Розмовник

uk Порядкові числа   »   be Парадкавыя лічэбнікі

61 [шістдесят один]

Порядкові числа

Порядкові числа

61 [шэсцьдзесят адзін]

61 [shests’dzesyat adzіn]

Парадкавыя лічэбнікі

[Paradkavyya lіchebnіkі]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська білоруська Відтворити більше
Перший місяць – січень. П-ршы-м-ся- - --уд-ень. П---- м---- – с-------- П-р-ы м-с-ц – с-у-з-н-. ----------------------- Першы месяц – студзень. 0
Pe--hy---sy--s-–-st---e--. P----- m------ – s-------- P-r-h- m-s-a-s – s-u-z-n-. -------------------------- Pershy mesyats – studzen’.
Другий місяць – лютий. Д-угі -еся- – ----. Д---- м---- – л---- Д-у-і м-с-ц – л-т-. ------------------- Другі месяц – люты. 0
D-----mesy--s – --ut-. D---- m------ – l----- D-u-і m-s-a-s – l-u-y- ---------------------- Drugі mesyats – lyuty.
Третій місяць – березень. Т-эці-ме--- –-сакав-к. Т---- м---- – с------- Т-э-і м-с-ц – с-к-в-к- ---------------------- Трэці месяц – сакавік. 0
T----- -es--ts-– s--avі-. T----- m------ – s------- T-e-s- m-s-a-s – s-k-v-k- ------------------------- Tretsі mesyats – sakavіk.
Четвертий місяць – квітень. Чац-ё--- ---яц – --а-а-ік. Ч------- м---- – к-------- Ч-ц-ё-т- м-с-ц – к-а-а-і-. -------------------------- Чацвёрты месяц – красавік. 0
C---s-erty me-y--s-–--r-sa--k. C--------- m------ – k-------- C-a-s-e-t- m-s-a-s – k-a-a-і-. ------------------------------ Chatsverty mesyats – krasavіk.
П’ятий місяць – травень. Пя-- -е--- - -ай. П--- м---- – м--- П-т- м-с-ц – м-й- ----------------- Пяты месяц – май. 0
Py-ty-me--a-s----a-. P---- m------ – m--- P-a-y m-s-a-s – m-y- -------------------- Pyaty mesyats – may.
Шостий місяць – червень. Шос---------- -э-в-н-. Ш---- м---- – ч------- Ш-с-ы м-с-ц – ч-р-е-ь- ---------------------- Шосты месяц – чэрвень. 0
Sh-s----es-ats ---he-v--’. S----- m------ – c-------- S-o-t- m-s-a-s – c-e-v-n-. -------------------------- Shosty mesyats – cherven’.
Шість місяців – це півроку. Ш-сць-м-----ў-–-гэ-а па--ва-год-. Ш---- м------ – г--- п----- г---- Ш-с-ь м-с-ц-ў – г-т- п-л-в- г-д-. --------------------------------- Шэсць месяцаў – гэта палова года. 0
S--s------sy-tsa- – geta-p----a--o--. S------ m-------- – g--- p----- g---- S-e-t-’ m-s-a-s-u – g-t- p-l-v- g-d-. ------------------------------------- Shests’ mesyatsau – geta palova goda.
Січень, лютий, березень, Ст-д--нь- л-ты- -а---ік, С-------- л---- с------- С-у-з-н-, л-т-, с-к-в-к- ------------------------ Студзень, люты, сакавік, 0
Stud-en---ly-t-- ----v--, S-------- l----- s------- S-u-z-n-, l-u-y- s-k-v-k- ------------------------- Studzen’, lyuty, sakavіk,
квітень, травень і червень. кр---вік- м-- - ч-рв-нь. к-------- м-- і ч------- к-а-а-і-, м-й і ч-р-е-ь- ------------------------ красавік, май і чэрвень. 0
kra-a--k- -a- ------v-n’. k-------- m-- і c-------- k-a-a-і-, m-y і c-e-v-n-. ------------------------- krasavіk, may і cherven’.
Сьомий місяць – липень. Сём--месяц-– ліп--ь. С--- м---- – л------ С-м- м-с-ц – л-п-н-. -------------------- Сёмы месяц – ліпень. 0
Se-y --s-a-s - -і-e-’. S--- m------ – l------ S-m- m-s-a-s – l-p-n-. ---------------------- Semy mesyats – lіpen’.
Восьмий місяць – серпень. В-сь-ы--е--ц-- жнівень. В----- м---- – ж------- В-с-м- м-с-ц – ж-і-е-ь- ----------------------- Восьмы месяц – жнівень. 0
Vos-my me-yat-----h-і-en’. V----- m------ – z-------- V-s-m- m-s-a-s – z-n-v-n-. -------------------------- Vos’my mesyats – zhnіven’.
Дев’ятий місяць – вересень. Д---яты мес-ц –----асень. Д------ м---- – в-------- Д-е-я-ы м-с-ц – в-р-с-н-. ------------------------- Дзевяты месяц – верасень. 0
D-e-y-----esya---–--er---n-. D------- m------ – v-------- D-e-y-t- m-s-a-s – v-r-s-n-. ---------------------------- Dzevyaty mesyats – verasen’.
Десятий місяць – жовтень. Д-еся-- м-с-- –--астр-ч--к. Д------ м---- – к---------- Д-е-я-ы м-с-ц – к-с-р-ч-і-. --------------------------- Дзесяты месяц – кастрычнік. 0
Dz-s-at--m-s-----– kastryc--і-. D------- m------ – k----------- D-e-y-t- m-s-a-s – k-s-r-c-n-k- ------------------------------- Dzesyaty mesyats – kastrychnіk.
Одинадцятий місяць – листопад. А--і-----ты-меся- –---с-апа-. А---------- м---- – л-------- А-з-н-ц-а-ы м-с-ц – л-с-а-а-. ----------------------------- Адзінаццаты месяц – лістапад. 0
Ad--na-s-saty-m--y--s – ---t---d. A------------ m------ – l-------- A-z-n-t-t-a-y m-s-a-s – l-s-a-a-. --------------------------------- Adzіnatstsaty mesyats – lіstapad.
Дванадцятий місяць – грудень. Дв-н--ца-ы мес-ц-- -н----ь. Д--------- м---- – с------- Д-а-а-ц-т- м-с-ц – с-е-а-ь- --------------------------- Дванаццаты месяц – снежань. 0
Dva--t--s-ty ---y-ts --s-ez--n-. D----------- m------ – s-------- D-a-a-s-s-t- m-s-a-s – s-e-h-n-. -------------------------------- Dvanatstsaty mesyats – snezhan’.
Дванадцять місяців – це рік. Дв-на--аць -есяца--–--эт--г-д. Д--------- м------ – г--- г--- Д-а-а-ц-ц- м-с-ц-ў – г-т- г-д- ------------------------------ Дванаццаць месяцаў – гэта год. 0
D----t---ats- m---at-a- - -e-----d. D------------ m-------- – g--- g--- D-a-a-s-s-t-’ m-s-a-s-u – g-t- g-d- ----------------------------------- Dvanatstsats’ mesyatsau – geta god.
Липень, серпень, вересень, Лі-ен---ж-іве-ь---ер---нь, Л------ ж------- в-------- Л-п-н-, ж-і-е-ь- в-р-с-н-, -------------------------- Ліпень, жнівень, верасень, 0
L-p--’--zhn-v---- -er-se-’, L------ z-------- v-------- L-p-n-, z-n-v-n-, v-r-s-n-, --------------------------- Lіpen’, zhnіven’, verasen’,
жовтень, листопад і грудень. к-стр-ч-ік----с-апад-і сн-ж---. к---------- л------- і с------- к-с-р-ч-і-, л-с-а-а- і с-е-а-ь- ------------------------------- кастрычнік, лістапад і снежань. 0
kastr--hn--, lіsta-a-----n--h---. k----------- l------- і s-------- k-s-r-c-n-k- l-s-a-a- і s-e-h-n-. --------------------------------- kastrychnіk, lіstapad і snezhan’.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Рідна мова завжди залишається найважливішою мовою

