Frazlibro

eo Is-tempo de la modalverboj 2   »   bg Минало време на модалните глаголи 2

88 [okdek ok]

Is-tempo de la modalverboj 2

Is-tempo de la modalverboj 2

88 [осемдесет и осем]

88 [osemdeset i osem]

Минало време на модалните глаголи 2

[Minalo vreme na modalnite glagoli 2]

Elektu kiel vi volas vidi la tradukon:   
esperanto bulgaro Ludu Pli
Mia filo ne volis pupludi. Мо-т си--не ---а-е -а-с- и-----с-к---ата. М___ с__ н_ и_____ д_ с_ и____ с к_______ М-я- с-н н- и-к-ш- д- с- и-р-е с к-к-а-а- ----------------------------------------- Моят син не искаше да си играе с куклата. 0
M---- -------i-ka-----a--i igr-e-- ku--at-. M____ s__ n_ i______ d_ s_ i____ s k_______ M-y-t s-n n- i-k-s-e d- s- i-r-e s k-k-a-a- ------------------------------------------- Moyat sin ne iskashe da si igrae s kuklata.
Mia filino ne volis futballudi. Моят--д-ще-- н- ис-аше д----р-е ---б--. М____ д_____ н_ и_____ д_ и____ ф______ М-я-а д-щ-р- н- и-к-ш- д- и-р-е ф-т-о-. --------------------------------------- Моята дъщеря не искаше да играе футбол. 0
Mo-a-a dy---h------- -s-a-h---a -grae-f-t-ol. M_____ d_________ n_ i______ d_ i____ f______ M-y-t- d-s-c-e-y- n- i-k-s-e d- i-r-e f-t-o-. --------------------------------------------- Moyata dyshcherya ne iskashe da igrae futbol.
Mia edzino ne volis ŝakludi kun mi. М-я-а--ен- н--и---ш--да --рае-с---н н---ах. М____ ж___ н_ и_____ д_ и____ с м__ н_ ш___ М-я-а ж-н- н- и-к-ш- д- и-р-е с м-н н- ш-х- ------------------------------------------- Моята жена не искаше да играе с мен на шах. 0
Mo---- -he-a-n---s-ashe -- ----e --m---na ---k-. M_____ z____ n_ i______ d_ i____ s m__ n_ s_____ M-y-t- z-e-a n- i-k-s-e d- i-r-e s m-n n- s-a-h- ------------------------------------------------ Moyata zhena ne iskashe da igrae s men na shakh.
Miaj gefiloj ne volis promeni. Мо--е -еца--- --------а с- ра--ож-а-. М____ д___ н_ и_____ д_ с_ р_________ М-и-е д-ц- н- и-к-х- д- с- р-з-о-д-т- ------------------------------------- Моите деца не искаха да се разхождат. 0
Mo--e-d-t-- ne---ka--a--- se r--kh--hdat. M____ d____ n_ i______ d_ s_ r___________ M-i-e d-t-a n- i-k-k-a d- s- r-z-h-z-d-t- ----------------------------------------- Moite detsa ne iskakha da se razkhozhdat.
Ili ne volis ordigi la ĉambron. Т---е --к-ха ---разтр--я---т-я-а. Т_ н_ и_____ д_ р________ с______ Т- н- и-к-х- д- р-з-р-б-т с-а-т-. --------------------------------- Те не искаха да разтребят стаята. 0
Te-ne-----kh- -a r-zt-ebyat st-----. T_ n_ i______ d_ r_________ s_______ T- n- i-k-k-a d- r-z-r-b-a- s-a-a-a- ------------------------------------ Te ne iskakha da raztrebyat stayata.
Ili ne volis enlitiĝi. Те не -ск-ха----си ля--т. Т_ н_ и_____ д_ с_ л_____ Т- н- и-к-х- д- с- л-г-т- ------------------------- Те не искаха да си лягат. 0
T- -----kak-a------ ly--at. T_ n_ i______ d_ s_ l______ T- n- i-k-k-a d- s- l-a-a-. --------------------------- Te ne iskakha da si lyagat.
Li ne rajtis manĝi glaciaĵon. Той----би-а-е--- -д- с----лед. Т__ н_ б_____ д_ я__ с________ Т-й н- б-в-ш- д- я-е с-а-о-е-. ------------------------------ Той не биваше да яде сладолед. 0
To- n--b--ashe-d- --d----------. T__ n_ b______ d_ y___ s________ T-y n- b-v-s-e d- y-d- s-a-o-e-. -------------------------------- Toy ne bivashe da yade sladoled.
Li ne rajtis manĝi ĉokoladon. Той-не б-ваш- д--я-е-шок--а-. Т__ н_ б_____ д_ я__ ш_______ Т-й н- б-в-ш- д- я-е ш-к-л-д- ----------------------------- Той не биваше да яде шоколад. 0
T-y ne--i-ash--da----e----kolad. T__ n_ b______ d_ y___ s________ T-y n- b-v-s-e d- y-d- s-o-o-a-. -------------------------------- Toy ne bivashe da yade shokolad.
Li ne rajtis manĝi bonbonojn. Т---не -и--ше ---я-е--------. Т__ н_ б_____ д_ я__ б_______ Т-й н- б-в-ш- д- я-е б-н-о-и- ----------------------------- Той не биваше да яде бонбони. 0
