Розмовник

uk Ставити запитання 1   »   ru Задавать вопросы 1

62 [шістдесят два]

Ставити запитання 1

Ставити запитання 1

62 [шестьдесят два]

62 [shestʹdesyat dva]

Задавать вопросы 1

[Zadavatʹ voprosy 1]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська російська Відтворити більше
Вчитися У-и-ь У---- У-и-ь ----- Учить 0
U----ʹ U----- U-h-t- ------ Uchitʹ
Учні багато вчаться? У-е-и-и--ного учат? У------ м---- у---- У-е-и-и м-о-о у-а-? ------------------- Ученики много учат? 0
U--e-i-i-m--g----h-t? U------- m---- u----- U-h-n-k- m-o-o u-h-t- --------------------- Ucheniki mnogo uchat?
Ні, вони вчаться мало. Н--- -н--у-а- -а--. Н--- о-- у--- м---- Н-т- о-и у-а- м-л-. ------------------- Нет, они учат мало. 0
Net, o-i ucha- ---o. N--- o-- u---- m---- N-t- o-i u-h-t m-l-. -------------------- Net, oni uchat malo.
Запитувати Спр--и-а-ь С--------- С-р-ш-в-т- ---------- Спрашивать 0
Spr-sh--a-ʹ S---------- S-r-s-i-a-ʹ ----------- Sprashivatʹ
Ви часто запитуєте вчителя? В- ча---------ивае-е-у-и-ел-? В- ч---- с---------- у------- В- ч-с-о с-р-ш-в-е-е у-и-е-я- ----------------------------- Вы часто спрашиваете учителя? 0
Vy-c-as-- -p--s-iva-----uchi--lya? V- c----- s------------ u--------- V- c-a-t- s-r-s-i-a-e-e u-h-t-l-a- ---------------------------------- Vy chasto sprashivayete uchitelya?
Ні, я не часто його запитую. Не-, --е-о сп-а-ив-ю -е-ч----. Н--- я е-- с-------- н- ч----- Н-т- я е-о с-р-ш-в-ю н- ч-с-о- ------------------------------ Нет, я его спрашиваю не часто. 0
N-t, y---e-o-spra-h-va-u -- c---t-. N--- y- y--- s---------- n- c------ N-t- y- y-g- s-r-s-i-a-u n- c-a-t-. ----------------------------------- Net, ya yego sprashivayu ne chasto.
Відповідати О-в---ть О------- О-в-ч-т- -------- Отвечать 0
Ot--c-atʹ O-------- O-v-c-a-ʹ --------- Otvechatʹ
Відповідайте, будь-ласка. О--еть-е, -ожал-й---. О-------- п---------- О-в-т-т-, п-ж-л-й-т-. --------------------- Ответьте, пожалуйста. 0
O-vet---, p-z----y--a. O-------- p----------- O-v-t-t-, p-z-a-u-s-a- ---------------------- Otvetʹte, pozhaluysta.
Я відповідаю. Я-от-----. Я о------- Я о-в-ч-ю- ---------- Я отвечаю. 0
Ya---v-ch---. Y- o--------- Y- o-v-c-a-u- ------------- Ya otvechayu.
Працювати Работ-ть Р------- Р-б-т-т- -------- Работать 0
Rabota-ʹ R------- R-b-t-t- -------- Rabotatʹ
Він зараз працює? О- ка--раз-----тает? О- к-- р-- р-------- О- к-к р-з р-б-т-е-? -------------------- Он как раз работает? 0
On---- -a----bo---et? O- k-- r-- r--------- O- k-k r-z r-b-t-y-t- --------------------- On kak raz rabotayet?
Так, він зараз працює. Да, -н ка- р-з--а--тае-. Д-- о- к-- р-- р-------- Д-, о- к-к р-з р-б-т-е-. ------------------------ Да, он как раз работает. 0
D-,--n-k-- r----a--t-y--. D-- o- k-- r-- r--------- D-, o- k-k r-z r-b-t-y-t- ------------------------- Da, on kak raz rabotayet.
Приходити Идти И--- И-т- ---- Идти 0
Idti I--- I-t- ---- Idti
Ви йдете? Вы -д-т-? В- и----- В- и-ё-е- --------- Вы идёте? 0
V----ë-e? V- i----- V- i-ë-e- --------- Vy idëte?
Так, ми зараз прийдемо. Д-- м--с-й--с п-и--ем. Д-- м- с----- п------- Д-, м- с-й-а- п-и-д-м- ---------------------- Да, мы сейчас прийдем. 0
D-- my--e---as--r----m. D-- m- s------ p------- D-, m- s-y-h-s p-i-d-m- ----------------------- Da, my seychas priydem.
Жити Жить Ж--- Ж-т- ---- Жить 0
Zh--ʹ Z---- Z-i-ʹ ----- Zhitʹ
Ви живете в Берліні? Вы -и--т- ----р---е? В- ж----- в Б------- В- ж-в-т- в Б-р-и-е- -------------------- Вы живёте в Берлине? 0
Vy-zh------- ---li--? V- z------ v B------- V- z-i-ë-e v B-r-i-e- --------------------- Vy zhivëte v Berline?
Так, я живу в Берліні. Д-- - -и-- в---рлин-. Д-- я ж--- в Б------- Д-, я ж-в- в Б-р-и-е- --------------------- Да, я живу в Берлине. 0
Da---- z--v------r-i-e. D-- y- z---- v B------- D-, y- z-i-u v B-r-i-e- ----------------------- Da, ya zhivu v Berline.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Хто бажає говорити, повинен писати!

Вивчати іноземні мови не завжди просто. Особливо важким на початку учні вважають мовлення. Багато хто не наважується сказати речення новою мовою. Вони дуже бояться зробити помилку. Для таких учнів рішенням могло б стати письмо. Адже хто бажає навчитися говорити, повинен якомога більше писати. Письмо допомагає нам звикнути до нової мови. Це має декілька причин. Письмо діє інакше, ніж мовлення. Це більш комплексний процес. Під час письма ми довше обдумуємо, які слова ми вибираємо. Тому наш мозок працює з новою мовою більш інтенсивно. Також під час письма ми більш розслаблені. Немає нікого, хто чекає на нашу відповідь. Так поступово ми втрачаємо страх перед іноземною мовою. Крім того, письмо сприяє творчості. Ми відчуваємо себе більш вільними і більше граємо з новою мовою. Також письмо надає нам більше часу, ніж мовлення. І це підтримує пам’ять! Але найбільшою перевагою письма є можливість дистанціюватися. Це означає, що ми можемо точно спостерігати результати нашої мови. Ми все бачимо ясно. Так ми можемо самі виправити свої помилки и при цьому навчитися. Що пишуть новою мовою є принципово байдужим. Важливо лише те, що регулярно формулюються письмові речення. Хто хоче тренуватися, може знайти собі друга для листування за кордоном. Потім вони повинні якось особисто зустрітися. Він побачить: зараз говорити набагато легше!