Frazlibro

eo Is-tempo de la modalverboj 2   »   uk Модальні дієслова у минулому 2

88 [okdek ok]

Is-tempo de la modalverboj 2

Is-tempo de la modalverboj 2

88 [вісімдесят вісім]

88 [visimdesyat visim]

Модальні дієслова у минулому 2

[Modalʹni diyeslova u mynulomu 2]

Elektu kiel vi volas vidi la tradukon:   
esperanto ukraina Ludu Pli
Mia filo ne volis pupludi. М-й си--н- х-т-в--а-------л-----ю. Мій син не хотів бавитися лялькою. М-й с-н н- х-т-в б-в-т-с- л-л-к-ю- ---------------------------------- Мій син не хотів бавитися лялькою. 0
Mi-- s-- ne k-ot-v-b-vytysya-lya--koyu. Miy- syn ne khotiv bavytysya lyalʹkoyu. M-y- s-n n- k-o-i- b-v-t-s-a l-a-ʹ-o-u- --------------------------------------- Miy̆ syn ne khotiv bavytysya lyalʹkoyu.
Mia filino ne volis futballudi. М-я -о--а ---х-т--а-грати у--у--ол. Моя дочка не хотіла грати у футбол. М-я д-ч-а н- х-т-л- г-а-и у ф-т-о-. ----------------------------------- Моя дочка не хотіла грати у футбол. 0
M-y--d----a--e ---til------y --f-t-o-. Moya dochka ne khotila hraty u futbol. M-y- d-c-k- n- k-o-i-a h-a-y u f-t-o-. -------------------------------------- Moya dochka ne khotila hraty u futbol.
Mia edzino ne volis ŝakludi kun mi. М---ж---а-н-----і-а---а-и-----х--з---но-. Моя жінка не хотіла грати в шахи зі мною. М-я ж-н-а н- х-т-л- г-а-и в ш-х- з- м-о-. ----------------------------------------- Моя жінка не хотіла грати в шахи зі мною. 0
M-ya zh--ka -e-kho-il--hr-ty --s----y z- mn---. Moya zhinka ne khotila hraty v shakhy zi mnoyu. M-y- z-i-k- n- k-o-i-a h-a-y v s-a-h- z- m-o-u- ----------------------------------------------- Moya zhinka ne khotila hraty v shakhy zi mnoyu.
Miaj gefiloj ne volis promeni. Мої---ти----х-ті-и-----ти. Мої діти не хотіли гуляти. М-ї д-т- н- х-т-л- г-л-т-. -------------------------- Мої діти не хотіли гуляти. 0
M--̈---ty-ne -h-t--y hu--a--. Moi- dity ne khotily hulyaty. M-i- d-t- n- k-o-i-y h-l-a-y- ----------------------------- Moï dity ne khotily hulyaty.
Ili ne volis ordigi la ĉambron. В-ни н- х--і-- при--ати-к-м-а-у. Вони не хотіли прибрати кімнату. В-н- н- х-т-л- п-и-р-т- к-м-а-у- -------------------------------- Вони не хотіли прибрати кімнату. 0
Vony-n--k-o-i-y prybr-t-----n-tu. Vony ne khotily prybraty kimnatu. V-n- n- k-o-i-y p-y-r-t- k-m-a-u- --------------------------------- Vony ne khotily prybraty kimnatu.
Ili ne volis enlitiĝi. Вон- -е--о-і----т-------. Вони не хотіли йти спати. В-н- н- х-т-л- й-и с-а-и- ------------------------- Вони не хотіли йти спати. 0
V-n- ne -h----y-y̆-y--pa--. Vony ne khotily y-ty spaty. V-n- n- k-o-i-y y-t- s-a-y- --------------------------- Vony ne khotily y̆ty spaty.
Li ne rajtis manĝi glaciaĵon. Йо-у-не -о-н- -уло------м--о--в-. Йому не можна було їсти морозива. Й-м- н- м-ж-а б-л- ї-т- м-р-з-в-. --------------------------------- Йому не можна було їсти морозива. 0
Y-o----- -o--n----l----s-y m-r--y--. Y-omu ne mozhna bulo i-sty morozyva. Y-o-u n- m-z-n- b-l- i-s-y m-r-z-v-. ------------------------------------ Y̆omu ne mozhna bulo ïsty morozyva.
Li ne rajtis manĝi ĉokoladon. Й--- -- -ож---б-л- ї-ти----о-ад. Йому не можна було їсти шоколад. Й-м- н- м-ж-а б-л- ї-т- ш-к-л-д- -------------------------------- Йому не можна було їсти шоколад. 0
Y--m- ne--o-hn- -ul---------ho-ol--. Y-omu ne mozhna bulo i-sty shokolad. Y-o-u n- m-z-n- b-l- i-s-y s-o-o-a-. ------------------------------------ Y̆omu ne mozhna bulo ïsty shokolad.
Li ne rajtis manĝi bonbonojn. Й--у-н------а---ло -ст- ц-к-р--. Йому не можна було їсти цукерок. Й-м- н- м-ж-а б-л- ї-т- ц-к-р-к- -------------------------------- Йому не можна було їсти цукерок. 0
