Zbirka izraza

hr U banci   »   uk В банку

60 [šezdeset]

U banci

U banci

60 [шістдесят]

60 [shistdesyat]

В банку

V banku

Odaberite kako želite vidjeti prijevod:   
hrvatski ukrajinski igra Više
Želim otvoriti račun. Я хот-в-би-/-хоті-а---в-д-ри-и-р-х-н-к. Я х____ б_ / х_____ б в_______ р_______ Я х-т-в б- / х-т-л- б в-д-р-т- р-х-н-к- --------------------------------------- Я хотів би / хотіла б відкрити рахунок. 0
Y--k----v--- / -hot-la b v---ry-y-r--hu---. Y_ k_____ b_ / k______ b v_______ r________ Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b v-d-r-t- r-k-u-o-. ------------------------------------------- YA khotiv by / khotila b vidkryty rakhunok.
Tu je moja putovnica. Ось --й-пасп---. О__ м__ п_______ О-ь м-й п-с-о-т- ---------------- Ось мій паспорт. 0
Os- -iy̆----p--t. O__ m__ p_______ O-ʹ m-y- p-s-o-t- ----------------- Osʹ miy̆ pasport.
A ovdje je moja adresa. А---ь--------еса. А о__ м__ а______ А о-ь м-я а-р-с-. ----------------- А ось моя адреса. 0
A---ʹ -o------e--. A o__ m___ a______ A o-ʹ m-y- a-r-s-. ------------------ A osʹ moya adresa.
Želim uplatiti novac na moj račun. Я --ті- б-----о-іла-- --кл--т- гр--і-на м---рах---к. Я х____ б_ / х_____ б п_______ г____ н_ м__ р_______ Я х-т-в б- / х-т-л- б п-к-а-т- г-о-і н- м-й р-х-н-к- ---------------------------------------------------- Я хотів би / хотіла б покласти гроші на мій рахунок. 0
YA--h-tiv b- --kh-t-la b p-klas-- -r-sh- -a-miy̆-ra--u--k. Y_ k_____ b_ / k______ b p_______ h_____ n_ m__ r________ Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b p-k-a-t- h-o-h- n- m-y- r-k-u-o-. ---------------------------------------------------------- YA khotiv by / khotila b poklasty hroshi na miy̆ rakhunok.
Želim podići novac sa svojeg računa. Я -отів--и-/ -о-і-а-б---ят- ----і - м-г---аху-ку. Я х____ б_ / х_____ б з____ г____ з м___ р_______ Я х-т-в б- / х-т-л- б з-я-и г-о-і з м-г- р-х-н-у- ------------------------------------------------- Я хотів би / хотіла б зняти гроші з мого рахунку. 0
YA kho-iv by - k--til----z-y-ty -rosh- z -oh- ---hu--u. Y_ k_____ b_ / k______ b z_____ h_____ z m___ r________ Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b z-y-t- h-o-h- z m-h- r-k-u-k-. ------------------------------------------------------- YA khotiv by / khotila b znyaty hroshi z moho rakhunku.
Želim uzeti izvadak sa računa. Я-----в ---/ х-т--- б в-яти-ви-ис-- - --ху-ку. Я х____ б_ / х_____ б в____ в______ з р_______ Я х-т-в б- / х-т-л- б в-я-и в-п-с-и з р-х-н-у- ---------------------------------------------- Я хотів би / хотіла б взяти виписки з рахунку. 0
Y-----ti- -y-/---o---a---v-yaty v-py--- ----kh-nku. Y_ k_____ b_ / k______ b v_____ v______ z r________ Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b v-y-t- v-p-s-y z r-k-u-k-. --------------------------------------------------- YA khotiv by / khotila b vzyaty vypysky z rakhunku.
Želim unovčiti putnički ček. Я-хо----б- --хо---а б о-ри-ати гро-- по--е-у. Я х____ б_ / х_____ б о_______ г____ п_ ч____ Я х-т-в б- / х-т-л- б о-р-м-т- г-о-і п- ч-к-. --------------------------------------------- Я хотів би / хотіла б отримати гроші по чеку. 0
YA-k--tiv -- /--h--i-- b------a----ro--- po ---k-. Y_ k_____ b_ / k______ b o_______ h_____ p_ c_____ Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b o-r-m-t- h-o-h- p- c-e-u- -------------------------------------------------- YA khotiv by / khotila b otrymaty hroshi po cheku.
Kolike su pristojbe? Я-- -у-а ко-іс-ї? Я__ с___ к_______ Я-а с-м- к-м-с-ї- ----------------- Яка сума комісії? 0
Y--a-s-m-------i-̈? Y___ s___ k_______ Y-k- s-m- k-m-s-i-? ------------------- Yaka suma komisiï?
