Zbirka izraza

hr U robnoj kući   »   uk В магазині

52 [pedeset i dva]

U robnoj kući

U robnoj kući

52 [п’ятдесят два]

52 [pʺyatdesyat dva]

В магазині

[V mahazyni]

Odaberite kako želite vidjeti prijevod:   
hrvatski ukrajinski igra Više
Idemo li u jednu robnu kuću? Й-е-о - -а-а-и-? Й____ в м_______ Й-е-о в м-г-з-н- ---------------- Йдемо в магазин? 0
Y-d-mo - ma-a---? Y̆____ v m_______ Y-d-m- v m-h-z-n- ----------------- Y̆demo v mahazyn?
Moram obaviti kupnju. Я ---ин-- /---в---- -робити з---п-. Я п______ / п______ з______ з______ Я п-в-н-н / п-в-н-а з-о-и-и з-к-п-. ----------------------------------- Я повинен / повинна зробити закупи. 0
Y---ovy--n-/---vyn------by-y z-k--y. Y_ p______ / p______ z______ z______ Y- p-v-n-n / p-v-n-a z-o-y-y z-k-p-. ------------------------------------ YA povynen / povynna zrobyty zakupy.
Hoću puno toga kupiti. Я-х--- -р-би-и-багат--з---пі-. Я х___ з______ б_____ з_______ Я х-ч- з-о-и-и б-г-т- з-к-п-в- ------------------------------ Я хочу зробити багато закупів. 0
YA ----hu z-o--t--b-hato zak----. Y_ k_____ z______ b_____ z_______ Y- k-o-h- z-o-y-y b-h-t- z-k-p-v- --------------------------------- YA khochu zrobyty bahato zakupiv.
Gdje su uredski artikli? Д- є к-н---ярс-------ари? Д_ є к___________ т______ Д- є к-н-е-я-с-к- т-в-р-? ------------------------- Де є канцелярські товари? 0
De ye--a---e-ya----- ---a-y? D_ y_ k_____________ t______ D- y- k-n-s-l-a-s-k- t-v-r-? ---------------------------- De ye kantselyarsʹki tovary?
Trebam omotnice i papir za pisma. М-н---отр-б----о-в--т- і п-ш--в-------р. М___ п_______ к_______ і п_______ п_____ М-н- п-т-і-н- к-н-е-т- і п-ш-о-и- п-п-р- ---------------------------------------- Мені потрібні конверти і поштовий папір. 0
M--i--o--i-n----nv-rt--- po-h--vyy-------. M___ p_______ k_______ i p________ p_____ M-n- p-t-i-n- k-n-e-t- i p-s-t-v-y- p-p-r- ------------------------------------------ Meni potribni konverty i poshtovyy̆ papir.
Trebam kemijske i flomastere. Мен- п---і----ру-к- та---о-ас-ери. М___ п_______ р____ т_ ф__________ М-н- п-т-і-н- р-ч-и т- ф-о-а-т-р-. ---------------------------------- Мені потрібні ручки та фломастери. 0
Meni--o-ri--- -u--ky-----lom--t-ry. M___ p_______ r_____ t_ f__________ M-n- p-t-i-n- r-c-k- t- f-o-a-t-r-. ----------------------------------- Meni potribni ruchky ta flomastery.
Gdje je namještaj? Де-- ме-л-? Д_ є м_____ Д- є м-б-і- ----------- Де є меблі? 0
D- y--me-l-? D_ y_ m_____ D- y- m-b-i- ------------ De ye mebli?
Trebam ormar i komodu. М-н--п--р---- шафа і-ком--. М___ п_______ ш___ і к_____ М-н- п-т-і-н- ш-ф- і к-м-д- --------------------------- Мені потрібні шафа і комод. 0
M-n-----r-b-i sh--a----omod. M___ p_______ s____ i k_____ M-n- p-t-i-n- s-a-a i k-m-d- ---------------------------- Meni potribni shafa i komod.
Trebam pisaći stol i police. М-ні----р-----п-сьмо-ий сті- і ----ц-. М___ п_______ п________ с___ і п______ М-н- п-т-і-н- п-с-м-в-й с-і- і п-л-ц-. -------------------------------------- Мені потрібні письмовий стіл і полиця. 0
M-n----tr-b-- p-sʹmo--y̆ s-il-- po--ts--. M___ p_______ p________ s___ i p________ M-n- p-t-i-n- p-s-m-v-y- s-i- i p-l-t-y-. ----------------------------------------- Meni potribni pysʹmovyy̆ stil i polytsya.
Gdje su igračke? Де-є-і--а-ки? Д_ є і_______ Д- є і-р-ш-и- ------------- Де є іграшки? 0
D- -e-i-ras--y? D_ y_ i________ D- y- i-r-s-k-? --------------- De ye ihrashky?
Trebam lutku i medvjedića. М-ні--от--б-і--я-ь-а і-п-юш---й -е---дик. М___ п_______ л_____ і п_______ в________ М-н- п-т-і-н- л-л-к- і п-ю-е-и- в-д-е-и-. ----------------------------------------- Мені потрібні лялька і плюшевий ведмедик. 0
M----po--ibni l--l-ka---p-yu-he-yy̆---dm--yk. M___ p_______ l______ i p_________ v________ M-n- p-t-i-n- l-a-ʹ-a i p-y-s-e-y-̆ v-d-e-y-. --------------------------------------------- Meni potribni lyalʹka i plyushevyy̆ vedmedyk.
Trebam nogometnu loptu i šah. М-ні--от---н- фу--о-ьн-й--’-ч---ш-хи. М___ п_______ ф_________ м___ і ш____ М-н- п-т-і-н- ф-т-о-ь-и- м-я- і ш-х-. ------------------------------------- Мені потрібні футбольний м’яч і шахи. 0
Me-i --t-ibni -u--o-ʹ-y----'y--h-i---a---. M___ p_______ f_________ m_____ i s______ M-n- p-t-i-n- f-t-o-ʹ-y-̆ m-y-c- i s-a-h-. ------------------------------------------ Meni potribni futbolʹnyy̆ m'yach i shakhy.
Gdje je alat? Де є --с--ум---и? Д_ є і___________ Д- є і-с-р-м-н-и- ----------------- Де є інструменти? 0
De -e -n--r-m--t-? D_ y_ i___________ D- y- i-s-r-m-n-y- ------------------ De ye instrumenty?
Trebam čekić i kliješta. М-ні по-р-бні мо-о-ок-і-п-а-к-губц-. М___ п_______ м______ і п___________ М-н- п-т-і-н- м-л-т-к і п-а-к-г-б-і- ------------------------------------ Мені потрібні молоток і пласкогубці. 0
M--i-pot-ibni-m-----k --p-ask--ub-s-. M___ p_______ m______ i p____________ M-n- p-t-i-n- m-l-t-k i p-a-k-h-b-s-. ------------------------------------- Meni potribni molotok i plaskohubtsi.
Trebam bušilicu i odvijač. М--і -отрі-н- -ри-ь---ви-ру-к-. М___ п_______ д____ і в________ М-н- п-т-і-н- д-и-ь і в-к-у-к-. ------------------------------- Мені потрібні дриль і викрутка. 0
Me---po----n- dr-l--i vyk---k-. M___ p_______ d____ i v________ M-n- p-t-i-n- d-y-ʹ i v-k-u-k-. ------------------------------- Meni potribni drylʹ i vykrutka.
Gdje je nakit? Д--є--рик---и? Д_ є п________ Д- є п-и-р-с-? -------------- Де є прикраси? 0
D- ---p-y--a-y? D_ y_ p________ D- y- p-y-r-s-? --------------- De ye prykrasy?
Trebam lančić i narukvicu. Мені -о-р-б---л----жо- ------л--. М___ п_______ л_______ і б_______ М-н- п-т-і-н- л-н-ю-о- і б-а-л-т- --------------------------------- Мені потрібні ланцюжок і браслет. 0
Me-i --------------y-zhok --b-asle-. M___ p_______ l__________ i b_______ M-n- p-t-i-n- l-n-s-u-h-k i b-a-l-t- ------------------------------------ Meni potribni lantsyuzhok i braslet.
Trebam prsten i naušnice. Мені----------п-рс-е-- --сережк-. М___ п_______ п_______ і с_______ М-н- п-т-і-н- п-р-т-н- і с-р-ж-и- --------------------------------- Мені потрібні перстень і сережки. 0
Me-- p-t--bn-----st-nʹ ------zh--. M___ p_______ p_______ i s________ M-n- p-t-i-n- p-r-t-n- i s-r-z-k-. ---------------------------------- Meni potribni perstenʹ i serezhky.

