Розмовник

uk В банку   »   fa ‫در بانک‬

60 [шістдесят]

В банку

В банку

‫60 [شصت]‬

60 [shast]

‫در بانک‬

[dar bânk]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська перська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б відкрити рахунок. ‫می‌خ-ا-م--ساب ب---کنم.‬ ‫-------- ح--- ب-- ک---- ‫-ی-خ-ا-م ح-ا- ب-ز ک-م-‬ ------------------------ ‫می‌خواهم حساب باز کنم.‬ 0
m-- -i-hâha- --- hesâ----z-k-n--. m-- m------- y-- h---- b-- k----- m-n m-k-â-a- y-k h-s-b b-z k-n-m- --------------------------------- man mikhâham yek hesâb bâz konam.
Ось мій паспорт. ‫-ی- پ-سپو-ت--ن---ت.‬ ‫--- پ------ م- ا---- ‫-ی- پ-س-و-ت م- ا-ت-‬ --------------------- ‫این پاسپورت من است.‬ 0
i- -â----te-----ast. i- p------- m-- a--- i- p-s-o-t- m-n a-t- -------------------- in pâsporte man ast.
А ось моя адреса. ‫---ی--آدر- -ن اس-.‬ ‫- ا-- آ--- م- ا---- ‫- ا-ن آ-ر- م- ا-ت-‬ -------------------- ‫و این آدرس من است.‬ 0
va--n â----e --n --t. v- i- â----- m-- a--- v- i- â-r-s- m-n a-t- --------------------- va in âdrese man ast.
Я хотів би / хотіла б покласти гроші на мій рахунок. ‫-ی‌خ--ه- -و--ب- حسا-م-و-ری- ک-م-‬ ‫-------- پ-- ب- ح---- و---- ک---- ‫-ی-خ-ا-م پ-ل ب- ح-ا-م و-ر-ز ک-م-‬ ---------------------------------- ‫می‌خواهم پول به حسابم واریز کنم.‬ 0
man--ik--h-m ---l -e-he----m--â------nam. m-- m------- p--- b- h------ v---- k----- m-n m-k-â-a- p-o- b- h-s-b-m v-r-z k-n-m- ----------------------------------------- man mikhâham pool be hesâbam vâriz konam.
Я хотів би / хотіла б зняти гроші з мого рахунку. ‫م---و----ا--حس--- پول-ب--اش- --م.‬ ‫-------- ا- ح---- پ-- ب----- ک---- ‫-ی-خ-ا-م ا- ح-ا-م پ-ل ب-د-ش- ک-م-‬ ----------------------------------- ‫می‌خواهم از حسابم پول برداشت کنم.‬ 0
ma- mikh---m-a- --sâ-------l -ard--ht-ko---. m-- m------- a- h------ p--- b------- k----- m-n m-k-â-a- a- h-s-b-m p-o- b-r-â-h- k-n-m- -------------------------------------------- man mikhâham az hesâbam pool bardâsht konam.
Я хотів би / хотіла б взяти виписки з рахунку. ‫--‌-واهم ----د- --ابم را-بگ-ر--‬ ‫-------- م----- ح---- ر- ب------ ‫-ی-خ-ا-م م-ج-د- ح-ا-م ر- ب-ی-م-‬ --------------------------------- ‫می‌خواهم موجودی حسابم را بگیرم.‬ 0
m-- -------m-m-j-di-y- h-sâba- -- begir-m. m-- m------- m-------- h------ r- b------- m-n m-k-â-a- m-j-d---e h-s-b-m r- b-g-r-m- ------------------------------------------ man mikhâham mojudi-ye hesâbam râ begiram.
Я хотів би / хотіла б отримати гроші по чеку. ‫---خوا-م-ی- چ--مس-فر---ر--ن-د--نم.‬ ‫-------- ی- چ- م------ ر- ن-- ک---- ‫-ی-خ-ا-م ی- چ- م-ا-ر-ی ر- ن-د ک-م-‬ ------------------------------------ ‫می‌خواهم یک چک مسافرتی را نقد کنم.‬ 0
ma- ------a--yek ch-k- -osâ--r--- r--naghd -ona-. m-- m------- y-- c---- m--------- r- n---- k----- m-n m-k-â-a- y-k c-e-e m-s-f-r-t- r- n-g-d k-n-m- ------------------------------------------------- man mikhâham yek cheke mosâferati râ naghd konam.
Яка сума комісії? ‫مب----ا---- چق-- --ت؟‬ ‫---- ک----- چ--- ا---- ‫-ب-غ ک-ر-ز- چ-د- ا-ت-‬ ----------------------- ‫مبلغ کارمزد چقدر است؟‬ 0
m---a-he--âr--z----eg-ad- a--? m------- k------ c------- a--- m-b-a-h- k-r-o-d c-e-h-d- a-t- ------------------------------ mablaghe kârmozd cheghadr ast?
Де я повинен / повинна підписати? ‫ک-ا-ر- -ا---امضا کنم؟‬ ‫--- ر- ب--- ا--- ک---- ‫-ج- ر- ب-ی- ا-ض- ک-م-‬ ----------------------- ‫کجا را باید امضا کنم؟‬ 0
k-j- râ---ya- e-zâ----a-? k--- r- b---- e--- k----- k-j- r- b-y-d e-z- k-n-m- ------------------------- kojâ râ bâyad emzâ konam?
