Розмовник

uk Читати і писати   »   ad Еджэн ыкIи тхэн

6 [шість]

Читати і писати

Читати і писати

6 [хы]

6 [hy]

Еджэн ыкIи тхэн

[Edzhjen ykIi thjen]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська адигейська Відтворити більше
Я читаю. С- седж-. С- с----- С- с-д-э- --------- Сэ седжэ. 0
S-e -edz-je. S-- s------- S-e s-d-h-e- ------------ Sje sedzhje.
Я читаю літеру. С- б-к-эм (х-ар-ф-м- сы--едж-. С- б----- (--------- с-------- С- б-к-э- (-ь-р-ф-м- с-к-е-ж-. ------------------------------ Сэ буквэм (хьарыфым) сыкъеджэ. 0
Sj- b-k--e-----ar-f-----y-edzh--. S-- b------ (--------- s--------- S-e b-k-j-m (-'-r-f-m- s-k-d-h-e- --------------------------------- Sje bukvjem (h'aryfym) sykedzhje.
Я читаю слово. Сэ гущ-I-м -ы-ъ--ж-. С- г------ с-------- С- г-щ-I-м с-к-е-ж-. -------------------- Сэ гущыIэм сыкъеджэ. 0
S-e-gus-h--j-----ke--hje. S-- g--------- s--------- S-e g-s-h-I-e- s-k-d-h-e- ------------------------- Sje gushhyIjem sykedzhje.
Я читаю речення. С--------у--г-э- сы-ъе-жэ. С- г------------ с-------- С- г-щ-I-у-ы-ъ-м с-к-е-ж-. -------------------------- Сэ гущыIэухыгъэм сыкъеджэ. 0
Sj-----h-y-je----je--sy--d-hj-. S-- g--------------- s--------- S-e g-s-h-I-e-h-g-e- s-k-d-h-e- ------------------------------- Sje gushhyIjeuhygjem sykedzhje.
Я читаю лист. Сэ --сьм-- се--э. С- п------ с----- С- п-с-м-м с-д-э- ----------------- Сэ письмэм седжэ. 0
S----i--m-em----z-j-. S-- p------- s------- S-e p-s-m-e- s-d-h-e- --------------------- Sje pis'mjem sedzhje.
Я читаю книгу. Сэ-тхыл--- се-ж-. С- т------ с----- С- т-ы-ъ-м с-д-э- ----------------- Сэ тхылъым седжэ. 0
Sje -h-lym---d-h--. S-- t----- s------- S-e t-y-y- s-d-h-e- ------------------- Sje thylym sedzhje.
Я читаю. Сэ-се-жэ. С- с----- С- с-д-э- --------- Сэ седжэ. 0
Sje-se---j-. S-- s------- S-e s-d-h-e- ------------ Sje sedzhje.
Ти читаєш. О----ж-. О у----- О у-д-э- -------- О уеджэ. 0
O ued-hj-. O u------- O u-d-h-e- ---------- O uedzhje.
Він читає. А--(--у-ъфыгъ--едж-. А- (---------- е---- А- (-ъ-л-ф-г-) е-ж-. -------------------- Ар (хъулъфыгъ) еджэ. 0
A---h-l-y---e-zh-e. A- (------- e------ A- (-u-f-g- e-z-j-. ------------------- Ar (hulfyg) edzhje.
Я пишу. Сэ ---х-. С- с----- С- с-т-э- --------- Сэ сэтхэ. 0
Sj-----t---. S-- s------- S-e s-e-h-e- ------------ Sje sjethje.
Я пишу літеру. С- -ук-- -этхы. С- б---- с----- С- б-к-э с-т-ы- --------------- Сэ буквэ сэтхы. 0
Sj- ---vj- s--t-y. S-- b----- s------ S-e b-k-j- s-e-h-. ------------------ Sje bukvje sjethy.
Я пишу слово. Сэ--ущыI- сэ-х-. С- г----- с----- С- г-щ-I- с-т-ы- ---------------- Сэ гущыIэ сэтхы. 0
S-- g---hy-----je---. S-- g-------- s------ S-e g-s-h-I-e s-e-h-. --------------------- Sje gushhyIje sjethy.
Я пишу речення. Сэ---щы--ухыгъ- -эт-ы. С- г----------- с----- С- г-щ-I-у-ы-ъ- с-т-ы- ---------------------- Сэ гущыIэухыгъэ сэтхы. 0
S-e gu-hhyI-e-h--je-sj-thy. S-- g-------------- s------ S-e g-s-h-I-e-h-g-e s-e-h-. --------------------------- Sje gushhyIjeuhygje sjethy.
Я пишу лист. Сэ -ись-э с---ы. С- п----- с----- С- п-с-м- с-т-ы- ---------------- Сэ письмэ сэтхы. 0
Sje p----j- ----h-. S-- p------ s------ S-e p-s-m-e s-e-h-. ------------------- Sje pis'mje sjethy.
Я пишу книгу. С--тхы-ъ сэ---. С- т---- с----- С- т-ы-ъ с-т-ы- --------------- Сэ тхылъ сэтхы. 0
Sje thy- s-e-h-. S-- t--- s------ S-e t-y- s-e-h-. ---------------- Sje thyl sjethy.
Я пишу. Сэ ----э. С- с----- С- с-т-э- --------- Сэ сэтхэ. 0
S-- -jet---. S-- s------- S-e s-e-h-e- ------------ Sje sjethje.
Ти пишеш. О-о-х-. О о---- О о-х-. ------- О отхэ. 0
O o-h-e. O o----- O o-h-e- -------- O othje.
Він пише. А- -х---ъ-ы-ъ-----хэ. А- (---------- м----- А- (-ъ-л-ф-г-) м-т-э- --------------------- Ар (хъулъфыгъ) матхэ. 0
Ar (h-lfy-) m-thj-. A- (------- m------ A- (-u-f-g- m-t-j-. ------------------- Ar (hulfyg) mathje.

Інтернаціоналізми

Глобалізація не зупиняється також перед мовою. Це стає ясно із зростанням інтернаціоналізмів. Інтернаціоналізми – це такі слова, які присутні у багатьох мовах. При цьому слова мають те саме або подібне значення. Вимова часто така сама. Орфографія слів здебільшого також подібна. Цікавим є поширення інтернаціоналізмів. Воно не звертає уваги на кордони. Ні на географічні. Ні, тим більше, на мовні. Є слова, які зрозумілі на всіх континентах. Слово готель є гарним прикладом такого випадку. Він є майже повсюди у світі. Багато інтернаціоналізмів походять з науки. Технічні поняття також розповсюджуються швидко та на весь світ. Старі інтернаціоналізми мають спільний корінь. Вони виникли від одного й того ж слова. Однак, як правило, інтернаціоналізми базуються на запозичених словах. Це означає, що слова просто запозичуються в інших мовах. Під час запозичення культурне середовище відіграє важливу роль. Кожна цивілізація має свої власні традиції. Через це нові надходження пробивають собі дорогу не всюди. Культурні норми вирішують, які речі переймаються. Деякі речі є лише у певних частинах землі. Інші речі поширюються дуже швидко по всьому світі. Але лише коли поширюються речі, поширюються також їх назви. Саме це робить інтернаціоналізми такими цікавими! Коли ми відкриваємо мови, ми відкриваємо завжди також культури…