Zbirka izraza

hr Čišćenje kuće   »   uk Прибирання в домі

18 [osamnaest]

Čišćenje kuće

Čišćenje kuće

18 [вісімнадцять]

18 [visimnadtsyatʹ]

Прибирання в домі

[Prybyrannya v domi]

Odaberite kako želite vidjeti prijevod:   
hrvatski ukrajinski igra Više
Danas je subota. Сь-го-н---уб-т-. Сьогодні субота. С-о-о-н- с-б-т-. ---------------- Сьогодні субота. 0
Sʹo-o-n- s---t-. Sʹohodni subota. S-o-o-n- s-b-t-. ---------------- Sʹohodni subota.
Danas imamo vremena. Сьо-о--- -и-маєм- -а-. Сьогодні ми маємо час. С-о-о-н- м- м-є-о ч-с- ---------------------- Сьогодні ми маємо час. 0
Sʹoh--n- -y-ma---o c--s. Sʹohodni my mayemo chas. S-o-o-n- m- m-y-m- c-a-. ------------------------ Sʹohodni my mayemo chas.
Danas čistimo stan. С-огод---ми-приби--є-- квар----. Сьогодні ми прибираємо квартиру. С-о-о-н- м- п-и-и-а-м- к-а-т-р-. -------------------------------- Сьогодні ми прибираємо квартиру. 0
Sʹ-h---i--- p-----a-e---k-art--u. Sʹohodni my prybyrayemo kvartyru. S-o-o-n- m- p-y-y-a-e-o k-a-t-r-. --------------------------------- Sʹohodni my prybyrayemo kvartyru.
Ja čistim kupaonicu. Я---и-ира--в---у к-мн--у. Я прибираю ванну кімнату. Я п-и-и-а- в-н-у к-м-а-у- ------------------------- Я прибираю ванну кімнату. 0
YA-----yr--u--a-n- ---n-tu. YA prybyrayu vannu kimnatu. Y- p-y-y-a-u v-n-u k-m-a-u- --------------------------- YA prybyrayu vannu kimnatu.
Moj muž pere auto. Мій чо-о--к-м-- а---моб-ль. Мій чоловік миє автомобіль. М-й ч-л-в-к м-є а-т-м-б-л-. --------------------------- Мій чоловік миє автомобіль. 0
Miy--cholo-ik m-----vto---i-ʹ. Miy- cholovik myye avtomobilʹ. M-y- c-o-o-i- m-y- a-t-m-b-l-. ------------------------------ Miy̆ cholovik myye avtomobilʹ.
Djeca čiste bicikle. Ді-и-ч-с-я----ел-си-е-и. Діти чистять велосипеди. Д-т- ч-с-я-ь в-л-с-п-д-. ------------------------ Діти чистять велосипеди. 0
Di----hy--y-tʹ-vel-----d-. Dity chystyatʹ velosypedy. D-t- c-y-t-a-ʹ v-l-s-p-d-. -------------------------- Dity chystyatʹ velosypedy.
Baka zalijeva cvijeće. Б---ся-п---ва---ві--. Бабуся поливає квіти. Б-б-с- п-л-в-є к-і-и- --------------------- Бабуся поливає квіти. 0
B-bus-a-p----a------ty. Babusya polyvaye kvity. B-b-s-a p-l-v-y- k-i-y- ----------------------- Babusya polyvaye kvity.
Djeca pospremaju dječju sobu. Ді-- пр---ра-т- д---чу--імнату. Діти прибирають дитячу кімнату. Д-т- п-и-и-а-т- д-т-ч- к-м-а-у- ------------------------------- Діти прибирають дитячу кімнату. 0
Di----r---rayutʹ dy-ya-h--ki----u. Dity prybyrayutʹ dytyachu kimnatu. D-t- p-y-y-a-u-ʹ d-t-a-h- k-m-a-u- ---------------------------------- Dity prybyrayutʹ dytyachu kimnatu.
Moj muž posprema svoj pisaći stol. М---ч--о----п-иб-рає--в----ис-м-ви- -ті-. Мій чоловік прибирає свій письмовий стіл. М-й ч-л-в-к п-и-и-а- с-і- п-с-м-в-й с-і-. ----------------------------------------- Мій чоловік прибирає свій письмовий стіл. 0
Miy--cho-o--k pr-b----e -viy̆-py--mo--y̆ --il. Miy- cholovik prybyraye sviy- pysʹmovyy- stil. M-y- c-o-o-i- p-y-y-a-e s-i-̆ p-s-m-v-y- s-i-. ---------------------------------------------- Miy̆ cholovik prybyraye sviy̆ pysʹmovyy̆ stil.
Stavljam rublje u perilicu. Я---а-у--іл-------пр-ль-у -аши-у. Я кладу білизну в пральну машину. Я к-а-у б-л-з-у в п-а-ь-у м-ш-н-. --------------------------------- Я кладу білизну в пральну машину. 0
YA klad--b--y----v p-al--u--as---u. YA kladu bilyznu v pralʹnu mashynu. Y- k-a-u b-l-z-u v p-a-ʹ-u m-s-y-u- ----------------------------------- YA kladu bilyznu v pralʹnu mashynu.
Vješam rublje. Я-віш-ю -і-и-н-. Я вішаю білизну. Я в-ш-ю б-л-з-у- ---------------- Я вішаю білизну. 0
Y-----hayu b---znu. YA vishayu bilyznu. Y- v-s-a-u b-l-z-u- ------------------- YA vishayu bilyznu.
Glačam rublje. Я--р-с-- --л--ну. Я прасую білизну. Я п-а-у- б-л-з-у- ----------------- Я прасую білизну. 0
YA -ras--u-b-l---u. YA prasuyu bilyznu. Y- p-a-u-u b-l-z-u- ------------------- YA prasuyu bilyznu.
Prozori su prljavi. Вік-а-б----і. Вікна брудні. В-к-а б-у-н-. ------------- Вікна брудні. 0
Vik-----ud--. Vikna brudni. V-k-a b-u-n-. ------------- Vikna brudni.
Pod je prljav. П-дло-а бр-дн-. Підлога брудна. П-д-о-а б-у-н-. --------------- Підлога брудна. 0
Pid-o---b----a. Pidloha brudna. P-d-o-a b-u-n-. --------------- Pidloha brudna.
Posuđe je prljavo. По--- -ру-н--. Посуд брудний. П-с-д б-у-н-й- -------------- Посуд брудний. 0
P-----bru-n-y̆. Posud brudnyy-. P-s-d b-u-n-y-. --------------- Posud brudnyy̆.
Tko čisti prozore? Х-о---є-в-к--? Хто миє вікна? Х-о м-є в-к-а- -------------- Хто миє вікна? 0
K-----yye v-kn-? Khto myye vikna? K-t- m-y- v-k-a- ---------------- Khto myye vikna?
Tko usisava prašinu? Хто---лo-оси--? Хто пилoсосить? Х-о п-л-с-с-т-? --------------- Хто пилoсосить? 0
Kh-o -yl-s-s---? Khto pylososytʹ? K-t- p-l-s-s-t-? ---------------- Khto pylososytʹ?
Tko pere suđe? Хт--м-є-п-су-? Хто миє посуд? Х-о м-є п-с-д- -------------- Хто миє посуд? 0
K----m-y--po--d? Khto myye posud? K-t- m-y- p-s-d- ---------------- Khto myye posud?

