Розмовник

uk заперечення 1   »   mk Негирање 1

64 [шістдесят чотири]

заперечення 1

заперечення 1

64 [шеесет и четири]

64 [shyeyesyet i chyetiri]

Негирање 1

[Nyeguiraњye 1]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська македонська Відтворити більше
Я не розумію цього слова. Јас не--о-р---ира--зб--от. Ј-- н- г- р------- з------ Ј-с н- г- р-з-и-а- з-о-о-. -------------------------- Јас не го разбирам зборот. 0
Јas n-e--uo--a-b-r----boro-. Ј-- n-- g-- r------- z------ Ј-s n-e g-o r-z-i-a- z-o-o-. ---------------------------- Јas nye guo razbiram zborot.
Я не розумію цього речення. Ј-с-не ја --зби-ам --ч-н-цат-. Ј-- н- ј- р------- р---------- Ј-с н- ј- р-з-и-а- р-ч-н-ц-т-. ------------------------------ Јас не ја разбирам реченицата. 0
Јas-----ј- razb---m ryec----itz---. Ј-- n-- ј- r------- r-------------- Ј-s n-e ј- r-z-i-a- r-e-h-e-i-z-t-. ----------------------------------- Јas nye јa razbiram ryechyenitzata.
Я не розумію, що це означає. Ја- н- г- ----и-ам--н-ч-њ---. Ј-- н- г- р------- з--------- Ј-с н- г- р-з-и-а- з-а-е-е-о- ----------------------------- Јас не го разбирам значењето. 0
Јa- -ye -uo--------m ---ch----e-o. Ј-- n-- g-- r------- z------------ Ј-s n-e g-o r-z-i-a- z-a-h-e-y-t-. ---------------------------------- Јas nye guo razbiram znachyeњyeto.
Вчитель н---авни--- уч-т-л н-------- / у----- н-с-а-н-к / у-и-е- ------------------ наставник / учител 0
nasta---- ---oc-it-el n-------- / o-------- n-s-a-n-k / o-c-i-y-l --------------------- nastavnik / oochityel
Ви розумієте вчителя? Г---а-б----- ли -----в-ик-т? Г- р-------- л- н----------- Г- р-з-и-а-е л- н-с-а-н-к-т- ---------------------------- Го разбирате ли наставникот? 0
Gu--r-z-ir-t-e li-nast--n--ot? G-- r--------- l- n----------- G-o r-z-i-a-y- l- n-s-a-n-k-t- ------------------------------ Guo razbiratye li nastavnikot?
Так, я його добре розумію. Д-- -а---о-разб-р-м д-бро. Д-- ј-- г- р------- д----- Д-, ј-с г- р-з-и-а- д-б-о- -------------------------- Да, јас го разбирам добро. 0
D---ј-s-g-o r-z-ira- -obro. D-- ј-- g-- r------- d----- D-, ј-s g-o r-z-i-a- d-b-o- --------------------------- Da, јas guo razbiram dobro.
Вчителька на-тавни-ка-/ -чи-елка н---------- / у------- н-с-а-н-ч-а / у-и-е-к- ---------------------- наставничка / учителка 0
n--ta--ichk----oo--i-y---a n----------- / o---------- n-s-a-n-c-k- / o-c-i-y-l-a -------------------------- nastavnichka / oochityelka
Ви розумієте вчительку? Ј- -аз-и---- -и-нас-а-н------? Ј- р-------- л- н------------- Ј- р-з-и-а-е л- н-с-а-н-ч-а-а- ------------------------------ Ја разбирате ли наставничката? 0
Ј--r--bir-tye-li na---v-ich---a? Ј- r--------- l- n-------------- Ј- r-z-i-a-y- l- n-s-a-n-c-k-t-? -------------------------------- Јa razbiratye li nastavnichkata?
Так, я її добре розумію. Да,-ја---а ----и-а--до-ро. Д-- ј-- ј- р------- д----- Д-, ј-с ј- р-з-и-а- д-б-о- -------------------------- Да, јас ја разбирам добро. 0
D----a---a r-zb-ram--o-r-. D-- ј-- ј- r------- d----- D-, ј-s ј- r-z-i-a- d-b-o- -------------------------- Da, јas јa razbiram dobro.
Люди луѓе л--- л-ѓ- ---- луѓе 0
lo---e l----- l-o-y- ------ looѓye
Ви розумієте людей? Ги ----ира---ли---ѓе-о? Г- р-------- л- л------ Г- р-з-и-а-е л- л-ѓ-т-? ----------------------- Ги разбирате ли луѓето? 0
Gui -azbiraty--li----ѓ--to? G-- r--------- l- l-------- G-i r-z-i-a-y- l- l-o-y-t-? --------------------------- Gui razbiratye li looѓyeto?
Ні, я їх не дуже добре розумію. Н-----с-н--ги --зби--м-сос----д---о. Н-- ј-- н- г- р------- с----- д----- Н-, ј-с н- г- р-з-и-а- с-с-м- д-б-о- ------------------------------------ Не, јас не ги разбирам сосема добро. 0
Ny-, -----y- --i-ra-b--a- ---yema-d---o. N--- ј-- n-- g-- r------- s------ d----- N-e- ј-s n-e g-i r-z-i-a- s-s-e-a d-b-o- ---------------------------------------- Nye, јas nye gui razbiram sosyema dobro.
Подруга пр-ја-ел-а п--------- п-и-а-е-к- ---------- пријателка 0
priјat--lka p---------- p-i-a-y-l-a ----------- priјatyelka
Ви маєте подругу? Им--е л- -ријате--а? И---- л- п---------- И-а-е л- п-и-а-е-к-? -------------------- Имате ли пријателка? 0
I-aty- -i--r---t---k-? I----- l- p----------- I-a-y- l- p-i-a-y-l-a- ---------------------- Imatye li priјatyelka?
Так, маю. Д-----а-. Д-- и---- Д-, и-а-. --------- Да, имам. 0
D-- im--. D-- i---- D-, i-a-. --------- Da, imam.
Дочка ќ-рка ќ---- ќ-р-а ----- ќерка 0
kjy--ka k------ k-y-r-a ------- kjyerka
Ви маєте дочку? Им--- -- --рка? И---- л- ќ----- И-а-е л- ќ-р-а- --------------- Имате ли ќерка? 0
Imat-e------yerk-? I----- l- k------- I-a-y- l- k-y-r-a- ------------------ Imatye li kjyerka?
Ні, не маю. Не, --с--ем-м-ќе-ка. Н-- ј-- н---- ќ----- Н-, ј-с н-м-м ќ-р-а- -------------------- Не, јас немам ќерка. 0
N--,-јa-----m-m---y--k-. N--- ј-- n----- k------- N-e- ј-s n-e-a- k-y-r-a- ------------------------ Nye, јas nyemam kjyerka.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Сліпі люди обробляють мову більш ефективно

