Розмовник

uk Прислівники   »   fa ‫قیدها‬

100 [сто]

Прислівники

Прислівники

‫100 [صد]‬

100 [sad]

‫قیدها‬

[gheyd-hâ]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська перська Відтворити більше
вже один раз – ще ніколи ‫--ا ب--حا- – -ر---‬ ‫ ت- ب- ح-- – ه--- ‬ ‫ ت- ب- ح-ل – ه-گ- ‬ -------------------- ‫ تا به حال – هرگز ‬ 0
t-k---n --ha-gez t------ - h----- t-k-n-n - h-r-e- ---------------- tâkonun - hargez
Ви вже були в Берліні? ‫آ-ا -- -- حال در---لین-ب-د--ا--؟‬ ‫--- ت- ب- ح-- د- ب---- ب--- ا---- ‫-ی- ت- ب- ح-ل د- ب-ل-ن ب-د- ا-د-‬ ---------------------------------- ‫آیا تا به حال در برلین بوده اید؟‬ 0
â-- tâ-b- hâ---ar-----i- --d--i-? â-- t- b- h-- d-- b----- b------- â-â t- b- h-l d-r b-r-i- b-d---d- --------------------------------- âyâ tâ be hâl dar berlin bude-id?
Ні, ще ніколи. ‫ن-،-هرگز-‬ ‫--- ه----- ‫-ه- ه-گ-.- ----------- ‫نه، هرگز.‬ 0
na--ha--e-. n-- h------ n-, h-r-e-. ----------- na, hargez.
Хто-небудь – ніхто ‫ک-ی – ه---س‬ ‫--- – ه----- ‫-س- – ه-چ-س- ------------- ‫کسی – هیچکس‬ 0
k--- --h-c---s k--- - h------ k-s- - h-c-k-s -------------- kasi - hichkas
Ви знаєте тут кого-небудь? ‫ش-ا-ا-ن-ا کس- را -ی‌ش-ا-ید؟‬ ‫--- ا---- ک-- ر- م---------- ‫-م- ا-ن-ا ک-ی ر- م-‌-ن-س-د-‬ ----------------------------- ‫شما اینجا کسی را می‌شناسید؟‬ 0
s-omâ--njâ -a-- râ-m-s-en---d? s---- i--- k--- r- m---------- s-o-â i-j- k-s- r- m-s-e-â-i-? ------------------------------ shomâ injâ kasi râ mishenâsid?
Ні, я не знаю тут нікого. ‫ن------ک-- را-ا-نج- --ی‌ش-اس--‬ ‫--- م- ک-- ر- ا---- ن---------- ‫-ه- م- ک-ی ر- ا-ن-ا ن-ی-ش-ا-م-‬ -------------------------------- ‫نه، من کسی را اینجا نمی‌شناسم.‬ 0
na- --- injâ---si-r----m--he---am. n-- m-- i--- k--- r- n------------ n-, m-n i-j- k-s- r- n-m-s-e-â-a-. ---------------------------------- na, man injâ kasi râ nemishenâsam.
ще – більше ні ‫-ک--- -ی-ر ---ه ------یا-‬ ‫-- ک- د--- - ن- خ--- ز---- ‫-ک ک- د-گ- - ن- خ-ل- ز-ا-‬ --------------------------- ‫یک کم دیگر - نه خیلی زیاد‬ 0
hanu---a- - -ig-r na h---- h-- - d---- n- h-n-z h-m - d-g-r n- -------------------- hanuz ham - digar na
Ви тут ще надовго залишаєтеся? ‫-م--م-ت-ب---ر- این-- م-‌--ن-د-‬ ‫--- م-- ب----- ا---- م--------- ‫-م- م-ت ب-ش-ر- ا-ن-ا م-‌-ا-ی-؟- -------------------------------- ‫شما مدت بیشتری اینجا می‌مانید؟‬ 0
s--mâ mod--a--- --s---ri-i--- m-mâ---? s---- m-------- b------- i--- m------- s-o-â m-d-d-t-e b-s-t-r- i-j- m-m-n-d- -------------------------------------- shomâ mod-dat-e bishtari injâ mimânid?
Ні, я залишаюся ненадовго. ‫نه- م- -یل----ا- ا---- ---‌-ا--.‬ ‫--- م- خ--- ز--- ا---- ن--------- ‫-ه- م- خ-ل- ز-ا- ا-ن-ا ن-ی-م-ن-.- ---------------------------------- ‫نه، من خیلی زیاد اینجا نمی‌مانم.‬ 0
na, man-d--a- z--d in-â ne-imâ-a-. n-- m-- d---- z--- i--- n--------- n-, m-n d-g-r z-â- i-j- n-m-m-n-m- ---------------------------------- na, man digar ziâd injâ nemimânam.
ще щось – більше нічого ‫--ز-د-گری --هی--چ-- د---‬ ‫--- د---- - ه-- چ-- د---- ‫-ی- د-گ-ی - ه-چ چ-ز د-گ-‬ -------------------------- ‫چیز دیگری - هیچ چیز دیگر‬ 0
m-ghd--i d-gar-----shta- -- -n--a m------- d---- - b------ a- i- n- m-g-d-r- d-g-r - b-s-t-r a- i- n- --------------------------------- meghdâri digar - bishtar az in na
Хочете ще щось випити? ‫م--خوا-ید---- -یگر- -نو-ی-‬ ‫--------- چ-- د---- ب------ ‫-ی-خ-ا-ی- چ-ز د-گ-ی ب-و-ی-‬ ---------------------------- ‫می‌خواهید چیز دیگری بنوشید‬ 0
mik-a-h--d -e--dâri --ga- --nus-i-? m--------- m------- d---- b-------- m-k-a-h-e- m-g-d-r- d-g-r b-n-s-i-? ----------------------------------- mikha-heed meghdâri digar benushid?
Ні, я не хочу більше нічого. ‫----د--ر-چ-ز- نم--خوا--.‬ ‫--- د--- چ--- ن---------- ‫-ه- د-گ- چ-ز- ن-ی-خ-ا-م-‬ -------------------------- ‫نه، دیگر چیزی نمی‌خواهم.‬ 0
na, -i-h----in -----h-h-m. n-- b--- a- i- n---------- n-, b-s- a- i- n-m-k-â-a-. -------------------------- na, bish az in nemikhâham.
вже щось – ще нічого ‫-ب-ا--ی-- --ه-و--ه-چ--یز‬ ‫---- چ--- – ه--- ه-- چ--- ‫-ب-ا چ-ز- – ه-و- ه-چ چ-ز- -------------------------- ‫قبلا چیزی – هنوز هیچ چیز‬ 0
tâ ---- m-ghd--i - han-z----h t- h--- m------- - h---- h--- t- h-l- m-g-d-r- - h-n-z h-c- ----------------------------- tâ hâlâ meghdâri - hanuz hich
Ви вже щось з’їли? ‫شم--چی-ی --رده--ی--‬ ‫--- چ--- خ---- ا---- ‫-م- چ-ز- خ-ر-ه ا-د-‬ --------------------- ‫شما چیزی خورده اید؟‬ 0
s--mâ -hi-i kh--de-id? s---- c---- k--------- s-o-â c-i-i k-o-d---d- ---------------------- shomâ chizi khorde-id?
Ні, я ще нічого не їв / їла. ‫-ه--هن-ز--ی-ی-نخ-رد- -م-‬ ‫--- ه--- چ--- ن----- ا--- ‫-ه- ه-و- چ-ز- ن-و-د- ا-.- -------------------------- ‫نه، هنوز چیزی نخورده ام.‬ 0
n---hanu--h--h --iz-n-k-or----m. n-- h---- h--- c--- n----------- n-, h-n-z h-c- c-i- n-k-o-d---m- -------------------------------- na, hanuz hich chiz nakhorde-am.
ще хто-небудь – більше ніхто ‫کس-د-گ-ی----------یگر‬ ‫-- د---- – ه---- د---- ‫-س د-گ-ی – ه-چ-س د-گ-‬ ----------------------- ‫کس دیگری – هیچکس دیگر‬ 0
k------igar --h-c--ka--e -ig-r k---- d---- - h--- k---- d---- k-s-e d-g-r - h-c- k-s-e d-g-r ------------------------------ kas-e digar - hich kas-e digar
Бажає ще хто-небудь кави? ‫کس دی--ی -ه-- ----و--د؟‬ ‫-- د---- ق--- م--------- ‫-س د-گ-ی ق-و- م-‌-و-ه-؟- ------------------------- ‫کس دیگری قهوه می‌خواهد؟‬ 0
k-s-e --gari --a--e mi-hâ----? k---- d----- g----- m--------- k-s-e d-g-r- g-a-v- m-k-â-h-d- ------------------------------ kas-e digari ghahve mikhâ-had?
Ні, більше ніхто. ‫-ه- هیچ--س- --ی‌خ-ا--.‬ ‫--- ه-- ک-- ن---------- ‫-ه- ه-چ ک-ی ن-ی-خ-ا-د-‬ ------------------------ ‫نه، هیچ کسی نمی‌خواهد.‬ 0
na- -i-ar ka-i-nemik----ad n-- d---- k--- n---------- n-, d-g-r k-s- n-m-k-â-h-d -------------------------- na, digar kasi nemikhâ-had