Rano učenje

Strani jezici danas dobivaju sve više na važnosti. To također vrijedi i za poslovni život. Stoga broj ljudi koji uči strane jezike raste. Također mnogo roditelja želi da njihova djeca uče jezike. Najbolje vrijeme za učenje jezika su rane godine. Diljem svijeta već postoji mnogo međunarodnih osnovnih škola. Također su sve omiljeni dječji vrtići s višejezičnim odgojem. Rani početak učenja jezika ima mnogo prednosti. To je uvjetovano razvojem našeg mozga. Do četvrte godine u mozgu se formiraju jezične strukture. Pri učenju nam pomažu te neuronske mreže. Nove strukture se kasnije u životu ne razvijaju više tako dobro. Starija djeca i odrasli puno teže usvajaju jezik. Stoga bismo trebali poticati rani razvitak našeg mozga. Ukratko: što mlađe - to bolje. Također postojе ljudi koji kritiziraju rano učenje. Oni se pribojavaju da višejezičnost opterećuje malu djecu. Osim toga postoji opasnost da nijedan jezik neće naučiti kako treba. Sa znanstvenog gledišta te su sumnje neutemeljene. Većina jezikoslovaca i neuropsihologa su optimistični. Njihova istraživanja na tu temu dolaze do pozitivnih rezultata. Djeci je obično zabavno na nastavi jezika. I: dok djeca uče jezike, оna i razmišljaju o jeziku. Tako kroz strani jezik upoznavaju i svoj materinji jezik. Od znanja o jeziku djeca imaju koristi cijeli svoj život. Možda je čak bolje započeti s teškim jezicima. Pošto dječji mozak uči brzo i intuitivno. Mozgu je sasvim svejedno hoće li pohraniti hello, ciao ili néih hóu!
Dali si znao?
Hindu spada u indoarijske jezike. Govori se u većini država sjeverne i centralne Indije. Hindu je u uskom srodstvu s jezikom urdu koji se prvenstveno govori u Pakistanu. Zapravo su oba jezika skoro identična. Suštinska razlika se sastoji u pismu. Hindu se piše pismom devanagari. Urdu, s druge strane, koristi arapski sistem znakova. Za hindu su karakteristična mnoga narječja. Zbog veličine zemlje oni se djelomice znatno međusobno razlikuju. Za 370 milijuna ljudi hindu je materinski jezik. Tu spada još i najmanje 150 milijuna koji vladaju jezikom hindu kao drugim jezikom. Tako hindu spada u jedan od jezika s najviše govornika na svijetu. Poslije kineskog zauzima drugo mjesto. Znači, ispred je španjolskog i engleskog! A utjecaj Indije u svijetu munjevito raste!