Розмовник

uk В банку   »   ru В банке

60 [шістдесят]

В банку

В банку

60 [шестьдесят]

60 [shestʹdesyat]

В банке

[V banke]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська російська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б відкрити рахунок. Я-х---- --------е-- бы -ткры---с-ё-. Я х---- б- / х----- б- о------ с---- Я х-т-л б- / х-т-л- б- о-к-ы-ь с-ё-. ------------------------------------ Я хотел бы / хотела бы открыть счёт. 0
Y---h------y-/ kh--ela-b- -tkr-tʹ-s--ë-. Y- k----- b- / k------ b- o------ s----- Y- k-o-e- b- / k-o-e-a b- o-k-y-ʹ s-h-t- ---------------------------------------- Ya khotel by / khotela by otkrytʹ schët.
Ось мій паспорт. В-т м-й --спо--. В-- м-- п------- В-т м-й п-с-о-т- ---------------- Вот мой паспорт. 0
V-t---y -a-p---. V-- m-- p------- V-t m-y p-s-o-t- ---------------- Vot moy pasport.
А ось моя адреса. Во--м-й а----. В-- м-- а----- В-т м-й а-р-с- -------------- Вот мой адрес. 0
V-- m-y --r-s. V-- m-- a----- V-t m-y a-r-s- -------------- Vot moy adres.
Я хотів би / хотіла б покласти гроші на мій рахунок. Я--отел-бы-/---т-ла б---о-ож--ь---нь-- н- мой-с---. Я х---- б- / х----- б- п------- д----- н- м-- с---- Я х-т-л б- / х-т-л- б- п-л-ж-т- д-н-г- н- м-й с-ё-. --------------------------------------------------- Я хотел бы / хотела бы положить деньги на мой счёт. 0
Ya k-o-e-------k-ot-l------olozh--- -e------- -----c---. Y- k----- b- / k------ b- p-------- d----- n- m-- s----- Y- k-o-e- b- / k-o-e-a b- p-l-z-i-ʹ d-n-g- n- m-y s-h-t- -------------------------------------------------------- Ya khotel by / khotela by polozhitʹ denʹgi na moy schët.
Я хотів би / хотіла б зняти гроші з мого рахунку. Я--от-л-б- / х-т-ла----сня-ь--ен--и - -оего-с-ёт-. Я х---- б- / х----- б- с---- д----- с м---- с----- Я х-т-л б- / х-т-л- б- с-я-ь д-н-г- с м-е-о с-ё-а- -------------------------------------------------- Я хотел бы / хотела бы снять деньги с моего счёта. 0
Y- kho-e--b- / -h-te---by---ya-- -----i-s mo-e-- s-hëta. Y- k----- b- / k------ b- s----- d----- s m----- s------ Y- k-o-e- b- / k-o-e-a b- s-y-t- d-n-g- s m-y-g- s-h-t-. -------------------------------------------------------- Ya khotel by / khotela by snyatʹ denʹgi s moyego schëta.
Я хотів би / хотіла б взяти виписки з рахунку. Я--о-ел -ы - х-те-- -ы --б-а-ь в-п--к---- -чё-а. Я х---- б- / х----- б- з------ в------ с- с----- Я х-т-л б- / х-т-л- б- з-б-а-ь в-п-с-и с- с-ё-а- ------------------------------------------------ Я хотел бы / хотела бы забрать выписки со счёта. 0
Y- --o-e- -y - k--tela-b- ----a-ʹ----i-k--so -chëta. Y- k----- b- / k------ b- z------ v------ s- s------ Y- k-o-e- b- / k-o-e-a b- z-b-a-ʹ v-p-s-i s- s-h-t-. ---------------------------------------------------- Ya khotel by / khotela by zabratʹ vypiski so schëta.
Я хотів би / хотіла б отримати гроші по чеку. Я-х--- ---учить д-нь-и-п--дор-жно-у -е-у. Я х--- п------- д----- п- д-------- ч---- Я х-ч- п-л-ч-т- д-н-г- п- д-р-ж-о-у ч-к-. ----------------------------------------- Я хочу получить деньги по дорожному чеку. 0
Ya--hoch- -oluchi----enʹ----o---ro-hn--- ch--u. Y- k----- p-------- d----- p- d--------- c----- Y- k-o-h- p-l-c-i-ʹ d-n-g- p- d-r-z-n-m- c-e-u- ----------------------------------------------- Ya khochu poluchitʹ denʹgi po dorozhnomu cheku.
Яка сума комісії? Ско--ко с--т-вит --мис---? С------ с------- к-------- С-о-ь-о с-с-а-и- к-м-с-и-? -------------------------- Сколько составит комиссия? 0
S-o-ʹ---so-ta-it-ko-i-s--a? S------ s------- k--------- S-o-ʹ-o s-s-a-i- k-m-s-i-a- --------------------------- Skolʹko sostavit komissiya?
Де я повинен / повинна підписати? Где--не-р--п-----с-? Г-- м-- р----------- Г-е м-е р-с-и-а-ь-я- -------------------- Где мне расписаться? 0
G-e -n---a-p-sat-sy-? G-- m-- r------------ G-e m-e r-s-i-a-ʹ-y-? --------------------- Gde mne raspisatʹsya?
Я чекаю на грошовий переказ з Німеччини. Я--жи-аю--е--ж-----ерево- и---ер--нии. Я о----- д------- п------ и- Г-------- Я о-и-а- д-н-ж-ы- п-р-в-д и- Г-р-а-и-. -------------------------------------- Я ожидаю денежный перевод из Германии. 0
Ya -z-ida-- -------yy ---e--d-iz ---m--ii. Y- o------- d-------- p------ i- G-------- Y- o-h-d-y- d-n-z-n-y p-r-v-d i- G-r-a-i-. ------------------------------------------ Ya ozhidayu denezhnyy perevod iz Germanii.
Тут є номер мого рахунку. В-т-но--р-мо--о-с----. В-- н---- м---- с----- В-т н-м-р м-е-о с-е-а- ---------------------- Вот номер моего счета. 0
Vo- -om-- m--eg- ---eta. V-- n---- m----- s------ V-t n-m-r m-y-g- s-h-t-. ------------------------ Vot nomer moyego scheta.
Чи прибули гроші? Де-ь------ш-и? Д----- п------ Д-н-г- п-и-л-? -------------- Деньги пришли? 0
De-ʹgi---ishli? D----- p------- D-n-g- p-i-h-i- --------------- Denʹgi prishli?
Я хотів би / хотіла б поміняти ці гроші. Я х--------- -отел--б- -ом-н-----------ьги. Я х---- б- / х----- б- п------- э-- д------ Я х-т-л б- / х-т-л- б- п-м-н-т- э-и д-н-г-. ------------------------------------------- Я хотел бы / хотела бы поменять эти деньги. 0
Y- -hot----y-- k-ot--- -y-p-men-a-ʹ eti-d--ʹ--. Y- k----- b- / k------ b- p-------- e-- d------ Y- k-o-e- b- / k-o-e-a b- p-m-n-a-ʹ e-i d-n-g-. ----------------------------------------------- Ya khotel by / khotela by pomenyatʹ eti denʹgi.
Мені потрібні долари США. М-- -у-н-----лар- ---. М-- н---- д------ С--- М-е н-ж-ы д-л-а-ы С-А- ---------------------- Мне нужны доллары США. 0
Mn- nu---y ----ary--SHA. M-- n----- d------ S---- M-e n-z-n- d-l-a-y S-H-. ------------------------ Mne nuzhny dollary SSHA.
Дайте мені, будь-ласка, дрібні купюри. Д-йте --е, -о-ал-й-та-------е-б-н--оты. Д---- м--- п---------- м----- б-------- Д-й-е м-е- п-ж-л-й-т-, м-л-и- б-н-н-т-. --------------------------------------- Дайте мне, пожалуйста, мелкие банкноты. 0
D-yte mne, poz-a------,--e-ki-e ----n-ty. D---- m--- p----------- m------ b-------- D-y-e m-e- p-z-a-u-s-a- m-l-i-e b-n-n-t-. ----------------------------------------- Dayte mne, pozhaluysta, melkiye banknoty.
Тут є банкомат? З--с--есть ----о--т? З---- е--- б-------- З-е-ь е-т- б-н-о-а-? -------------------- Здесь есть банкомат? 0
Z---ʹ y--t- -an-o--t? Z---- y---- b-------- Z-e-ʹ y-s-ʹ b-n-o-a-? --------------------- Zdesʹ yestʹ bankomat?
Скільки грошей можна зняти? С-о-ько-дене-----н- --ять? С------ д---- м---- с----- С-о-ь-о д-н-г м-ж-о с-я-ь- -------------------------- Сколько денег можно снять? 0
S-o--ko ----g-m--hno --y---? S------ d---- m----- s------ S-o-ʹ-o d-n-g m-z-n- s-y-t-? ---------------------------- Skolʹko deneg mozhno snyatʹ?
Які кредитні картки можна використовувати? Как--- ---д-тны-и------чка-и------ по--з--а--с-? К----- к--------- к--------- м---- п------------ К-к-м- к-е-и-н-м- к-р-о-к-м- м-ж-о п-л-з-в-т-с-? ------------------------------------------------ Какими кредитными карточками можно пользоваться? 0
Kak-----red--n-mi---rto-h--mi -o-hn- -olʹzova-----? K----- k--------- k---------- m----- p------------- K-k-m- k-e-i-n-m- k-r-o-h-a-i m-z-n- p-l-z-v-t-s-a- --------------------------------------------------- Kakimi kreditnymi kartochkami mozhno polʹzovatʹsya?

