Розмовник

uk Порядкові числа   »   ru Порядковые номера

61 [шістдесят один]

Порядкові числа

Порядкові числа

61 [шестьдесят один]

61 [shestʹdesyat odin]

Порядковые номера

[Poryadkovyye nomera]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська російська Відтворити більше
Перший місяць – січень. Пе-в---м--яц-- ян---ь. П----- м---- - я------ П-р-ы- м-с-ц - я-в-р-. ---------------------- Первый месяц - январь. 0
P-r--y ------s - ya---rʹ. P----- m------ - y------- P-r-y- m-s-a-s - y-n-a-ʹ- ------------------------- Pervyy mesyats - yanvarʹ.
Другий місяць – лютий. В-о-ой -е--ц ---ев----. В----- м---- - ф------- В-о-о- м-с-ц - ф-в-а-ь- ----------------------- Второй месяц - февраль. 0
V--roy me-y-t--- f-v--lʹ. V----- m------ - f------- V-o-o- m-s-a-s - f-v-a-ʹ- ------------------------- Vtoroy mesyats - fevralʹ.
Третій місяць – березень. Т------м---ц---ма--. Т----- м---- - м---- Т-е-и- м-с-ц - м-р-. -------------------- Третий месяц - март. 0
Tre-iy--es-a-s-------. T----- m------ - m---- T-e-i- m-s-a-s - m-r-. ---------------------- Tretiy mesyats - mart.
Четвертий місяць – квітень. Че-в-рт-----с---- -п---ь. Ч-------- м---- - а------ Ч-т-ё-т-й м-с-ц - а-р-л-. ------------------------- Четвёртый месяц - апрель. 0
C-----rtyy m---at- ---p-e-ʹ. C--------- m------ - a------ C-e-v-r-y- m-s-a-s - a-r-l-. ---------------------------- Chetvërtyy mesyats - aprelʹ.
П’ятий місяць – травень. Пят-- -е-я- ----й. П---- м---- - м--- П-т-й м-с-ц - м-й- ------------------ Пятый месяц - май. 0
P--ty- m-sya-s ---a-. P----- m------ - m--- P-a-y- m-s-a-s - m-y- --------------------- Pyatyy mesyats - may.
Шостий місяць – червень. Ш-с--- --ся-----юн-. Ш----- м---- - и---- Ш-с-о- м-с-ц - и-н-. -------------------- Шестой месяц - июнь. 0
Sh----- mes-at--- -yunʹ. S------ m------ - i----- S-e-t-y m-s-a-s - i-u-ʹ- ------------------------ Shestoy mesyats - iyunʹ.
Шість місяців – це півроку. Ше--ь м-ся-е----э---п-----а. Ш---- м------ – э-- п------- Ш-с-ь м-с-ц-в – э-о п-л-о-а- ---------------------------- Шесть месяцев – это полгода. 0
She-tʹ-----at-ev-– e-o po-g-da. S----- m-------- – e-- p------- S-e-t- m-s-a-s-v – e-o p-l-o-a- ------------------------------- Shestʹ mesyatsev – eto polgoda.
Січень, лютий, березень, Я----ь,-ф-враль--м---, Я------ ф------- м---- Я-в-р-, ф-в-а-ь- м-р-, ---------------------- Январь, февраль, март, 0
Y-nv--ʹ-----r------a-t, Y------- f------- m---- Y-n-a-ʹ- f-v-a-ʹ- m-r-, ----------------------- Yanvarʹ, fevralʹ, mart,
квітень, травень і червень. ап-ел-----й и и--ь. а------ м-- и и---- а-р-л-, м-й и и-н-. ------------------- апрель, май и июнь. 0
a-relʹ,-m-- i-iy-nʹ. a------ m-- i i----- a-r-l-, m-y i i-u-ʹ- -------------------- aprelʹ, may i iyunʹ.
Сьомий місяць – липень. С--ь-ой ме-я- - и--ь. С------ м---- - и---- С-д-м-й м-с-ц - и-л-. --------------------- Седьмой месяц - июль. 0
S----oy mes-at--- iy--ʹ. S------ m------ - i----- S-d-m-y m-s-a-s - i-u-ʹ- ------------------------ Sedʹmoy mesyats - iyulʹ.
Восьмий місяць – серпень. Вос---- месяц ---в-у-т. В------ м---- - а------ В-с-м-й м-с-ц - а-г-с-. ----------------------- Восьмой месяц - август. 0
V-sʹm----esya------v---t. V------ m------ - a------ V-s-m-y m-s-a-s - a-g-s-. ------------------------- Vosʹmoy mesyats - avgust.
Дев’ятий місяць – вересень. Д---тый м---ц-- -ен---рь. Д------ м---- - с-------- Д-в-т-й м-с-ц - с-н-я-р-. ------------------------- Девятый месяц - сентябрь. 0
Dev--t-- mesy------s---y--rʹ. D------- m------ - s--------- D-v-a-y- m-s-a-s - s-n-y-b-ʹ- ----------------------------- Devyatyy mesyats - sentyabrʹ.
Десятий місяць – жовтень. Дес-тый месяц - о--ябр-. Д------ м---- - о------- Д-с-т-й м-с-ц - о-т-б-ь- ------------------------ Десятый месяц - октябрь. 0
D--y---- -e--at-----k--abr-. D------- m------ - o-------- D-s-a-y- m-s-a-s - o-t-a-r-. ---------------------------- Desyatyy mesyats - oktyabrʹ.
Одинадцятий місяць – листопад. О-------а--й-м-с-ц-- --яб-ь. О----------- м---- - н------ О-и-н-д-а-ы- м-с-ц - н-я-р-. ---------------------------- Одиннадцатый месяц - ноябрь. 0
O-in-adt---y--m--ya-s---n-y--r-. O------------ m------ - n------- O-i-n-d-s-t-y m-s-a-s - n-y-b-ʹ- -------------------------------- Odinnadtsatyy mesyats - noyabrʹ.
Дванадцятий місяць – грудень. Д------ат-- --ся----де--бр-. Д---------- м---- - д------- Д-е-а-ц-т-й м-с-ц - д-к-б-ь- ---------------------------- Двенадцатый месяц - декабрь. 0
Dve--d-sat-y-mes--t------k-b--. D----------- m------ - d------- D-e-a-t-a-y- m-s-a-s - d-k-b-ʹ- ------------------------------- Dvenadtsatyy mesyats - dekabrʹ.
Дванадцять місяців – це рік. Две-ад-ат----сяце- ----о-г-д. Д--------- м------ – э-- г--- Д-е-а-ц-т- м-с-ц-в – э-о г-д- ----------------------------- Двенадцать месяцев – это год. 0
D-----t---ʹ -e-----e- – --o g-d. D---------- m-------- – e-- g--- D-e-a-t-a-ʹ m-s-a-s-v – e-o g-d- -------------------------------- Dvenadtsatʹ mesyatsev – eto god.
Липень, серпень, вересень, Ию-ь----гус-- с----б--, И---- а------ с-------- И-л-, а-г-с-, с-н-я-р-, ----------------------- Июль, август, сентябрь, 0
Iy-l-, a-g--t---e---a-rʹ, I----- a------ s--------- I-u-ʹ- a-g-s-, s-n-y-b-ʹ- ------------------------- Iyulʹ, avgust, sentyabrʹ,
жовтень, листопад і грудень. окт--рь---о-----и-д--аб--. о------- н----- и д------- о-т-б-ь- н-я-р- и д-к-б-ь- -------------------------- октябрь, ноябрь и декабрь. 0
ok----rʹ---oy-brʹ-i---ka-rʹ. o-------- n------ i d------- o-t-a-r-, n-y-b-ʹ i d-k-b-ʹ- ---------------------------- oktyabrʹ, noyabrʹ i dekabrʹ.