To---- bi-as-e -a --d- -on-on-. T__ n_ b______ d_ y___ b_______ T-y n- b-v-s-e d- y-d- b-n-o-i- ------------------------------- Toy ne bivashe da yade bonboni.
Mi rajtis deziri ion por mi. М---- -а си-пож-л-я-н--о. М____ д_ с_ п______ н____ М-ж-х д- с- п-ж-л-я н-щ-. ------------------------- Можех да си пожелая нещо. 0
M--------a -- ----e--ya -e-hc-o. M______ d_ s_ p________ n_______ M-z-e-h d- s- p-z-e-a-a n-s-c-o- -------------------------------- Mozhekh da si pozhelaya neshcho.
Mi rajtis aĉeti robon por mi. М-ж----а с---у-я -ок--. М____ д_ с_ к___ р_____ М-ж-х д- с- к-п- р-к-я- ----------------------- Можех да си купя рокля. 0
Mozh--h--a-s- ku--a--ok---. M______ d_ s_ k____ r______ M-z-e-h d- s- k-p-a r-k-y-. --------------------------- Mozhekh da si kupya roklya.
Mi rajtis preni pralinon por mi. Мо-е---а с--вз--а б--б--. М____ д_ с_ в____ б______ М-ж-х д- с- в-е-а б-н-о-. ------------------------- Можех да си взема бонбон. 0
Mozh--h-------vz-m---o--on. M______ d_ s_ v____ b______ M-z-e-h d- s- v-e-a b-n-o-. --------------------------- Mozhekh da si vzema bonbon.
Ĉu vi rajtis fumi en la aviadilo? М-же-- -- -----ш-ш в само-е-а? М_____ л_ д_ п____ в с________ М-ж-ш- л- д- п-ш-ш в с-м-л-т-? ------------------------------ Можеше ли да пушиш в самолета? 0
M--he-he-l- ---p----sh ----m-l-t-? M_______ l_ d_ p______ v s________ M-z-e-h- l- d- p-s-i-h v s-m-l-t-? ---------------------------------- Mozheshe li da pushish v samoleta?
Ĉu vi rajtis trinki bieron en la hospitalo? М-ж-ше ли -а-п--ш-б-р--- бо--и-ат-? М_____ л_ д_ п___ б___ в б_________ М-ж-ш- л- д- п-е- б-р- в б-л-и-а-а- ----------------------------------- Можеше ли да пиеш бира в болницата? 0
M-zh-she l---- --esh---r--- b-l--tsata? M_______ l_ d_ p____ b___ v b__________ M-z-e-h- l- d- p-e-h b-r- v b-l-i-s-t-? --------------------------------------- Mozheshe li da piesh bira v bolnitsata?
Ĉu vi rajtis kunpreni la hundon en la hotelon? М-ж-ше--и -а-взе-е- ку-е-- в хотел-? М_____ л_ д_ в_____ к_____ в х______ М-ж-ш- л- д- в-е-е- к-ч-т- в х-т-л-? ------------------------------------ Можеше ли да вземеш кучето в хотела? 0
M--hesh- li-da--z----h -u-he-o---k--tela? M_______ l_ d_ v______ k______ v k_______ M-z-e-h- l- d- v-e-e-h k-c-e-o v k-o-e-a- ----------------------------------------- Mozheshe li da vzemesh kucheto v khotela?
Dum la ferioj la infanoj rajtis longe resti ekstere. Пр-з--а-а--и---------- -ож-ха--а-о--ават д-л----а-ъ-. П___ в_________ д_____ м_____ д_ о______ д____ н_____ П-е- в-к-н-и-т- д-ц-т- м-ж-х- д- о-т-в-т д-л-о н-в-н- ----------------------------------------------------- През ваканцията децата можеха да остават дълго навън. 0
Pre--va--nt----ta-----a----o----ha ------a--t--y-g- na---. P___ v___________ d______ m_______ d_ o______ d____ n_____ P-e- v-k-n-s-y-t- d-t-a-a m-z-e-h- d- o-t-v-t d-l-o n-v-n- ---------------------------------------------------------- Prez vakantsiyata detsata mozhekha da ostavat dylgo navyn.
Ili rajtis longe ludi en la korto. Т--мо--х--дълг--д--игра---н--дв--а. Т_ м_____ д____ д_ и_____ н_ д_____ Т- м-ж-х- д-л-о д- и-р-я- н- д-о-а- ----------------------------------- Те можеха дълго да играят на двора. 0
Te----h--h----l-o d- -g-a--- n- dvor-. T_ m_______ d____ d_ i______ n_ d_____ T- m-z-e-h- d-l-o d- i-r-y-t n- d-o-a- -------------------------------------- Te mozhekha dylgo da igrayat na dvora.
Ili rajtis longe resti vekaj. Те -ож-----ъ--- д- не -е-пр---рат. Т_ м_____ д____ д_ н_ с_ п________ Т- м-ж-х- д-л-о д- н- с- п-и-и-а-. ---------------------------------- Те можеха дълго да не се прибират. 0
T- ---h-kh- --lg---a n---- --ibir--. T_ m_______ d____ d_ n_ s_ p________ T- m-z-e-h- d-l-o d- n- s- p-i-i-a-. ------------------------------------ Te mozhekha dylgo da ne se pribirat.