Preuzimanje Datoteka MP3 (.zip datoteke)

MP3 hrvatski + ukrajinski (1-100) MP3 ukrajinski (1-100)
Video nije pronađen!

Žene su nadarenije za jezike od muškaraca!

Žene su jednako inteligentne kao muškarci. U prosjeku i jedni i drugi imaju isti kvocijent inteligencije. Međutim, sposobnosti spolova se razlikuju. Muškarci, primjerice, bolje trodimenzionalno razmišljaju. Također bolje rješavaju matematičke zadatke. Žene, s druge strane, imaju bolje pamćenje. Pa bolje usvajaju jezike. Žene prave manje grešaka u pravopisu i gramatici. Također imaju veći vokabular i čitaju tečnije. Stoga u jezičnim testovima većinom postižu bolje rezultate. Razlog isticanja žena u jezicima leži u mozgu. Muški i ženski mozak su drugačije organizirani. Za jezike je odgovorna lijeva polutka mozga. To područje kontrolira jezične procese. K tomu žene koriste obje polutke pri obradi jezika. Njihove dvije polutke mozga također bolje razmjenjuju informacije. Dakle, ženski mozak je kod jezične obrade aktivniji. Na taj su način žene u mogućnosti učinkovitije obrađivati jezik. Još nije poznato zašto se ta dva mozga razlikuju. Neki istaživači smatraju da je biologija uzrok tome. Ženski i muški geni utječu na razvoj mozga. Priroda muškaraca i žena ovisi i o hormonima. Drugi pak kažu da odgoj utječe na naš razvoj. Budući da se sa ženskom djecom više priča te im se više čita. Dječaci, s druge strane, dobivaju više tehničkih igračaka. Dakle, moguće je da naša okolina oblikuje naš mozak. S druge strane, određene razlike postoje diljem svijeta. U svakoj kulturi djeca se drugačije odgajaju...
Dali si znao?
Vijetnamski spada u mon-kmerske jezike. To je maternji jezik više od 80 milijuna ljudi. Nije u srodstvu s kineskim. Veliki dio jezičkog fonda je, međutim, kineskog porijekla. Razlog tomu je što je Vijetnam bio 1000 godina pod dominacijom Kine. U doba kolonijalizma francuski je imao veliki utjecaj na razvoj vijetnamskog. Vijetnamski je tonski jezik. To znači da visina tona slogova odlučuje o njihovom značenju. Pogrešan izgovor može izgovoreno potpuno promijeniti ili čak obesmisliti. U vijetnamskom se ukupno razlikuje šest visina tonova. Jezik danas koristi latinična slova. Prije su se koristili kineski pisani znakovi. Pošto je vijetnamski izolirajući jezik, riječi se ne dekliniraju. Jezik je još uvijek nedovoljno istražen… Otkrijte ga, zaista se isplati!