Чи існує універсальна граматика?

Коли ми вивчаємо мову, ми вивчаємо і її граматику. У дітей, які вчать свою рідну мову, це відбувається автоматично. Вони не помічають, що їх мозок вчить багато різних правил. Незважаючи на це вони вивчають свою рідну мову з самого початку правильно. Оскільки існує багато мов, існує і багато граматик. Чи є також універсальна граматика? Цим питанням займаються вже довгий час багато науковців. На це питання можуть дати відповідь нові дослідження. Адже дослідники мозку зробили цікаве відкриття. Вони дали можливість випробуваним вчити правила граматики. Ці тест-особи були учнями мовної школи. Вони вивчали японську або італійську. Половина правил граматики були вигадані. Але випробувані про це не знали. Після навчання учням було показано речення. Випробувані повинні були оцінити, чи ці речення правильні. Під час виконання завдання аналізували їх мозок. Це означає, що дослідники робили заміри активності мозку. Так вони могли перевірити, як реагує мозок на речення. І здається, наче наш мозок розпізнає граматики! Під час обробки мови активні певні ділянки мозку. До них належить також центр Брока. Він знаходиться у лівій великій півкулі. Коли учні обробляли справжні правила, він був дуже активний. Для вигаданих правил навпаки – активність явно зменшувалася. Таким чином, може так статися, що всі граматики мають одну й ту ж основу. Тоді вони повинні б були слідувати одним і тим самим принципам. І ми повинні були б вже народжуватися з цими принципами…