Y-o-- ------hn--b--o---sty ts---r--. Y-omu ne mozhna bulo i-sty tsukerok. Y-o-u n- m-z-n- b-l- i-s-y t-u-e-o-. ------------------------------------ Y̆omu ne mozhna bulo ïsty tsukerok.
Mi rajtis deziri ion por mi. Я-----/ -огл- --с--з-бажа--. Я міг / могла щось забажати. Я м-г / м-г-а щ-с- з-б-ж-т-. ---------------------------- Я міг / могла щось забажати. 0
YA---h-/--o-la----hosʹ -a-a--aty. YA mih / mohla shchosʹ zabazhaty. Y- m-h / m-h-a s-c-o-ʹ z-b-z-a-y- --------------------------------- YA mih / mohla shchosʹ zabazhaty.
Mi rajtis aĉeti robon por mi. Я -------огл- к-пи-и------од--. Я міг / могла купити собі одяг. Я м-г / м-г-а к-п-т- с-б- о-я-. ------------------------------- Я міг / могла купити собі одяг. 0
YA m-h - ----a k----y-sobi ---a-. YA mih / mohla kupyty sobi odyah. Y- m-h / m-h-a k-p-t- s-b- o-y-h- --------------------------------- YA mih / mohla kupyty sobi odyah.
Mi rajtis preni pralinon por mi. Я-м-г - ----- у--ти--обі цуке---. Я міг / могла узяти собі цукерку. Я м-г / м-г-а у-я-и с-б- ц-к-р-у- --------------------------------- Я міг / могла узяти собі цукерку. 0
YA m-h-- ----- uz--t- s-b- ts-ke--u. YA mih / mohla uzyaty sobi tsukerku. Y- m-h / m-h-a u-y-t- s-b- t-u-e-k-. ------------------------------------ YA mih / mohla uzyaty sobi tsukerku.
Ĉu vi rajtis fumi en la aviadilo? То-- можна -----к--ит--- л-т-к-? Тобі можна було курити в літаку? Т-б- м-ж-а б-л- к-р-т- в л-т-к-? -------------------------------- Тобі можна було курити в літаку? 0
To-i-m-z-na bu-o --ryty-v--itak-? Tobi mozhna bulo kuryty v litaku? T-b- m-z-n- b-l- k-r-t- v l-t-k-? --------------------------------- Tobi mozhna bulo kuryty v litaku?
Ĉu vi rajtis trinki bieron en la hospitalo? Тоб- мо--а ---- пит- в-лікар----ив-? Тобі можна було пити в лікарні пиво? Т-б- м-ж-а б-л- п-т- в л-к-р-і п-в-? ------------------------------------ Тобі можна було пити в лікарні пиво? 0
To-- m---na -u---p--y - --ka--i-p-v-? Tobi mozhna bulo pyty v likarni pyvo? T-b- m-z-n- b-l- p-t- v l-k-r-i p-v-? ------------------------------------- Tobi mozhna bulo pyty v likarni pyvo?
Ĉu vi rajtis kunpreni la hundon en la hotelon? Тоб--мо--- -ул- ---ти ---а-у-в -от---? Тобі можна було взяти собаку в готель? Т-б- м-ж-а б-л- в-я-и с-б-к- в г-т-л-? -------------------------------------- Тобі можна було взяти собаку в готель? 0
To-i --z-n------ --ya-y -ob-ku-v---tel-? Tobi mozhna bulo vzyaty sobaku v hotelʹ? T-b- m-z-n- b-l- v-y-t- s-b-k- v h-t-l-? ---------------------------------------- Tobi mozhna bulo vzyaty sobaku v hotelʹ?
Dum la ferioj la infanoj rajtis longe resti ekstere. Н--к--і-улах -і-- ----и--ов-- -алиша-ися на--орі. На канікулах діти могли довго залишатися надворі. Н- к-н-к-л-х д-т- м-г-и д-в-о з-л-ш-т-с- н-д-о-і- ------------------------------------------------- На канікулах діти могли довго залишатися надворі. 0
N-----ikul-kh-d--y -oh-- d-vh--z--y-ha----a-n--v---. Na kanikulakh dity mohly dovho zalyshatysya nadvori. N- k-n-k-l-k- d-t- m-h-y d-v-o z-l-s-a-y-y- n-d-o-i- ---------------------------------------------------- Na kanikulakh dity mohly dovho zalyshatysya nadvori.
Ili rajtis longe ludi en la korto. Вон- мо-ли-дов-о--р--- у -в---. Вони могли довго грати у дворі. В-н- м-г-и д-в-о г-а-и у д-о-і- ------------------------------- Вони могли довго грати у дворі. 0
Vony-m-hl- -o-ho-h-aty-- ---r-. Vony mohly dovho hraty u dvori. V-n- m-h-y d-v-o h-a-y u d-o-i- ------------------------------- Vony mohly dovho hraty u dvori.
Ili rajtis longe resti vekaj. Вон- могли дов-о--е с-а-и. Вони могли довго не спати. В-н- м-г-и д-в-о н- с-а-и- -------------------------- Вони могли довго не спати. 0
Vo-y -ohly-dovho-n- s----. Vony mohly dovho ne spaty. V-n- m-h-y d-v-o n- s-a-y- -------------------------- Vony mohly dovho ne spaty.

