Розмовник

uk Покупки   »   bg Пазаруване

54 [п’ятдесят чотири]

Покупки

Покупки

54 [петдесет и четири]

54 [petdeset i chetiri]

Пазаруване

[Pazaruvane]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська болгарська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б купити подарунок. Б-х иск-л-- -ск-ла-да---п- подарък. Б-- и---- / и----- д- к--- п------- Б-х и-к-л / и-к-л- д- к-п- п-д-р-к- ----------------------------------- Бих искал / искала да купя подарък. 0
Bikh -sk-l / is-ala da --p----o--ry-. B--- i---- / i----- d- k---- p------- B-k- i-k-l / i-k-l- d- k-p-a p-d-r-k- ------------------------------------- Bikh iskal / iskala da kupya podaryk.
Але не дуже дорогий. Н---е--е-о--р--ален- -к---. Н- н- н--- п-------- с----- Н- н- н-щ- п-е-а-е-о с-ъ-о- --------------------------- Но не нещо прекалено скъпо. 0
No -e---s-c-o-p--k-l-no sky--. N- n- n------ p-------- s----- N- n- n-s-c-o p-e-a-e-o s-y-o- ------------------------------ No ne neshcho prekaleno skypo.
Можливо сумку? М----б----м--а чан--? М--- б- д----- ч----- М-ж- б- д-м-к- ч-н-а- --------------------- Може би дамска чанта? 0
Mozh- -- d-m--a--ha-ta? M---- b- d----- c------ M-z-e b- d-m-k- c-a-t-? ----------------------- Mozhe bi damska chanta?
Якого кольору Ви б хотіли? К-къв-цвя- -ел-ет-? К---- ц--- ж------- К-к-в ц-я- ж-л-е-е- ------------------- Какъв цвят желаете? 0
K--yv---v-at z---a--e? K---- t----- z-------- K-k-v t-v-a- z-e-a-t-? ---------------------- Kakyv tsvyat zhelaete?
Чорного, коричневого чи білого? Че---, --ф-в -л-----? Ч----- к---- и-- б--- Ч-р-н- к-ф-в и-и б-л- --------------------- Черен, кафяв или бял? 0
C--r-n, k-f--------bya-? C------ k----- i-- b---- C-e-e-, k-f-a- i-i b-a-? ------------------------ Cheren, kafyav ili byal?
Велику чи маленьку? Гол--а-ил----лка? Г----- и-- м----- Г-л-м- и-и м-л-а- ----------------- Голяма или малка? 0
G---ama--li--a---? G------ i-- m----- G-l-a-a i-i m-l-a- ------------------ Golyama ili malka?
Чи можу я на цю глянути? М-ж--ли--а-ви-я та--? М--- л- д- в--- т---- М-ж- л- д- в-д- т-з-? --------------------- Може ли да видя тази? 0
Moz-- -------i-y- -a--? M---- l- d- v---- t---- M-z-e l- d- v-d-a t-z-? ----------------------- Mozhe li da vidya tazi?
Вона шкіряна? От--о-а--и--? О- к--- л- е- О- к-ж- л- е- ------------- От кожа ли е? 0
Ot ko--- -i y-? O- k---- l- y-- O- k-z-a l- y-? --------------- Ot kozha li ye?
Чи вона зі штучного матеріалу? И---о--и-----ве---м----и-? И-- о- и--------- м------- И-и о- и-к-с-в-н- м-т-р-я- -------------------------- Или от изкуствена материя? 0
I---ot izku-tve-a ma-e----? I-- o- i--------- m-------- I-i o- i-k-s-v-n- m-t-r-y-? --------------------------- Ili ot izkustvena materiya?
Зі шкіри, звичайно. О-------е-т-ст--н-. О- к--- е---------- О- к-ж- е-т-с-в-н-. ------------------- От кожа естествено. 0
Ot-k--ha-y--tes--e-o. O- k---- y----------- O- k-z-a y-s-e-t-e-o- --------------------- Ot kozha yestestveno.
Це дуже хороша якість. Т-ва - особен-----р- к-ч--т--. Т--- е о------ д---- к-------- Т-в- е о-о-е-о д-б-о к-ч-с-в-. ------------------------------ Това е особено добро качество. 0
To----e------n------- ka---s-vo. T--- y- o------ d---- k--------- T-v- y- o-o-e-o d-b-o k-c-e-t-o- -------------------------------- Tova ye osobeno dobro kachestvo.
І сумка дійсно зовсім не дорога. Ча----а --йст-и--лно-е -а -н-г- и--од----е-а. Ч------ д----------- е н- м---- и------ ц---- Ч-н-а-а д-й-т-и-е-н- е н- м-о-о и-г-д-а ц-н-. --------------------------------------------- Чантата действително е на много изгодна цена. 0
C---tat- deyst-----n---- -----og- izg---a-tse--. C------- d----------- y- n- m---- i------ t----- C-a-t-t- d-y-t-i-e-n- y- n- m-o-o i-g-d-a t-e-a- ------------------------------------------------ Chantata deystvitelno ye na mnogo izgodna tsena.
Ця мені подобається. Ха-е--а --. Х------ м-- Х-р-с-а м-. ----------- Харесва ми. 0
K-ar-sva mi. K------- m-- K-a-e-v- m-. ------------ Kharesva mi.
Я цю візьму. Щ- я в-е--. Щ- я в----- Щ- я в-е-а- ----------- Ще я взема. 0
Shc-- -- v-e--. S---- y- v----- S-c-e y- v-e-a- --------------- Shche ya vzema.
Чи можу я цю обміняти? М--е -- --ент--л---да ----д-е-я? М--- л- е--------- д- я п------- М-ж- л- е-е-т-а-н- д- я п-д-е-я- -------------------------------- Може ли евентуално да я подменя? 0
M-z-- -- --vent--l-- da -a -o--e--a? M---- l- y---------- d- y- p-------- M-z-e l- y-v-n-u-l-o d- y- p-d-e-y-? ------------------------------------ Mozhe li yeventualno da ya podmenya?
Звичайно. Р--бира-се. Р------ с-- Р-з-и-а с-. ----------- Разбира се. 0
R----r--se. R------ s-- R-z-i-a s-. ----------- Razbira se.
Ми запакуємо її як подарунок. Н-- щ--я-о-а-ова----а----ода---. Н-- щ- я о-------- к--- п------- Н-е щ- я о-а-о-а-е к-т- п-д-р-к- -------------------------------- Ние ще я опаковаме като подарък. 0
N-- --ch- -- op----a----a-o po-a---. N-- s---- y- o-------- k--- p------- N-e s-c-e y- o-a-o-a-e k-t- p-d-r-k- ------------------------------------ Nie shche ya opakovame kato podaryk.
Каса там. К----а --там--тср-щ-. К----- е т-- о------- К-с-т- е т-м о-с-е-а- --------------------- Касата е там отсреща. 0
Ka---a--- tam ot-res---a. K----- y- t-- o---------- K-s-t- y- t-m o-s-e-h-h-. ------------------------- Kasata ye tam otsreshcha.