Gdje moram potpisati? Де-я ---ин-- / п---н-а п--п-с--и? Д_ я п______ / п______ п_________ Д- я п-в-н-н / п-в-н-а п-д-и-а-и- --------------------------------- Де я повинен / повинна підписати? 0
D- -a-p-vy--n - po--nna--idpysat-? D_ y_ p______ / p______ p_________ D- y- p-v-n-n / p-v-n-a p-d-y-a-y- ---------------------------------- De ya povynen / povynna pidpysaty?
Očekujem doznaku iz Njemačke. Я-ч-к----а-гр-шо-и- п--ек-з-з -ім-ч----. Я ч____ н_ г_______ п______ з Н_________ Я ч-к-ю н- г-о-о-и- п-р-к-з з Н-м-ч-и-и- ---------------------------------------- Я чекаю на грошовий переказ з Німеччини. 0
YA-c--k-yu n--hr-shov-y̆ -e--k---- Ni-e-hchy-y. Y_ c______ n_ h________ p______ z N___________ Y- c-e-a-u n- h-o-h-v-y- p-r-k-z z N-m-c-c-y-y- ----------------------------------------------- YA chekayu na hroshovyy̆ perekaz z Nimechchyny.
Tu je moj broj računa. Т---є ном-- -о-- -аху--у. Т__ є н____ м___ р_______ Т-т є н-м-р м-г- р-х-н-у- ------------------------- Тут є номер мого рахунку. 0
Tut ye---me- --ho -ak-unku. T__ y_ n____ m___ r________ T-t y- n-m-r m-h- r-k-u-k-. --------------------------- Tut ye nomer moho rakhunku.
Je li novac stigao? Ч- -р----и--роші? Ч_ п______ г_____ Ч- п-и-у-и г-о-і- ----------------- Чи прибули гроші? 0
C-- prybu-- -r-shi? C__ p______ h______ C-y p-y-u-y h-o-h-? ------------------- Chy prybuly hroshi?
Želim promijeniti ovaj novac. Я--от-- -и / ------ б----і-яти--- г----. Я х____ б_ / х_____ б п_______ ц_ г_____ Я х-т-в б- / х-т-л- б п-м-н-т- ц- г-о-і- ---------------------------------------- Я хотів би / хотіла б поміняти ці гроші. 0
Y- --o-iv--- --kh--ila b---min--ty-t---hr--h-. Y_ k_____ b_ / k______ b p________ t__ h______ Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b p-m-n-a-y t-i h-o-h-. ---------------------------------------------- YA khotiv by / khotila b pominyaty tsi hroshi.
Trebam američke dolare. Мені п--р--н--долар--США. М___ п_______ д_____ С___ М-н- п-т-і-н- д-л-р- С-А- ------------------------- Мені потрібні долари США. 0
M--i--o--i-n--dolar---SHA. M___ p_______ d_____ S____ M-n- p-t-i-n- d-l-r- S-H-. -------------------------- Meni potribni dolary SSHA.
Molim Vas, dajte mi sitne novčanice. Дайт- м-н-,---д--ласка,--рі-ні к-----. Д____ м____ б__________ д_____ к______ Д-й-е м-н-, б-д---а-к-, д-і-н- к-п-р-. -------------------------------------- Дайте мені, будь-ласка, дрібні купюри. 0
D-y̆---------bu-ʹ-las-a, d--bn---upyur-. D____ m____ b__________ d_____ k_______ D-y-t- m-n-, b-d---a-k-, d-i-n- k-p-u-y- ---------------------------------------- Day̆te meni, budʹ-laska, dribni kupyury.
Postoji li ovdje bankomat? Т-т-є-ба----ат? Т__ є б________ Т-т є б-н-о-а-? --------------- Тут є банкомат? 0
Tu- -- ---ko-at? T__ y_ b________ T-t y- b-n-o-a-? ---------------- Tut ye bankomat?
Koliko se novca može podići? С-і---и ---ш-й-м-жн- з--ти? С______ г_____ м____ з_____ С-і-ь-и г-о-е- м-ж-а з-я-и- --------------------------- Скільки грошей можна зняти? 0
Sk----y---o----̆ m--hn---n---y? S______ h______ m_____ z______ S-i-ʹ-y h-o-h-y- m-z-n- z-y-t-? ------------------------------- Skilʹky hroshey̆ mozhna znyaty?
Koje se kreditne kartice mogu koristiti? Як-----д---і к-рт---можн- вик--ис-------и? Я__ к_______ к_____ м____ в_______________ Я-і к-е-и-н- к-р-к- м-ж-а в-к-р-с-о-у-а-и- ------------------------------------------ Які кредитні картки можна використовувати? 0
Ya-i kr-dyt-- ka--ky m-zh-a-vy--r-s--vu-a--? Y___ k_______ k_____ m_____ v_______________ Y-k- k-e-y-n- k-r-k- m-z-n- v-k-r-s-o-u-a-y- -------------------------------------------- Yaki kredytni kartky mozhna vykorystovuvaty?

