М-я- -и--не ис-аше-д- с------е ------а--.
М--- с-- н- и----- д- с- и---- с к-------
М-я- с-н н- и-к-ш- д- с- и-р-е с к-к-а-а-
-----------------------------------------
Моят син не искаше да си играе с куклата. 0 Mo--- s-n -e--ska-h- ---si i-r-- s ku-la--.M---- s-- n- i------ d- s- i---- s k-------M-y-t s-n n- i-k-s-e d- s- i-r-e s k-k-a-a--------------------------------------------Moyat sin ne iskashe da si igrae s kuklata.
М---а -ен- не ----ше--а --р-е --м-н-н--ш--.
М---- ж--- н- и----- д- и---- с м-- н- ш---
М-я-а ж-н- н- и-к-ш- д- и-р-е с м-н н- ш-х-
-------------------------------------------
Моята жена не искаше да играе с мен на шах. 0 Mo-at---hen- -- iskash- ----grae - -en-n----a--.M----- z---- n- i------ d- i---- s m-- n- s-----M-y-t- z-e-a n- i-k-s-e d- i-r-e s m-n n- s-a-h-------------------------------------------------Moyata zhena ne iskashe da igrae s men na shakh.
Можеш- -и--а-п-ши- в-сам-лет-?
М----- л- д- п---- в с--------
М-ж-ш- л- д- п-ш-ш в с-м-л-т-?
------------------------------
Можеше ли да пушиш в самолета? 0 Mo-he--e-li -- -u---s- - -am---ta?M------- l- d- p------ v s--------M-z-e-h- l- d- p-s-i-h v s-m-l-t-?----------------------------------Mozheshe li da pushish v samoleta?
М-жеш- -- д- ---ш -ир- в-б-л--ц--а?
М----- л- д- п--- б--- в б---------
М-ж-ш- л- д- п-е- б-р- в б-л-и-а-а-
-----------------------------------
Можеше ли да пиеш бира в болницата? 0 M-z-es-- -- -a pi--h---r- v -olni-----?M------- l- d- p---- b--- v b----------M-z-e-h- l- d- p-e-h b-r- v b-l-i-s-t-?---------------------------------------Mozheshe li da piesh bira v bolnitsata?
М--е-е--и да -з-----ку-----в -отел-?
М----- л- д- в----- к----- в х------
М-ж-ш- л- д- в-е-е- к-ч-т- в х-т-л-?
------------------------------------
Можеше ли да вземеш кучето в хотела? 0 Moz-e-he--- -- vzeme-h --c-e-o------t-l-?M------- l- d- v------ k------ v k-------M-z-e-h- l- d- v-e-e-h k-c-e-o v k-o-e-a------------------------------------------Mozheshe li da vzemesh kucheto v khotela?
Те-м-ж--а дълго да -- с-----б---т.
Т- м----- д---- д- н- с- п--------
Т- м-ж-х- д-л-о д- н- с- п-и-и-а-.
----------------------------------
Те можеха дълго да не се прибират. 0 Te -o--e-ha d-----d---e-s--pri-i---.T- m------- d---- d- n- s- p--------T- m-z-e-h- d-l-o d- n- s- p-i-i-a-.------------------------------------Te mozhekha dylgo da ne se pribirat.
Навчання не завжди просте.
Навіть коли воно дає задоволення, воно може бути втомливим.
Але коли ми щось вивчили, ми радуємося.
Ми пишаємося собою та нашим прогресом.
Нажаль те, що ми вчимо, ми можемо також знов забути.
Особливо часто це є проблемою під час вивчення мов.
Більшість з нас вивчає в школі одну або дві мови.
Після закінчення школи це знання часто втрачається.
Ми навряд чи ще говоримо цією мовою.
У повсякденні більшістю переважає наша рідна мова.
Багато іноземних мов використовується ще лише у відпустках.
Але якщо знання регулярно не активізуються, вони втрачаються.
Наш мозок потребує тренінгу.
Можна сказати, він працює як м’яза.
Ця м’яза повинна рухатися, інакше вона слабне.
Але є можливість запобігти забуванню.
Найважливішим є – застосовувати вивчене.
При цьому можуть допомогти тверді ритуали.
Можна скласти невеличку програму для різних днів тижня.
У понеділок, наприклад, читати якусь книжку іноземною мовою.
Іноземну радіопередачу слухати у середу.
Потім, о п’ятниці писати щоденник іноземною мовою.
У такий спосіб ми переключаємося між читанням, слуханням та письмом.
Завдяки цьому знання активується різними способами.
Всі ці вправи не повинні тривати довго, півгодини достатньо.
Але важливо тренуватися регулярно!
Дослідження показують, що колись вивчене залишається у мозку десятиліттями.
Але його слід лише знов діставати з шухляди…