Розмовник

uk Читати і писати   »   hr Čitati i pisati

6 [шість]

Читати і писати

Читати і писати

6 [šest]

Čitati i pisati

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська хорватська Відтворити більше
Я читаю. J--č--am. J- č----- J- č-t-m- --------- Ja čitam. 0
Я читаю літеру. J- č-tam------ -lovo. J- č---- j---- s----- J- č-t-m j-d-o s-o-o- --------------------- Ja čitam jedno slovo. 0
Я читаю слово. J- čita--j-dnu-rij--. J- č---- j---- r----- J- č-t-m j-d-u r-j-č- --------------------- Ja čitam jednu riječ. 0
Я читаю речення. Ja-č-tam-j---- re-eni--. J- č---- j---- r-------- J- č-t-m j-d-u r-č-n-c-. ------------------------ Ja čitam jednu rečenicu. 0
Я читаю лист. J--č-t-- j-d----i--o. J- č---- j---- p----- J- č-t-m j-d-o p-s-o- --------------------- Ja čitam jedno pismo. 0
Я читаю книгу. Ja -i--- ----- kn-ig-. J- č---- j---- k------ J- č-t-m j-d-u k-j-g-. ---------------------- Ja čitam jednu knjigu. 0
Я читаю. Ja --t-m. J- č----- J- č-t-m- --------- Ja čitam. 0
Ти читаєш. Ti-č--a-. T- č----- T- č-t-š- --------- Ti čitaš. 0
Він читає. On--ita. O- č---- O- č-t-. -------- On čita. 0
Я пишу. Ja-pi-e-. J- p----- J- p-š-m- --------- Ja pišem. 0
Я пишу літеру. Ja---š-----d-- -l--o. J- p---- j---- s----- J- p-š-m j-d-o s-o-o- --------------------- Ja pišem jedno slovo. 0
Я пишу слово. J--pi-em jed-- -i-eč. J- p---- j---- r----- J- p-š-m j-d-u r-j-č- --------------------- Ja pišem jednu riječ. 0
Я пишу речення. J------m-j-d-- ---e-icu. J- p---- j---- r-------- J- p-š-m j-d-u r-č-n-c-. ------------------------ Ja pišem jednu rečenicu. 0
Я пишу лист. J- ----- -e--- p--m-. J- p---- j---- p----- J- p-š-m j-d-o p-s-o- --------------------- Ja pišem jedno pismo. 0
Я пишу книгу. Ja-------je--- k-j-g-. J- p---- j---- k------ J- p-š-m j-d-u k-j-g-. ---------------------- Ja pišem jednu knjigu. 0
Я пишу. Ja p--e-. J- p----- J- p-š-m- --------- Ja pišem. 0
Ти пишеш. Ti ----š. T- p----- T- p-š-š- --------- Ti pišeš. 0
Він пише. O------. O- p---- O- p-š-. -------- On piše. 0

Інтернаціоналізми

Глобалізація не зупиняється також перед мовою. Це стає ясно із зростанням інтернаціоналізмів. Інтернаціоналізми – це такі слова, які присутні у багатьох мовах. При цьому слова мають те саме або подібне значення. Вимова часто така сама. Орфографія слів здебільшого також подібна. Цікавим є поширення інтернаціоналізмів. Воно не звертає уваги на кордони. Ні на географічні. Ні, тим більше, на мовні. Є слова, які зрозумілі на всіх континентах. Слово готель є гарним прикладом такого випадку. Він є майже повсюди у світі. Багато інтернаціоналізмів походять з науки. Технічні поняття також розповсюджуються швидко та на весь світ. Старі інтернаціоналізми мають спільний корінь. Вони виникли від одного й того ж слова. Однак, як правило, інтернаціоналізми базуються на запозичених словах. Це означає, що слова просто запозичуються в інших мовах. Під час запозичення культурне середовище відіграє важливу роль. Кожна цивілізація має свої власні традиції. Через це нові надходження пробивають собі дорогу не всюди. Культурні норми вирішують, які речі переймаються. Деякі речі є лише у певних частинах землі. Інші речі поширюються дуже швидко по всьому світі. Але лише коли поширюються речі, поширюються також їх назви. Саме це робить інтернаціоналізми такими цікавими! Коли ми відкриваємо мови, ми відкриваємо завжди також культури…