Zbirka izraza

hr Negacija 2   »   uk Заперечення 2

65 [šezdeset i pet]

Negacija 2

Negacija 2

65 [шістдесят п’ять]

65 [shistdesyat pʺyatʹ]

Заперечення 2

[Zaperechennya 2]

Odaberite kako želite vidjeti prijevod:   
hrvatski ukrajinski igra Više
Je li prsten skup? Перс--нь --р--ий? Перстень дорогий? П-р-т-н- д-р-г-й- ----------------- Перстень дорогий? 0
P-r-t-nʹ-d-rohyy-? Perstenʹ dorohyy-? P-r-t-n- d-r-h-y-? ------------------ Perstenʹ dorohyy̆?
Ne, košta samo stotinu eura. Н-, в-- к--т-- ---ь-- с-- є-ро. Ні, він коштує тільки сто євро. Н-, в-н к-ш-у- т-л-к- с-о є-р-. ------------------------------- Ні, він коштує тільки сто євро. 0
N-- vi--k-s---ye -i--k- st---e-r-. Ni, vin koshtuye tilʹky sto yevro. N-, v-n k-s-t-y- t-l-k- s-o y-v-o- ---------------------------------- Ni, vin koshtuye tilʹky sto yevro.
Ali ja imam samo pedeset. Але-я маю---льк- -’-т---ят. Але я маю тільки п’ятдесят. А-е я м-ю т-л-к- п-я-д-с-т- --------------------------- Але я маю тільки п’ятдесят. 0
Al- -- -a-- --l-k- p'-a-d-s-at. Ale ya mayu tilʹky p'yatdesyat. A-e y- m-y- t-l-k- p-y-t-e-y-t- ------------------------------- Ale ya mayu tilʹky p'yatdesyat.
Jesi li već gotov / gotova? Ти -ж- --т---й / г--о--? Ти вже готовий / готова? Т- в-е г-т-в-й / г-т-в-? ------------------------ Ти вже готовий / готова? 0
Ty vz-e -oto--y̆----oto-a? Ty vzhe hotovyy- / hotova? T- v-h- h-t-v-y- / h-t-v-? -------------------------- Ty vzhe hotovyy̆ / hotova?
Ne, još ne. Н---щ---і. Ні, ще ні. Н-, щ- н-. ---------- Ні, ще ні. 0
Ni, --ch- --. Ni, shche ni. N-, s-c-e n-. ------------- Ni, shche ni.
Ali sam uskoro gotov / gotova. А-- скор- -у-у го-о-ий /-го-ов-. Але скоро буду готовий / готова. А-е с-о-о б-д- г-т-в-й / г-т-в-. -------------------------------- Але скоро буду готовий / готова. 0
Al------o bu-u ho-o-y-̆ - -----a. Ale skoro budu hotovyy- / hotova. A-e s-o-o b-d- h-t-v-y- / h-t-v-. --------------------------------- Ale skoro budu hotovyy̆ / hotova.
Želiš li još juhe? Хо-е--ще-с--у? Хочеш ще супу? Х-ч-ш щ- с-п-? -------------- Хочеш ще супу? 0
K-o--e-- s-che-s---? Khochesh shche supu? K-o-h-s- s-c-e s-p-? -------------------- Khochesh shche supu?
Ne, ne želim više. Н-- я-б-льш--н- х-чу. Ні, я більше не хочу. Н-, я б-л-ш- н- х-ч-. --------------------- Ні, я більше не хочу. 0
N---y- bil-she ---k-o---. Ni, ya bilʹshe ne khochu. N-, y- b-l-s-e n- k-o-h-. ------------------------- Ni, ya bilʹshe ne khochu.
Ali još jedan sladoled. Ал- ---од-е---ро----. Але ще одне морозиво. А-е щ- о-н- м-р-з-в-. --------------------- Але ще одне морозиво. 0
Ale-s--he--d-----r-zyv-. Ale shche odne morozyvo. A-e s-c-e o-n- m-r-z-v-. ------------------------ Ale shche odne morozyvo.
Stanuješ li već dugo ovdje? Ти--о-г- вже -у- ж----? Ти довго вже тут живеш? Т- д-в-о в-е т-т ж-в-ш- ----------------------- Ти довго вже тут живеш? 0
T- -ovh- -z-e tut------s-? Ty dovho vzhe tut zhyvesh? T- d-v-o v-h- t-t z-y-e-h- -------------------------- Ty dovho vzhe tut zhyvesh?
Ne, tek mjesec dana. Ні,---льки-мі-яць. Ні, тільки місяць. Н-, т-л-к- м-с-ц-. ------------------ Ні, тільки місяць. 0
Ni, -i-ʹk- mis----ʹ. Ni, tilʹky misyatsʹ. N-, t-l-k- m-s-a-s-. -------------------- Ni, tilʹky misyatsʹ.
Ali već poznajem puno ljudi. Але-- зна----е б--а-- -----. Але я знаю вже багато людей. А-е я з-а- в-е б-г-т- л-д-й- ---------------------------- Але я знаю вже багато людей. 0
A-e y--z-a--------ba-a-o ly----̆. Ale ya znayu vzhe bahato lyudey-. A-e y- z-a-u v-h- b-h-t- l-u-e-̆- --------------------------------- Ale ya znayu vzhe bahato lyudey̆.
Putuješ li sutra kući? Їдеш--ав-----о-ому? Їдеш завтра додому? Ї-е- з-в-р- д-д-м-? ------------------- Їдеш завтра додому? 0
I-d-sh--avtr- dodomu? I-desh zavtra dodomu? I-d-s- z-v-r- d-d-m-? --------------------- Ïdesh zavtra dodomu?
Ne, tek za vikend. Н-- -іль-и-- ви-і-н-. Ні, тільки у вихідні. Н-, т-л-к- у в-х-д-і- --------------------- Ні, тільки у вихідні. 0
N-, t-l----u vykhi--i. Ni, tilʹky u vykhidni. N-, t-l-k- u v-k-i-n-. ---------------------- Ni, tilʹky u vykhidni.
Ali se vraćam već u nedjelju. А-е-я по---т--с- в-е - --ді-ю. Але я повертаюся вже у неділю. А-е я п-в-р-а-с- в-е у н-д-л-. ------------------------------ Але я повертаюся вже у неділю. 0
A----a --v----yusya vz---u ned---u. Ale ya povertayusya vzhe u nedilyu. A-e y- p-v-r-a-u-y- v-h- u n-d-l-u- ----------------------------------- Ale ya povertayusya vzhe u nedilyu.
Je li tvoja kćerka već odrasla? Т--я д-чка в-- -о-----? Твоя дочка вже доросла? Т-о- д-ч-а в-е д-р-с-а- ----------------------- Твоя дочка вже доросла? 0
T-oya d--------h- -oro---? Tvoya dochka vzhe dorosla? T-o-a d-c-k- v-h- d-r-s-a- -------------------------- Tvoya dochka vzhe dorosla?
Ne, ona ima tek sedamnaest godina. Ні, їй-т-ль-- -і-на-ц-ть. Ні, їй тільки сімнадцять. Н-, ї- т-л-к- с-м-а-ц-т-. ------------------------- Ні, їй тільки сімнадцять. 0
N-, i-------ʹ-y sim--dt--at-. Ni, i-y- tilʹky simnadtsyatʹ. N-, i-y- t-l-k- s-m-a-t-y-t-. ----------------------------- Ni, ïy̆ tilʹky simnadtsyatʹ.
Ali ona već ima dečka. Але-в----вж--має --о-ц-. Але вона вже має хлопця. А-е в-н- в-е м-є х-о-ц-. ------------------------ Але вона вже має хлопця. 0
A-- -o-a -z-e-m--- --l-pts--. Ale vona vzhe maye khloptsya. A-e v-n- v-h- m-y- k-l-p-s-a- ----------------------------- Ale vona vzhe maye khloptsya.