Рідна мова завжди залишається найважливішою мовою

Наша рідна мова – це перша мова, якої ми навчаємося. Це відбувається несвідомо, тобто ми цього не помічаємо. Більшість людей має лише одну рідну мову. Всі інші мови вивчаються як іноземні. Звичайно також є люди, які виростають з багатьма мовами. Але вони розмовляють цими мовами у більшості випадків неоднаково добре. Часто також мови вживаються по різному. Однією мовою, наприклад, розмовляють на роботі. Інші використовуються вдома. Як добре ми говоримо мовою, залежить від багатьох факторів. Коли ми вивчаємо її ще малими дітьми, зазвичай ми вивчаємо її дуже добре. Наш мовний центр працює в ці роки найефективніше. Також важливо, як часто ми говоримо мовою. Чим частіше ми її вживаємо, тим краще ми нею розмовляємо. Але дослідники вважають, що ніколи не можна однаково добре володіти двома мовами. Одна мова завжди залишається більш важливою. Експерименти, здається, підтверджують цю гіпотезу. Для одного дослідження були протестовані різні особи. Одна частина випробуваних вільно говорила двома мовами. Це були китайська як рідна мова і англійська. Друга половина випробуваних говорила тільки англійською як рідною. Тест-особи повинні були виконати просте завдання англійською мовою. При цьому вимірялася активність їх мозку. І виявилися відмінності в мозку тест-осіб. Для багатомовних була особливо активна одна ділянка мозку. Одномовні показали в цій ділянці, навпаки, ніякої активності. Обидві групи виконували завдання однаково швидко і однаково добре. Незважаючи на це, китайці все перекладали ще й на свою рідну мову…