Арабська мова

Арабська мова є однією з найважливіших у світі. Понад 300 мільйонів людей говорять арабською. Вони живуть у більш як 20 різних країнах. Арабська належить до афразійських мов. Арабська мова виникла декілька тисячоліть тому. Спершу мовою розмовляли на Аравійському півострові. Потім звідти вона поширилася далі. Розмовна арабська дуже відрізняється від літературної мови. Також є багато різних арабських діалектів. Можна сказати, що в кожному регіоні розмовляють інакше. Носії різних діалектів часто зовсім не розуміють один одного. Тому фільми з арабських країн часто йдуть з синхронним перекладом. Лише так вони можуть бути зрозумілі в усьому арабському мовному просторі. Класичною літературною арабською мовою сьогодні ще навряд чи хто говорить. Її можна знайти лише у письмовій формі. Книги і газети використовують класичну арабську літературну мову. До цього часу не існує власної фахової арабської мови. Тому професійні вирази походять часто з інших мов. Тут домінують насамперед французька та англійська. Інтерес до арабської за останні роки сильно зріс. Все більше людей хоче вивчати арабську. В кожному університеті та в багатьох школах пропонуються курси. Багато людей вважають арабську писемність особливо захоплюючою. Арабською пишуть справа наліво. Вимова і граматика арабської не такі й прості. Є багато звуків та правил, які невідомі іншим мовам. Тому при вивченні слід дотримуватися певної послідовності. Спершу вимова, потім граматика, потім письмо…