Розмовник

uk Покупки   »   et Sisseostud

54 [п’ятдесят чотири]

Покупки

Покупки

54 [viiskümmend neli]

Sisseostud

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська естонська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б купити подарунок. Ma---o-i-s k-nk--o-ta. M- s------ k---- o---- M- s-o-i-s k-n-i o-t-. ---------------------- Ma sooviks kinki osta. 0
Але не дуже дорогий. K----m--a-----is-p--e-s l-i--- k----s. K--- m------ m-- p----- l----- k------ K-i- m-d-g-, m-s p-l-k- l-i-l- k-l-i-. -------------------------------------- Kuid midagi, mis poleks liialt kallis. 0
Можливо сумку? V-i---l-a -äek-tt? V-------- k------- V-i---l-a k-e-o-t- ------------------ Võib-olla käekott? 0
Якого кольору Ви б хотіли? Mi--i-- v-r---t- -o-----? M------ v---- t- s------- M-l-i-t v-r-i t- s-o-i-e- ------------------------- Millist värvi te soovite? 0
Чорного, коричневого чи білого? M-st----ruuni --- -alg--? M----- p----- v-- v------ M-s-a- p-u-n- v-i v-l-e-? ------------------------- Musta, pruuni või valget? 0
Велику чи маленьку? Suu---v-i-v-ik-s-? S---- v-- v------- S-u-t v-i v-i-e-t- ------------------ Suurt või väikest? 0
Чи можу я на цю глянути? T-hi--m- seda k-rra--a-da-a? T---- m- s--- k---- v------- T-h-n m- s-d- k-r-a v-a-a-a- ---------------------------- Tohin ma seda korra vaadata? 0
Вона шкіряна? Ka--s-e--n--a--st? K-- s-- o- n------ K-s s-e o- n-h-s-? ------------------ Kas see on nahast? 0
Чи вона зі штучного матеріалу? Võ- --------nstmat-r----s-? V-- o- t- k---------------- V-i o- t- k-n-t-a-e-j-l-s-? --------------------------- Või on ta kunstmaterjalist? 0
Зі шкіри, звичайно. N-ha---loom----ul-. N----- l----------- N-h-s- l-o-u-i-u-t- ------------------- Nahast loomulikult. 0
Це дуже хороша якість. S-- -n äärm-s-l------i-eetn-. S-- o- ä-------- k----------- S-e o- ä-r-i-e-t k-a-i-e-t-e- ----------------------------- See on äärmiselt kvaliteetne. 0
І сумка дійсно зовсім не дорога. J- k-eko---on-t--st- ---a-----a vä-r-. J- k------ o- t----- s--- h---- v----- J- k-e-o-t o- t-e-t- s-d- h-n-a v-ä-t- -------------------------------------- Ja käekott on tõesti seda hinda väärt. 0
Ця мені подобається. See mee-dib -ul--. S-- m------ m----- S-e m-e-d-b m-l-e- ------------------ See meeldib mulle. 0
Я цю візьму. M- ----n -e-l-. M- v---- s----- M- v-t-n s-l-e- --------------- Ma võtan selle. 0
Чи можу я цю обміняти? K---ma s--- --da-hil--m-ü-b-r-----tada? K-- m- s--- s--- h----- ü---- v-------- K-s m- s-a- s-d- h-l-e- ü-b-r v-h-t-d-? --------------------------------------- Kas ma saan seda hiljem ümber vahetada? 0
Звичайно. Loom-lik-l-. L----------- L-o-u-i-u-t- ------------ Loomulikult. 0
Ми запакуємо її як подарунок. M---a-i----- -in-in- ära. M- p----- t- k------ ä--- M- p-k-m- t- k-n-i-a ä-a- ------------------------- Me pakime ta kingina ära. 0
Каса там. K-ssa-o------po--. K---- o- s-------- K-s-a o- s-a-p-o-. ------------------ Kassa on sealpool. 0

Хто кого розуміє?

У світі є приблизно 7 мільярдів людей. Вони всі мають мову. Нажаль – не завжди одну й ту саму. Отже, щоб розмовляти з іншими народами ми повинні вивчати мови. Часто це дуже тяжко. Але є мови, які дуже подібні. Люди, що ними розмовляють, розуміють один одного, не володіючи іншою мовою. Цей феномен було названо mutual intelligibility – взаємозрозумілість. При цьому розрізняються два варіанти. Перший варіант є усна взаємна зрозумілість. Тут люди розуміють один одного, коли вони розмовляють між собою. Але писемність іншої мови вони не розуміють. Це пов’язане з тим, що мови мають різні алфавіти. Таким прикладом є мови гінді (хінді) та урду. Другим варіантом є письмова взаємна зрозумілість. Тут інша мова зрозуміла у письмовій формі. Але коли люди між собою розмовляють, вони розуміють один одного погано. Причиною цього є сильна відмінність вимови. Як приклад можна навести німецьку та голландську мови. Найчастіше дуже споріднені мови мають обидва варіанти. Це означає, що вони усно та письмово mutually intelligible - взаємно зрозумілі. Російська та українська, або тайська та лаоська – такі приклади. Але існує також асиметрична форма mutual intelligibility (взаєморозуміння). Це вірно, коли люди, що розмовляють, різною мірою розуміють один одного. Португальці розуміють іспанців краще, ніж іспанці португальців. Також австрійці розуміють німців краще, ніж навпаки. У цих прикладах перешкодою є вимова або діалект. Хто дійсно бажає вести добрі розмови, повинен для цього вчитися…