Розмовник

uk Присвійні займенники 1   »   mk Присвојни заменки 1

66 [шістдесят шість]

Присвійні займенники 1

Присвійні займенники 1

66 [шеесет и шест]

66 [shyeyesyet i shyest]

Присвојни заменки 1

[Prisvoјni zamyenki 1]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська македонська Відтворити більше
я – мій ја--- мој ј-- – м-- ј-с – м-ј --------- јас – мој 0
јas – --ј ј-- – m-- ј-s – m-ј --------- јas – moј
Я не можу знайти мого ключа. Нем-жа---а-го --ј----м-ј-- /--в---т--л--. Н------ д- г- н----- м---- / с----- к---- Н-м-ж-м д- г- н-ј-а- м-ј-т / с-о-о- к-у-. ----------------------------------------- Неможам да го најдам мојот / својот клуч. 0
N--mo-am -a gu-----d------ot ---voј-t--l-och. N------- d- g-- n----- m---- / s----- k------ N-e-o-a- d- g-o n-ј-a- m-ј-t / s-o-o- k-o-c-. --------------------------------------------- Nyemoʐam da guo naјdam moјot / svoјot klooch.
Я не можу знайти мого квитка. Не-ож-- -- го н-ј--- ---от-- с--јот ---е- --ле-. Н------ д- г- н----- м---- / с----- в---- б----- Н-м-ж-м д- г- н-ј-а- м-ј-т / с-о-о- в-з-н б-л-т- ------------------------------------------------ Неможам да го најдам мојот / својот возен билет. 0
N---oʐam da-----na-d-m-mo-ot - -----t----yen -il-et. N------- d- g-- n----- m---- / s----- v----- b------ N-e-o-a- d- g-o n-ј-a- m-ј-t / s-o-o- v-z-e- b-l-e-. ---------------------------------------------------- Nyemoʐam da guo naјdam moјot / svoјot vozyen bilyet.
ти – твій ти - ---ј т- – т--- т- – т-о- --------- ти – твој 0
ti ----oј t- – t--- t- – t-o- --------- ti – tvoј
Ти знайшов твій ключ? Го----де ли-твој-т---сво-от-кл-ч? Г- н---- л- т----- / с----- к---- Г- н-ј-е л- т-о-о- / с-о-о- к-у-? --------------------------------- Го најде ли твојот / својот клуч? 0
G-o -aј--e--i --oјot - svo--t -l-o--? G-- n----- l- t----- / s----- k------ G-o n-ј-y- l- t-o-o- / s-o-o- k-o-c-? ------------------------------------- Guo naјdye li tvoјot / svoјot klooch?
Ти знайшов твій проїзний квиток? Г----јде -- т----- / с---от в-зен-----т? Г- н---- л- т----- / с----- в---- б----- Г- н-ј-е л- т-о-о- / с-о-о- в-з-н б-л-т- ---------------------------------------- Го најде ли твојот / својот возен билет? 0
Gu- --јdy--li-t-oјo--/-----ot vo--e- bi----? G-- n----- l- t----- / s----- v----- b------ G-o n-ј-y- l- t-o-o- / s-o-o- v-z-e- b-l-e-? -------------------------------------------- Guo naјdye li tvoјot / svoјot vozyen bilyet?
він – його тој-– н--ов т-- – н---- т-ј – н-г-в ----------- тој – негов 0
t-ј – -ye---v t-- – n------ t-ј – n-e-u-v ------------- toј – nyeguov
Знаєш, де його ключ? Знаеш--и кад--е--е-ов-о- кл--? З---- л- к--- е н------- к---- З-а-ш л- к-д- е н-г-в-о- к-у-? ------------------------------ Знаеш ли каде е неговиот клуч? 0
Zn----- l- k--y- -e-n-egu--i-t-k---c-? Z------ l- k---- y- n--------- k------ Z-a-e-h l- k-d-e y- n-e-u-v-o- k-o-c-? -------------------------------------- Znayesh li kadye ye nyeguoviot klooch?
Знаєш, де його проїзний квиток? Знае------а-е --н-г-вио- -оз-н---лет? З---- л- к--- е н------- в---- б----- З-а-ш л- к-д- е н-г-в-о- в-з-н б-л-т- ------------------------------------- Знаеш ли каде е неговиот возен билет? 0
Zna-e-h--i k--ye-y- ny--uov-o--vozyen b-ly--? Z------ l- k---- y- n--------- v----- b------ Z-a-e-h l- k-d-e y- n-e-u-v-o- v-z-e- b-l-e-? --------------------------------------------- Znayesh li kadye ye nyeguoviot vozyen bilyet?
вона – її та- - -еј--н т-- – н----- т-а – н-ј-и- ------------ таа – нејзин 0
taa-–-n-e-z-n t-- – n------ t-a – n-e-z-n ------------- taa – nyeјzin
Її грошей немає. Н-јз-н--- -ари----н---. Н-------- п--- г- н---- Н-ј-и-и-е п-р- г- н-м-. ----------------------- Нејзините пари ги нема. 0
N-eј-initye--a-----i ny-ma. N---------- p--- g-- n----- N-e-z-n-t-e p-r- g-i n-e-a- --------------------------- Nyeјzinitye pari gui nyema.
І її кредитної картки також немає. А-и -ејз-нат--кр-д---а к-р-и-к-----н-м-. А и н-------- к------- к------- ј- н---- А и н-ј-и-а-а к-е-и-н- к-р-и-к- ј- н-м-. ---------------------------------------- А и нејзината кредитна картичка ја нема. 0
A-i----ј---ata-kr-e-it-- ----i-h-a------em-. A i n--------- k-------- k-------- ј- n----- A i n-e-z-n-t- k-y-d-t-a k-r-i-h-a ј- n-e-a- -------------------------------------------- A i nyeјzinata kryeditna kartichka јa nyema.
ми – наш н-е-–--аш н-- – н-- н-е – н-ш --------- ние – наш 0
n-ye - -a-h n--- – n--- n-y- – n-s- ----------- niye – nash
Наш дідусь хворий. Н---о-----о --б--ен. Н----- д--- е б----- Н-ш-о- д-д- е б-л-н- -------------------- Нашиот дедо е болен. 0
Na---ot dy--o -e-bo---n. N------ d---- y- b------ N-s-i-t d-e-o y- b-l-e-. ------------------------ Nashiot dyedo ye bolyen.
Наша бабуся здорова. Наш--- -а------др---. Н----- б--- е з------ Н-ш-т- б-б- е з-р-в-. --------------------- Нашата баба е здрава. 0
Na-ha-a-b--- -e--dr-v-. N------ b--- y- z------ N-s-a-a b-b- y- z-r-v-. ----------------------- Nashata baba ye zdrava.
ви – ваш вие - в-ш в-- – в-- в-е – в-ш --------- вие – ваш 0
vi-- – -ash v--- – v--- v-y- – v-s- ----------- viye – vash
Діти, де ваш тато? Деца,----е ---а--о--та--о? Д---- к--- е в----- т----- Д-ц-, к-д- е в-ш-о- т-т-о- -------------------------- Деца, каде е вашиот татко? 0
Dy-t-----a-y---e -ashi---ta---? D------ k---- y- v------ t----- D-e-z-, k-d-e y- v-s-i-t t-t-o- ------------------------------- Dyetza, kadye ye vashiot tatko?
Діти, де ваша мама? Д--а- ка---- ва---а мај--? Д---- к--- е в----- м----- Д-ц-, к-д- е в-ш-т- м-ј-а- -------------------------- Деца, каде е вашата мајка? 0
Dye-za--k---e -e --s-at---aј--? D------ k---- y- v------ m----- D-e-z-, k-d-e y- v-s-a-a m-ј-a- ------------------------------- Dyetza, kadye ye vashata maјka?