Konsiletoj kontraŭ la forgeso

Ne ĉiam facilas lerni. Eĉ se tio estas amuza, tio povas esti laciga. Sed lerninte ion, ni ĝojas. Ni fieras pri ni kaj niaj progresoj. Ni bedaŭrinde ankaŭ povas forgesi tion, kion ni lernas. Tio ofte estas problemo, aparte koncerne lingvojn. La plej multaj el ni lernas unu aŭ plurajn lingvojn en la lernejo. Tiu scio ofte perdiĝas post la lerneja tempo. Ni apenaŭ plu parolas tiun lingvon. En nia ĉiutaga vivo ĝenerale dominas nia gepatra lingvo. Multaj lingvoj plu uziĝas nur dum ferioj. Sed kiam scio ne estas regule aktivigita, ĝi perdiĝas. Nia cerbo bezonas trejnadon. Eblus diri ke ĝi funkcias kiel muskolo. Tiu muskolo ekzercendas, alikaze ĝi pli malfortiĝas. Sed estas rimedoj por malhelpi la forgeson. Plej gravas reuzadi la lernitaĵon. Tiucele povas helpi fiksita ritaro. Oni povas plani malgrandan programon por malsamaj semajntagoj. Lunde, oni legu ekzemple libron en la fremda lingvo. Merkrede, oni aŭskultu eksterlandan radiostacion. Vendrede, oni poste skribu taglibron en la fremda lingvo. Tiumaniere, oni alterne legas, aŭdas kaj skribas. La scion oni sekve aktivigas diversmaniere. Ĉiuj tiuj ekzercoj ne bezonas longe daŭri, duonhoro sufiĉas. Sed gravas ke oni regule praktiku! Esploroj montras ke unufoja lernitaĵo jardekojn restas en la cerbo. Ĝi do nur reeligendas el sia tirkesto…