Я чекаю на грошовий переказ з Німеччини. ‫-ن-م---ر -- -واله ب--کی--ز --م-ن ه-ت---‬ ‫-- م---- ی- ح---- ب---- ا- آ---- ه---- ‬ ‫-ن م-ت-ر ی- ح-ا-ه ب-ن-ی ا- آ-م-ن ه-ت-. ‬ ----------------------------------------- ‫من منتظر یک حواله بانکی از آلمان هستم. ‬ 0
man---n-a-e-e--e- hav-le-ye-b-nki az---m---ha-tam. m-- m-------- y-- h-------- b---- a- â---- h------ m-n m-n-a-e-e y-k h-v-l---e b-n-i a- â-m-n h-s-a-. -------------------------------------------------- man montazere yek havâle-ye bânki az âlmân hastam.
Тут є номер мого рахунку. ‫ای---م----ح-ا-- ----‬ ‫--- ش---- ح---- ا---- ‫-ی- ش-ا-ه ح-ا-م ا-ت-‬ ---------------------- ‫این شماره حسابم است.‬ 0
i---h-mâre h--â--- ast. i- s------ h------ a--- i- s-o-â-e h-s-b-m a-t- ----------------------- in shomâre hesâbam ast.
Чи прибули гроші? ‫--ل -سی-ه ----‬ ‫--- ر---- ا---- ‫-و- ر-ی-ه ا-ت-‬ ---------------- ‫پول رسیده است؟‬ 0
p--l reside---t? p--- r----- a--- p-o- r-s-d- a-t- ---------------- pool reside ast?
Я хотів би / хотіла б поміняти ці гроші. ‫می‌خواهم--ی- -و---ا--ه ا-ز د--ری تب-ی- ک-م-‬ ‫-------- ا-- پ-- ر- ب- ا-- د---- ت---- ک---- ‫-ی-خ-ا-م ا-ن پ-ل ر- ب- ا-ز د-گ-ی ت-د-ل ک-م-‬ --------------------------------------------- ‫می‌خواهم این پول را به ارز دیگری تبدیل کنم.‬ 0
ma--m------- -n poo- ---b- ar-e di-a-i t--d---na-â--m. m-- m------- i- p--- r- b- a--- d----- t----- n------- m-n m-k-â-a- i- p-o- r- b- a-z- d-g-r- t-b-i- n-m-y-m- ------------------------------------------------------ man mikhâham in pool râ be arze digari tabdil namâyam.
Мені потрібні долари США. ‫-- --ار--مر--ا--ا-م--ارم.‬ ‫-- د--- آ----- ل--- د----- ‫-ن د-ا- آ-ر-ک- ل-ز- د-ر-.- --------------------------- ‫من دلار آمریکا لازم دارم.‬ 0
man -e-do-âr---m-ikâ -i-- d--am. m-- b- d----- â----- n--- d----- m-n b- d-l-r- â-r-k- n-â- d-r-m- -------------------------------- man be dolâre âmrikâ niâz dâram.
Дайте мені, будь-ласка, дрібні купюри. ‫---آ---ک--س---ی ر-ز--- ---ب-ه--.‬ ‫---- ا----- ه-- ر-- ب- م- ب------ ‫-ط-آ ا-ک-ا- ه-ی ر-ز ب- م- ب-ه-د-‬ ---------------------------------- ‫لطفآ اسکناس های ریز به من بدهید.‬ 0
l--fan--ske--s---y- --z -- m-- -eda-i-. l----- e----------- r-- b- m-- b------- l-t-a- e-k-n-s-h-y- r-z b- m-n b-d-h-d- --------------------------------------- lotfan eskenâs-hâye riz be man bedahid.
Тут є банкомат? ‫آ----ین-- -----ه -ا---بان- د-رد-‬ ‫--- ا---- د----- ع--- ب--- د----- ‫-ی- ا-ن-ا د-ت-ا- ع-ب- ب-ن- د-ر-؟- ---------------------------------- ‫آیا اینجا دستگاه عابر بانک دارد؟‬ 0
âyâ--njâ d-s---he-âbe- bân- v-ju-----a-? â-- i--- d------- â--- b--- v---- d----- â-â i-j- d-s-g-h- â-e- b-n- v-j-d d-r-d- ---------------------------------------- âyâ injâ dastgâhe âber bânk vojud dârad?
Скільки грошей можна зняти? ‫چ-در--ول -ی---د-ب-داشت----؟‬ ‫---- پ-- م----- ب----- ک---- ‫-ق-ر پ-ل م-‌-و- ب-د-ش- ک-د-‬ ----------------------------- ‫چقدر پول می‌شود برداشت کرد؟‬ 0
c-- --g-d---p-ol mitavâ--bar----- nemu-? c-- m------ p--- m------ b------- n----- c-e m-g-d-r p-o- m-t-v-n b-r-â-h- n-m-d- ---------------------------------------- che meghdâr pool mitavân bardâsht nemud?
Які кредитні картки можна використовувати? ‫-- چه ک----ها---ع-با---می‌شو- -س------ک-د؟‬ ‫-- چ- ک--- ه-- ا------ م----- ا------ ک---- ‫-ز چ- ک-ر- ه-ی ا-ت-ا-ی م-‌-و- ا-ت-ا-ه ک-د-‬ -------------------------------------------- ‫از چه کارت های اعتباری می‌شود استفاده کرد؟‬ 0
k-d----ârt-hâ-e---et--â-- r---it-vân-e--e--de ---d? k---- k-------- e-------- r- m------ e------- k---- k-d-m k-r---â-e e-e-e-â-i r- m-t-v-n e-t-f-d- k-r-? --------------------------------------------------- kodâm kârt-hâye e-etebâri râ mitavân estefâde kârd?

