand hier nie. Н-,---не-з--- тут --ког-. Н-- я н- з--- т-- н------ Н-, я н- з-а- т-т н-к-г-. ------------------------- Ні, я не знаю тут нікого. 0
N-------e zna-u-t-t-n-koh-. N-- y- n- z---- t-- n------ N-, y- n- z-a-u t-t n-k-h-. --------------------------- Ni, ya ne znayu tut nikoho.
nog – niks meer nie ще ---і--ш--ні щ- – б----- н- щ- – б-л-ш- н- -------------- ще – більше ні 0
s---- – -ilʹs-e--i s---- – b------ n- s-c-e – b-l-s-e n- ------------------ shche – bilʹshe ni
Gaan u nog lank hier bly? Ви --т-щ---ад---- залиша-----? В- т-- щ- н------ з----------- В- т-т щ- н-д-в-о з-л-ш-є-е-я- ------------------------------ Ви тут ще надовго залишаєтеся? 0
V--tu--sh--e ---ovh---aly--a-----y-? V- t-- s---- n------ z-------------- V- t-t s-c-e n-d-v-o z-l-s-a-e-e-y-? ------------------------------------ Vy tut shche nadovho zalyshayetesya?
Nee, ek gaan nie veel langer hier bly nie. Н---- зали-аю-я -е-а-овго. Н-- я з-------- н--------- Н-, я з-л-ш-ю-я н-н-д-в-о- -------------------------- Ні, я залишаюся ненадовго. 0
Ni,--a --ly-h-yu-----en---vho. N-- y- z----------- n--------- N-, y- z-l-s-a-u-y- n-n-d-v-o- ------------------------------ Ni, ya zalyshayusya nenadovho.
nog iets – niks meer nie щ- -ось --б--ьш- -ічого щ- щ--- – б----- н----- щ- щ-с- – б-л-ш- н-ч-г- ----------------------- ще щось – більше нічого 0
shche -h--osʹ –-b--ʹ-h--nich-ho s---- s------ – b------ n------ s-c-e s-c-o-ʹ – b-l-s-e n-c-o-o ------------------------------- shche shchosʹ – bilʹshe nichoho
Wil u nog iets drink? Хоч-те-----ось--ип-ти? Х----- щ- щ--- в------ Х-ч-т- щ- щ-с- в-п-т-? ---------------------- Хочете ще щось випити? 0
Kh---ete s-ch- sh---sʹ--ypy--? K------- s---- s------ v------ K-o-h-t- s-c-e s-c-o-ʹ v-p-t-? ------------------------------ Khochete shche shchosʹ vypyty?
Nee, ek wil niks meer hê nie. Н-, я ---х-ч---і-ьш------го. Н-- я н- х--- б----- н------ Н-, я н- х-ч- б-л-ш- н-ч-г-. ---------------------------- Ні, я не хочу більше нічого. 0
N-- ya n-----chu --l--h-----ho--. N-- y- n- k----- b------ n------- N-, y- n- k-o-h- b-l-s-e n-c-o-o- --------------------------------- Ni, ya ne khochu bilʹshe nichoho.
al iets – nog niks в---щ-сь-- ще---чого в-- щ--- – щ- н----- в-е щ-с- – щ- н-ч-г- -------------------- вже щось – ще нічого 0
v-he ---h--- - s-c------h-ho v--- s------ – s---- n------ v-h- s-c-o-ʹ – s-c-e n-c-o-o ---------------------------- vzhe shchosʹ – shche nichoho
Het u al iets geëet? Ви-вж--щос- -’--и? В- в-- щ--- з----- В- в-е щ-с- з-ї-и- ------------------ Ви вже щось з’їли? 0
Vy-v-he s---os----i-ly? V- v--- s------ z------ V- v-h- s-c-o-ʹ z-i-l-? ----------------------- Vy vzhe shchosʹ zʺïly?
Nee, ek het nog niks geëet nie. Ні, я -е-ні-ог--не--в-/ --а. Н-- я щ- н----- н- ї- / ї--- Н-, я щ- н-ч-г- н- ї- / ї-а- ---------------------------- Ні, я ще нічого не їв / їла. 0
Ni,--a-shc-e -i----o -----v-/-i-la. N-- y- s---- n------ n- i-- / i---- N-, y- s-c-e n-c-o-o n- i-v / i-l-. ----------------------------------- Ni, ya shche nichoho ne ïv / ïla.
nog iemand – niemand meer ще хто------ь---б---ш- ніх-о щ- х--------- – б----- н---- щ- х-о-н-б-д- – б-л-ш- н-х-о ---------------------------- ще хто-небудь – більше ніхто 0
s------h----ebu-ʹ - b-l---e n---to s---- k---------- – b------ n----- s-c-e k-t---e-u-ʹ – b-l-s-e n-k-t- ---------------------------------- shche khto-nebudʹ – bilʹshe nikhto
Wil nog iemand koffie hê? Ба--- щ- хто----удь к---? Б---- щ- х--------- к---- Б-ж-є щ- х-о-н-б-д- к-в-? ------------------------- Бажає ще хто-небудь кави? 0
B-z-a-e-shche khto----ud----v-? B------ s---- k---------- k---- B-z-a-e s-c-e k-t---e-u-ʹ k-v-? ------------------------------- Bazhaye shche khto-nebudʹ kavy?
Nee, niemand meer nie. Ні,-бі-ь-е --хт-. Н-- б----- н----- Н-, б-л-ш- н-х-о- ----------------- Ні, більше ніхто. 0
Ni---il------i-hto. N-- b------ n------ N-, b-l-s-e n-k-t-. ------------------- Ni, bilʹshe nikhto.

Laai af MP3 (.zip lêers)

Geen video is gevind nie!

Die Arabiese taal

Die Arabiese taal is een van die wêreld se belangrikste tale. Meer as 300 miljoen mense praat Arabies. Hulle woon in meer as 20 verskillende lande. Arabies behoort tot die Afro-Asiatiese tale. Die Arabiese taal het duisende jare gelede ontstaan. Die taal is eers op die Arabiese skiereiland gepraat. Daarvandaan het dit verder versprei. Gesproke Arabies verskil baie van die standaardtaal. Daar is ook baie verskillende Arabiese dialekte. ’n Mens kan sê dit word in elke streek baie anders gepraat. Die verskillende dialekte se sprekers verstaan mekaar dikwels glad nie. Daarom word rolprente uit Arabiese lande gewoonlik oorgeklank. Eers dan kan hulle in die hele taalgebied verstaan word. Klassieke Hoogarabies word deesdae byna glad nie gepraat nie. Dit kom nog net in geskrewe vorm voor. Boeke en koerante gebruik die klassieke Arabiese standaardtaal. Daar is geen enkele Arabiese tegniese taal nie. Daarom kom die tegniese terme gewoonlik uit ander tale. Hier is Engels en Frans prominenter as ander tale. Belangstelling in Arabies het die laaste jare aansienlik toegeneem. Al hoe meer mense wil Arabies leer. Elke universiteit en baie skole bied kursusse aan. Baie mense vind veral geskrewe Arabies fassinerend. Dit word van regs na links geskryf. Arabies se uitspraak en grammatika is nie juis maklik nie. Daar is baie klanke en reëls wat nie in ander tale bekend is nie. Wanneer ’n mens studeer, moet jy ’n bepaalde orde volg. Eers die uitspraak, dan die grammatika, dan die skrif…