Розмовник

uk Покупки   »   be Рабіць пакупкі

54 [п’ятдесят чотири]

Покупки

Покупки

54 [пяцьдзесят чатыры]

54 [pyats’dzesyat chatyry]

Рабіць пакупкі

[Rabіts’ pakupkі]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська білоруська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б купити подарунок. Я -ад-ю-к--і----ад-ру--к. Я жадаю купіць падарунак. Я ж-д-ю к-п-ц- п-д-р-н-к- ------------------------- Я жадаю купіць падарунак. 0
Ya-zha--yu-kup-ts’-p----u-a-. Ya zhadayu kupіts’ padarunak. Y- z-a-a-u k-p-t-’ p-d-r-n-k- ----------------------------- Ya zhadayu kupіts’ padarunak.
Але не дуже дорогий. Але--е-над-а дар--і. Але не надта дарагі. А-е н- н-д-а д-р-г-. -------------------- Але не надта дарагі. 0
Ale--e -ad--------і. Ale ne nadta daragі. A-e n- n-d-a d-r-g-. -------------------- Ale ne nadta daragі.
Можливо сумку? Можа -ы-ь-сума---? Можа быць сумачку? М-ж- б-ц- с-м-ч-у- ------------------ Можа быць сумачку? 0
Mo-ha--y--’ -u-a-hku? Mozha byts’ sumachku? M-z-a b-t-’ s-m-c-k-? --------------------- Mozha byts’ sumachku?
Якого кольору Ви б хотіли? Як-г--ко-е-- -ы--адае--? Якога колеру Вы жадаеце? Я-о-а к-л-р- В- ж-д-е-е- ------------------------ Якога колеру Вы жадаеце? 0
Y--og--ko-e---Vy-zh-da---e? Yakoga koleru Vy zhadaetse? Y-k-g- k-l-r- V- z-a-a-t-e- --------------------------- Yakoga koleru Vy zhadaetse?
Чорного, коричневого чи білого? Ч-р--га, кар-ч-е-а-а а----ел---? Чорнага, карычневага або белага? Ч-р-а-а- к-р-ч-е-а-а а-о б-л-г-? -------------------------------- Чорнага, карычневага або белага? 0
C--r---a---a--chn-vag- ab-------a? Chornaga, karychnevaga abo belaga? C-o-n-g-, k-r-c-n-v-g- a-o b-l-g-? ---------------------------------- Chornaga, karychnevaga abo belaga?
Велику чи маленьку? Вял---ю---- -але-ь-у-? Вялікую або маленькую? В-л-к-ю а-о м-л-н-к-ю- ---------------------- Вялікую або маленькую? 0
V-a-і---u ab------n-ku--? Vyalіkuyu abo malen’kuyu? V-a-і-u-u a-o m-l-n-k-y-? ------------------------- Vyalіkuyu abo malen’kuyu?
Чи можу я на цю глянути? М--н- паг-яд--ць --т-ю? Можна паглядзець гэтую? М-ж-а п-г-я-з-ц- г-т-ю- ----------------------- Можна паглядзець гэтую? 0
Mo--n--p----ad---s’ -et--u? Mozhna paglyadzets’ getuyu? M-z-n- p-g-y-d-e-s- g-t-y-? --------------------------- Mozhna paglyadzets’ getuyu?
Вона шкіряна? Я-- -----у--? Яна са скуры? Я-а с- с-у-ы- ------------- Яна са скуры? 0
Yana ----kur-? Yana sa skury? Y-n- s- s-u-y- -------------- Yana sa skury?
Чи вона зі штучного матеріалу? А----на з сін-эт-к-? Або яна з сінтэтыкі? А-о я-а з с-н-э-ы-і- -------------------- Або яна з сінтэтыкі? 0
A-- y--- - -іnt-t--і? Abo yana z sіntetykі? A-o y-n- z s-n-e-y-і- --------------------- Abo yana z sіntetykі?
Зі шкіри, звичайно. Б----о--а- -а -----. Безумоўна, са скуры. Б-з-м-ў-а- с- с-у-ы- -------------------- Безумоўна, са скуры. 0
B---mo-na,--a sku--. Bezumouna, sa skury. B-z-m-u-a- s- s-u-y- -------------------- Bezumouna, sa skury.
Це дуже хороша якість. Г-та а--бл----доб-----кас-ь. Гэта асабліва добрая якасць. Г-т- а-а-л-в- д-б-а- я-а-ц-. ---------------------------- Гэта асабліва добрая якасць. 0
Geta --a-l--a-d--r-y- ya---ts-. Geta asablіva dobraya yakasts’. G-t- a-a-l-v- d-b-a-a y-k-s-s-. ------------------------------- Geta asablіva dobraya yakasts’.
І сумка дійсно зовсім не дорога. С-ма-ка -апр-ўд--зусім -е-а-а-а-. Сумачка сапраўды зусім недарагая. С-м-ч-а с-п-а-д- з-с-м н-д-р-г-я- --------------------------------- Сумачка сапраўды зусім недарагая. 0
Su-ach-- s-pr-ud- zu-і---e-----ay-. Sumachka sapraudy zusіm nedaragaya. S-m-c-k- s-p-a-d- z-s-m n-d-r-g-y-. ----------------------------------- Sumachka sapraudy zusіm nedaragaya.
Ця мені подобається. Я-а мне па--б-е---. Яна мне падабаецца. Я-а м-е п-д-б-е-ц-. ------------------- Яна мне падабаецца. 0
Yana mn--pad---e---sa. Yana mne padabaetstsa. Y-n- m-e p-d-b-e-s-s-. ---------------------- Yana mne padabaetstsa.
Я цю візьму. Я -аз-м- яе. Я вазьму яе. Я в-з-м- я-. ------------ Я вазьму яе. 0
Ya ---’m--ya--. Ya vaz’mu yaye. Y- v-z-m- y-y-. --------------- Ya vaz’mu yaye.
Чи можу я цю обміняти? Ка---шт-, ці--м--у-- ---------ць? Калі што, ці змагу я яе абмяняць? К-л- ш-о- ц- з-а-у я я- а-м-н-ц-? --------------------------------- Калі што, ці змагу я яе абмяняць? 0
Kal- sht---t-і-zm--u--a -ay- ---ya-yat-’? Kalі shto, tsі zmagu ya yaye abmyanyats’? K-l- s-t-, t-і z-a-u y- y-y- a-m-a-y-t-’- ----------------------------------------- Kalі shto, tsі zmagu ya yaye abmyanyats’?
Звичайно. С--- саб-й-зр-зумел-. Само сабой зразумела. С-м- с-б-й з-а-у-е-а- --------------------- Само сабой зразумела. 0
Sa-- -a--- ---zume--. Samo saboy zrazumela. S-m- s-b-y z-a-u-e-a- --------------------- Samo saboy zrazumela.
Ми запакуємо її як подарунок. Мы-ў-----------к п--ару--к. Мы ўпакуем яе як падарунак. М- ў-а-у-м я- я- п-д-р-н-к- --------------------------- Мы ўпакуем яе як падарунак. 0
My-u--k--- y-----a- pa--run--. My upakuem yaye yak padarunak. M- u-a-u-m y-y- y-k p-d-r-n-k- ------------------------------ My upakuem yaye yak padarunak.
Каса там. Т-м з-а--д-------а-а. Там знаходзіцца каса. Т-м з-а-о-з-ц-а к-с-. --------------------- Там знаходзіцца каса. 0
T-m -na-h--z-tst------a. Tam znakhodzіtstsa kasa. T-m z-a-h-d-і-s-s- k-s-. ------------------------ Tam znakhodzіtstsa kasa.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Хто кого розуміє?

