Розмовник

uk Дні тижня   »   ro Zilele săptămânii

9 [дев’ять]

Дні тижня

Дні тижня

9 [nouă]

Zilele săptămânii

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська румунська Відтворити більше
Понеділок lu-i l--- l-n- ---- luni 0
Вівторок ma--i m---- m-r-i ----- marţi 0
Середа mier-u-i m------- m-e-c-r- -------- miercuri 0
Четвер j-i j-- j-i --- joi 0
п’ятниця vin-ri v----- v-n-r- ------ vineri 0
Субота s-mb-tă s------ s-m-ă-ă ------- sâmbătă 0
Неділя du-i-i-ă d------- d-m-n-c- -------- duminică 0
Тиждень s--t--â-a s-------- s-p-ă-â-a --------- săptămâna 0
від понеділка до неділі de luni-p-nă --m-n--ă d- l--- p--- d------- d- l-n- p-n- d-m-n-c- --------------------- de luni până duminică 0
Перший день – понеділок. P-i-a zi este-luni. P---- z- e--- l---- P-i-a z- e-t- l-n-. ------------------- Prima zi este luni. 0
Другий день – вівторок. A-do-- ---e-te-m----. A d--- z- e--- m----- A d-u- z- e-t- m-r-i- --------------------- A doua zi este marţi. 0
Третій день – середа. A--re-a--- ---- mierc-ri. A t---- z- e--- m-------- A t-e-a z- e-t- m-e-c-r-. ------------------------- A treia zi este miercuri. 0
Четвертий день – четвер. A -at----i----e -o-. A p---- z- e--- j--- A p-t-a z- e-t- j-i- -------------------- A patra zi este joi. 0
П’ятий день – п’ятниця. A -incea-z- -ste-vi-er-. A c----- z- e--- v------ A c-n-e- z- e-t- v-n-r-. ------------------------ A cincea zi este vineri. 0
Шостий день – субота. A şa-ea--- e--e -â--ăt-. A ş---- z- e--- s------- A ş-s-a z- e-t- s-m-ă-ă- ------------------------ A şasea zi este sâmbătă. 0
Сьомий день – неділя. A ş--t-a z- -st- dum-nic-. A ş----- z- e--- d-------- A ş-p-e- z- e-t- d-m-n-c-. -------------------------- A şaptea zi este duminică. 0
Тиждень має сім днів. Săp-ămân--ar---ap-e zile. S-------- a-- ş---- z---- S-p-ă-â-a a-e ş-p-e z-l-. ------------------------- Săptămâna are şapte zile. 0
Ми працюємо лише п’ять днів. N---lucr-- doa- c-n-i z-l-. N-- l----- d--- c---- z---- N-i l-c-ă- d-a- c-n-i z-l-. --------------------------- Noi lucrăm doar cinci zile. 0

Штучна мова есперанто

Англійська є найважливішою мовою сучасності. З нею всі люди повинні мати можливість порозумітися. Але інші мови також прагнуть досягти цієї мети. Наприклад, штучні мови. Штучні мови розробляються і розвиваються свідомо. Тобто є план, згідно з яким вони конструюються. У штучних мовах змішуються елементи різних мов. Завдяки цьому вони повинні бути придатними для вивчення якомога більшій кількості людей. Отже метою кожної штучної мови є міжнародне спілкування. Найвідомішою штучною мовою є есперанто. Вперше вона була представлена у Варшаві в 1887 році. Її засновником був лікар Людвіг Л. Заменгоф. У проблемах порозуміння він вбачав головну причину розбрату. Через це він хотів створити мову, що об’єднує народи. З її допомогою всі люди повинні рівноправно спілкуватися. У лікаря був псевдонім доктор Есперанто, той, хто сподівається. Це показує, як сильно він вірив у свою мрію. Але ідея універсального порозуміння набагато старша. Дотепер розроблено багато різноманітних штучних мов. З ними пов’язані також такі цілі як толерантність та права людини. Есперанто володіють люди у понад 120 країнах. Але є також і критика есперанто. Наприклад, 70 % слів мають романське походження. До того ж есперанто створено очевидно на індоєвропейський кшталт. Знавці мови спілкуються на конгресах і в клубах. Регулярно організуються зустрічі та доповіді. Ну, ви також маєте бажання оволодіти есперанто? Ĉu vi parolas Esperanton? – Jes, mi parolas Esperanton tre bone!