Preuzimanje Datoteka MP3 (.zip datoteke)

Video nije pronađen!

Što nam riječi govore

U svijetu postoje milijuni knjiga. Ne zna se koliko ih je do danas napisano. U tim knjigama je pohranjeno jako puno znanja. Kad bismo mogli sve pročitati, znali bismo mnogo o životu. Budući da nam knjige pokazuju kako se mijenja naš svijet. Svako doba ima svoje knjige. Iz njih se može saznati što je ljudima važno. Nitko, nažalost, ne može pročitati sve knjige. Međutim, moderna tehnologija nam može pomoći analizirati knjige. Knjige se pomoću digitalizacije mogu pohraniti kao i podaci. Nakon toga sadržaj se može analizirati. Na taj način lingvisti vide kako se naš jezik mijenjao. Međutim, još je zanimljivije brojati učestalost riječi. Tako se može identificirati značenje određenih stvari. Znanstvenici su istražili preko 5 milijuna knjiga. To su knjige napisane u posljednjih pet stoljeća. Ukupno je analizirano oko 500 milijarda riječi. Učestalost riječi pokazuje kako su ljudi živjeli prije i danas. Jezik reflektira ideje i trendove. Riječ muškarci je, na primjer, izgubila na značenju. Danas se koristi rjeđe nego prije. S druge strane, učestalost riječi žene se znatno povećala. Po riječima također možemo vidjeti što rado jedemo. Riječ sladoled je u 50-ima bila jako važna. Nakon toga su postale popularne riječi pizza i pasta . U zadnjih nekoliko godina prevladava riječ sushi . Postoji dobra vijest za sve prijatelje jezika... Naš jezik je svake godine bogatiji za sve više riječi!