М-н ---ек-са-ып ----м --л-т.
Мен белек сатып алгым келет.
М-н б-л-к с-т-п а-г-м к-л-т-
----------------------------
Мен белек сатып алгым келет. 0 M-n-----k---t-p-a-gım -ele-.Men belek satıp algım kelet.M-n b-l-k s-t-p a-g-m k-l-t-----------------------------Men belek satıp algım kelet.
Биро- өтө--ы-бат----н-рс- --к.
Бирок өтө кымбат эч нерсе жок.
Б-р-к ө-ө к-м-а- э- н-р-е ж-к-
------------------------------
Бирок өтө кымбат эч нерсе жок. 0 Bi--k--tö-kım-at e---ers--j--.Birok ötö kımbat eç nerse jok.B-r-k ö-ö k-m-a- e- n-r-e j-k-------------------------------Birok ötö kımbat eç nerse jok.
Кар-- к---ң -- --?
Кара, күрөң же ак?
К-р-, к-р-ң ж- а-?
------------------
Кара, күрөң же ак? 0 Ka-a------- je -k?Kara, küröŋ je ak?K-r-, k-r-ŋ j- a-?------------------Kara, küröŋ je ak?
Же-а--ж-са-м- м----иал--рда- --с-лг-н--?
Же ал жасалма материалдардан жасалганбы?
Ж- а- ж-с-л-а м-т-р-а-д-р-а- ж-с-л-а-б-?
----------------------------------------
Же ал жасалма материалдардан жасалганбы? 0 J---l ja----- m--e--a---r-a- --s-lgan-ı?Je al jasalma materialdardan jasalganbı?J- a- j-s-l-a m-t-r-a-d-r-a- j-s-l-a-b-?----------------------------------------Je al jasalma materialdardan jasalganbı?
Б-----г-чө ж-кшы-сап--.
Бул өзгөчө жакшы сапат.
Б-л ө-г-ч- ж-к-ы с-п-т-
-----------------------
Бул өзгөчө жакшы сапат. 0 B-- ö--öçö----şı-s--at.Bul özgöçö jakşı sapat.B-l ö-g-ç- j-k-ı s-p-t------------------------Bul özgöçö jakşı sapat.
Ал э-- б---ык-----ап-э-е-----н.
Ал эми баштык чындап эле арзан.
А- э-и б-ш-ы- ч-н-а- э-е а-з-н-
-------------------------------
Ал эми баштык чындап эле арзан. 0 Al-emi--aş-ı- çı-dap e---a--an.Al emi baştık çındap ele arzan.A- e-i b-ş-ı- ç-n-a- e-e a-z-n--------------------------------Al emi baştık çındap ele arzan.
Б-- -аг--жа-т-.
Бул мага жакты.
Б-л м-г- ж-к-ы-
---------------
Бул мага жакты. 0 Bul--aga-j--t-.Bul maga jaktı.B-l m-g- j-k-ı----------------Bul maga jaktı.
К---к-б----,-м-- -н- --маш--ра---а---?
Керек болсо, мен аны алмаштыра аламбы?
К-р-к б-л-о- м-н а-ы а-м-ш-ы-а а-а-б-?
--------------------------------------
Керек болсо, мен аны алмаштыра аламбы? 0 Ker-k-bolso--m-- -n--a-m-ş---a ---m--?Kerek bolso, men anı almaştıra alambı?K-r-k b-l-o- m-n a-ı a-m-ş-ı-a a-a-b-?--------------------------------------Kerek bolso, men anı almaştıra alambı?
К-сса---о----к--.
Касса ошол жакта.
К-с-а о-о- ж-к-а-
-----------------
Касса ошол жакта. 0 Ka--a-oş-----kt-.Kassa oşol jakta.K-s-a o-o- j-k-a------------------Kassa oşol jakta.
У світі є приблизно 7 мільярдів людей.
Вони всі мають мову.
Нажаль – не завжди одну й ту саму.
Отже, щоб розмовляти з іншими народами ми повинні вивчати мови.
Часто це дуже тяжко.
Але є мови, які дуже подібні.
Люди, що ними розмовляють, розуміють один одного, не володіючи іншою мовою.
Цей феномен було названо
mutual intelligibility
– взаємозрозумілість.
При цьому розрізняються два варіанти.
Перший варіант є усна взаємна зрозумілість.
Тут люди розуміють один одного, коли вони розмовляють між собою.
Але писемність іншої мови вони не розуміють.
Це пов’язане з тим, що мови мають різні алфавіти.
Таким прикладом є мови гінді (хінді) та урду.
Другим варіантом є письмова взаємна зрозумілість.
Тут інша мова зрозуміла у письмовій формі.
Але коли люди між собою розмовляють, вони розуміють один одного погано.
Причиною цього є сильна відмінність вимови.
Як приклад можна навести німецьку та голландську мови.
Найчастіше дуже споріднені мови мають обидва варіанти.
Це означає, що вони усно та письмово
mutually intelligible
- взаємно зрозумілі.
Російська та українська, або тайська та лаоська – такі приклади.
Але існує також асиметрична форма
mutual intelligibility
(взаєморозуміння).
Це вірно, коли люди, що розмовляють, різною мірою розуміють один одного.
Португальці розуміють іспанців краще, ніж іспанці португальців.
Також австрійці розуміють німців краще, ніж навпаки.
У цих прикладах перешкодою є вимова або діалект.
Хто дійсно бажає вести добрі розмови, повинен для цього вчитися…