Люди, які не можуть бачити, краще чують. Завдяки цьому вони можуть легше рухатися у повсякденні. Але сліпі можуть також краще обробляти мову! До цього висновку дійшли численні наукові дослідження. Дослідники давали випробуваним можливість прослухати тексти. При цьому швидкість мовлення була явно завищена. Незважаючи на це випробувані сліпі могли розуміти тексти. Напроти, зрячі тест-особи ледь розуміли речення. Для них швидкість мовлення була надто високою. Інший експеримент дійшов подібного результату. Зрячі та сліпі тест-особи слухали різні речення. Одна частина речень була спотворена. Останнє слово замінялося на безглузде слово. Випробувані повинні були оцінити ці речення. Вони повинні були вирішити, чи ці речення осмислені чи безглузді. Під час виконання завдання мозок випробуваних досліджувався. Дослідники міряли певні частоти мозку. Так вони змогли взнати, як швидко мозок виконує завдання. У сліпих досліджуваних певний сигнал з’являвся дуже швидко. Цей сигнал вказує, що речення аналізується. У зрячих випробуваних сигнал з’являвся явно пізніше. Чому сліпі більш ефективно обробляють мову, ще невідомо. Але науковці мають одну теорію. Вони вважають, що їх мозок інтенсивно використовує певну ділянку мозку. Це ділянка, за допомогою якої зрячі люди обробляють візуальне подразнення. У сліпих людей ця ділянка використовується не для зору. Таким чином, вона ще «вільна» для інших завдань. Тим самим сліпі мають більшу здатність для обробки мови…