Elŝutu MP3 (.zip dosierojn)

Neniu video trovita!

Konsiletoj kontraŭ la forgeso

Ne ĉiam facilas lerni. Eĉ se tio estas amuza, tio povas esti laciga. Sed lerninte ion, ni ĝojas. Ni fieras pri ni kaj niaj progresoj. Ni bedaŭrinde ankaŭ povas forgesi tion, kion ni lernas. Tio ofte estas problemo, aparte koncerne lingvojn. La plej multaj el ni lernas unu aŭ plurajn lingvojn en la lernejo. Tiu scio ofte perdiĝas post la lerneja tempo. Ni apenaŭ plu parolas tiun lingvon. En nia ĉiutaga vivo ĝenerale dominas nia gepatra lingvo. Multaj lingvoj plu uziĝas nur dum ferioj. Sed kiam scio ne estas regule aktivigita, ĝi perdiĝas. Nia cerbo bezonas trejnadon. Eblus diri ke ĝi funkcias kiel muskolo. Tiu muskolo ekzercendas, alikaze ĝi pli malfortiĝas. Sed estas rimedoj por malhelpi la forgeson. Plej gravas reuzadi la lernitaĵon. Tiucele povas helpi fiksita ritaro. Oni povas plani malgrandan programon por malsamaj semajntagoj. Lunde, oni legu ekzemple libron en la fremda lingvo. Merkrede, oni aŭskultu eksterlandan radiostacion. Vendrede, oni poste skribu taglibron en la fremda lingvo. Tiumaniere, oni alterne legas, aŭdas kaj skribas. La scion oni sekve aktivigas diversmaniere. Ĉiuj tiuj ekzercoj ne bezonas longe daŭri, duonhoro sufiĉas. Sed gravas ke oni regule praktiku! Esploroj montras ke unufoja lernitaĵo jardekojn restas en la cerbo. Ĝi do nur reeligendas el sia tirkesto…