У світі є приблизно 7 мільярдів людей. Вони всі мають мову. Нажаль – не завжди одну й ту саму. Отже, щоб розмовляти з іншими народами ми повинні вивчати мови. Часто це дуже тяжко. Але є мови, які дуже подібні. Люди, що ними розмовляють, розуміють один одного, не володіючи іншою мовою. Цей феномен було названо mutual intelligibility – взаємозрозумілість. При цьому розрізняються два варіанти. Перший варіант є усна взаємна зрозумілість. Тут люди розуміють один одного, коли вони розмовляють між собою. Але писемність іншої мови вони не розуміють. Це пов’язане з тим, що мови мають різні алфавіти. Таким прикладом є мови гінді (хінді) та урду. Другим варіантом є письмова взаємна зрозумілість. Тут інша мова зрозуміла у письмовій формі. Але коли люди між собою розмовляють, вони розуміють один одного погано. Причиною цього є сильна відмінність вимови. Як приклад можна навести німецьку та голландську мови. Найчастіше дуже споріднені мови мають обидва варіанти. Це означає, що вони усно та письмово mutually intelligible - взаємно зрозумілі. Російська та українська, або тайська та лаоська – такі приклади. Але існує також асиметрична форма mutual intelligibility (взаєморозуміння). Це вірно, коли люди, що розмовляють, різною мірою розуміють один одного. Португальці розуміють іспанців краще, ніж іспанці португальців. Також австрійці розуміють німців краще, ніж навпаки. У цих прикладах перешкодою є вимова або діалект. Хто дійсно бажає вести добрі розмови, повинен для цього вчитися…