Хто кого розуміє?

У світі є приблизно 7 мільярдів людей. Вони всі мають мову. Нажаль – не завжди одну й ту саму. Отже, щоб розмовляти з іншими народами ми повинні вивчати мови. Часто це дуже тяжко. Але є мови, які дуже подібні. Люди, що ними розмовляють, розуміють один одного, не володіючи іншою мовою. Цей феномен було названо mutual intelligibility – взаємозрозумілість. При цьому розрізняються два варіанти. Перший варіант є усна взаємна зрозумілість. Тут люди розуміють один одного, коли вони розмовляють між собою. Але писемність іншої мови вони не розуміють. Це пов’язане з тим, що мови мають різні алфавіти. Таким прикладом є мови гінді (хінді) та урду. Другим варіантом є письмова взаємна зрозумілість. Тут інша мова зрозуміла у письмовій формі. Але коли люди між собою розмовляють, вони розуміють один одного погано. Причиною цього є сильна відмінність вимови. Як приклад можна навести німецьку та голландську мови. Найчастіше дуже споріднені мови мають обидва варіанти. Це означає, що вони усно та письмово mutually intelligible - взаємно зрозумілі. Російська та українська, або тайська та лаоська – такі приклади. Але існує також асиметрична форма mutual intelligibility (взаєморозуміння). Це вірно, коли люди, що розмовляють, різною мірою розуміють один одного. Португальці розуміють іспанців краще, ніж іспанці португальців. Також австрійці розуміють німців краще, ніж навпаки. У цих прикладах перешкодою є вимова або діалект. Хто дійсно бажає вести добрі розмови, повинен для цього вчитися…