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Чи існує універсальна граматика?

Коли ми вивчаємо мову, ми вивчаємо і її граматику. У дітей, які вчать свою рідну мову, це відбувається автоматично. Вони не помічають, що їх мозок вчить багато різних правил. Незважаючи на це вони вивчають свою рідну мову з самого початку правильно. Оскільки існує багато мов, існує і багато граматик. Чи є також універсальна граматика? Цим питанням займаються вже довгий час багато науковців. На це питання можуть дати відповідь нові дослідження. Адже дослідники мозку зробили цікаве відкриття. Вони дали можливість випробуваним вчити правила граматики. Ці тест-особи були учнями мовної школи. Вони вивчали японську або італійську. Половина правил граматики були вигадані. Але випробувані про це не знали. Після навчання учням було показано речення. Випробувані повинні були оцінити, чи ці речення правильні. Під час виконання завдання аналізували їх мозок. Це означає, що дослідники робили заміри активності мозку. Так вони могли перевірити, як реагує мозок на речення. І здається, наче наш мозок розпізнає граматики! Під час обробки мови активні певні ділянки мозку. До них належить також центр Брока. Він знаходиться у лівій великій півкулі. Коли учні обробляли справжні правила, він був дуже активний. Для вигаданих правил навпаки – активність явно зменшувалася. Таким чином, може так статися, що всі граматики мають одну й ту ж основу. Тоді вони повинні б були слідувати одним і тим самим принципам. І ми повинні були б вже народжуватися з цими принципами…