Наша рідна мова – це перша мова, якої ми навчаємося. Це відбувається несвідомо, тобто ми цього не помічаємо. Більшість людей має лише одну рідну мову. Всі інші мови вивчаються як іноземні. Звичайно також є люди, які виростають з багатьма мовами. Але вони розмовляють цими мовами у більшості випадків неоднаково добре. Часто також мови вживаються по різному. Однією мовою, наприклад, розмовляють на роботі. Інші використовуються вдома. Як добре ми говоримо мовою, залежить від багатьох факторів. Коли ми вивчаємо її ще малими дітьми, зазвичай ми вивчаємо її дуже добре. Наш мовний центр працює в ці роки найефективніше. Також важливо, як часто ми говоримо мовою. Чим частіше ми її вживаємо, тим краще ми нею розмовляємо. Але дослідники вважають, що ніколи не можна однаково добре володіти двома мовами. Одна мова завжди залишається більш важливою. Експерименти, здається, підтверджують цю гіпотезу. Для одного дослідження були протестовані різні особи. Одна частина випробуваних вільно говорила двома мовами. Це були китайська як рідна мова і англійська. Друга половина випробуваних говорила тільки англійською як рідною. Тест-особи повинні були виконати просте завдання англійською мовою. При цьому вимірялася активність їх мозку. І виявилися відмінності в мозку тест-осіб. Для багатомовних була особливо активна одна ділянка мозку. Одномовні показали в цій ділянці, навпаки, ніякої активності. Обидві групи виконували завдання однаково швидко і однаково добре. Незважаючи на це, китайці все перекладали ще й на свою рідну мову…