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Творчі мови

Креативність сьогодні – це важлива риса. Кожен хоче бути творчим. Оскільки творча людина вважається розумною. Наша мова також повинна бути творчою. Раніше намагалися говорити якомога коректніше. Сьогодні слід говорити якомога креативніше. Прикладом цього є реклама та нові медіа. Вони показують, як можна грати з мовою. Останні 50 років значення креативності все більше зростає. Цей феномен навіть досліджується. Креативні процеси досліджують психологи, педагоги та філософі. При цьому креативність визначається як здатність створювати нове. Тобто людина, яка розмовляє креативно, створює нові мовні форми. Це можуть бути слова, а також граматичні структури. Дослідники по креативності мови виявляють, як мова змінюється. Але не всі люди розуміють нові мовні елементи. Щоб розуміти креативну мову, потрібні знання. Повинні знати, як функціонує мова. І повинні знати світ, в якому живуть люди, що розмовляють. Лише так можна зрозуміти, що вони хочуть сказати. Прикладом цього є молодіжний сленг. Діти та молодь завжди вигадують нові слова. Дорослі часто цих слів не розуміють. Між іншим, є навіть словники, які пояснюють молодіжний сленг. Але вони зазвичай застарівають вже за одне покоління! Однак творчу мову можна вивчити. Тренери пропонують різні курси. Найважливіше правило завжди проголошує: активуйте свій внутрішній голос!