Preuzimanje Datoteka MP3 (.zip datoteke)

MP3 hrvatski + ukrajinski (1-100) MP3 ukrajinski (1-100)
Video nije pronađen!

Postoji li univerzalna gramatika?

Dok učimo jezik, učimo i njegovu gramatiku. Kod djece koja uče materinji jezik to se dešava automatski. Oni ne primjećuju da je njihov mozak naučio mnogo različitih pravila. No ipak od početka ispravno nauče svoj materinji jezik. Budući da postoji mnogo jezika, postoji i mnogo gramatika. Međutim, postoji li i univerzalna gramatika? Znanost se već dugo bavi tim pitanjem. Nova istraživanja bi mogla imati odgovor na njega. Istraživači mozga su došli do zanimljivog otkrića. Dali su ispitanicima da uče gramatička pravila. Ti ispitanici su bili učenici jezika. Učili su japanski i talijanski jezik. Polovica gramatičkih pravila bila je izmišljena. Međutim, ispitanici to nisu znali. Učenicima su nakon učenja prezentirane rečenice. Ispitanici su morali procijeniti da li su rečenice bile ispravne. Dok su rješavali zadatke, mozak im je bio podvrgnut analizi. To znači da su istraživači mjerili moždanu aktivnost. Tako su mogli ispitati kako je mozak reagirao na rečenice. I čini se da naš mozak prepoznaje gramatiku! Pri obradi jezika aktivna su određena područja mozga. Tu spada i Brocino područje. Nalazi se u lijevom velikom mozgu. Ono je bilo jako aktivno prilikom obrade stvarnih gramatička pravila. Aktivnost je znatno opala pri obradi izmišljenih pravila. Stoga može biti da svi gramatički sistemi imaju istu osnovu. Svi oni bi pratili iste principe. I ti principi bi nam bili urođeni...