Zbirka izraza

hr U banci   »   be У банку

60 [šezdeset]

U banci

U banci

60 [шэсцьдзесят]

60 [shests’dzesyat]

У банку

[U banku]

Odaberite kako želite vidjeti prijevod:   
hrvatski bjeloruski igra Više
Želim otvoriti račun. Я-х--у -д--ыц--р--у-ак. Я хачу адкрыць рахунак. Я х-ч- а-к-ы-ь р-х-н-к- ----------------------- Я хачу адкрыць рахунак. 0
Y- ---c-u--dk-y--’-rakhu--k. Ya khachu adkryts’ rakhunak. Y- k-a-h- a-k-y-s- r-k-u-a-. ---------------------------- Ya khachu adkryts’ rakhunak.
Tu je moja putovnica. Во-- ----п--пар-. Вось мой пашпарт. В-с- м-й п-ш-а-т- ----------------- Вось мой пашпарт. 0
V--’---y--ashp--t. Vos’ moy pashpart. V-s- m-y p-s-p-r-. ------------------ Vos’ moy pashpart.
A ovdje je moja adresa. А---сь м---ад-ас. А вось мой адрас. А в-с- м-й а-р-с- ----------------- А вось мой адрас. 0
A--os--moy---r-s. A vos’ moy adras. A v-s- m-y a-r-s- ----------------- A vos’ moy adras.
Želim uplatiti novac na moj račun. Я--а--ю----іч-ц--г---- на сво- ра--н-к. Я жадаю залічыць грошы на свой рахунак. Я ж-д-ю з-л-ч-ц- г-о-ы н- с-о- р-х-н-к- --------------------------------------- Я жадаю залічыць грошы на свой рахунак. 0
Ya-------- za--c-y-s’ -r--hy--- svoy --k--nak. Ya zhadayu zalіchyts’ groshy na svoy rakhunak. Y- z-a-a-u z-l-c-y-s- g-o-h- n- s-o- r-k-u-a-. ---------------------------------------------- Ya zhadayu zalіchyts’ groshy na svoy rakhunak.
Želim podići novac sa svojeg računa. Я-ж-д-ю--няць-г-ош--з май---ра--нку. Я жадаю зняць грошы з майго рахунку. Я ж-д-ю з-я-ь г-о-ы з м-й-о р-х-н-у- ------------------------------------ Я жадаю зняць грошы з майго рахунку. 0
Y- -h--a-u--ny---- g-oshy ----y-o-r-kh-n--. Ya zhadayu znyats’ groshy z maygo rakhunku. Y- z-a-a-u z-y-t-’ g-o-h- z m-y-o r-k-u-k-. ------------------------------------------- Ya zhadayu znyats’ groshy z maygo rakhunku.
Želim uzeti izvadak sa računa. Я-ж--а- ў-я-ь -ыпіс-і-з р-ху-ку. Я жадаю ўзяць выпіскі з рахунку. Я ж-д-ю ў-я-ь в-п-с-і з р-х-н-у- -------------------------------- Я жадаю ўзяць выпіскі з рахунку. 0
Y--zh-------z---s- ----skі---r--h----. Ya zhadayu uzyats’ vypіskі z rakhunku. Y- z-a-a-u u-y-t-’ v-p-s-і z r-k-u-k-. -------------------------------------- Ya zhadayu uzyats’ vypіskі z rakhunku.
Želim unovčiti putnički ček. Я-ж-даю---рыма-ь----ш- па -ад--ожным -э--. Я жадаю атрымаць грошы па падарожным чэку. Я ж-д-ю а-р-м-ц- г-о-ы п- п-д-р-ж-ы- ч-к-. ------------------------------------------ Я жадаю атрымаць грошы па падарожным чэку. 0
Ya----da-u ----mats--g---h- pa pad--oz-n-m -hek-. Ya zhadayu atrymats’ groshy pa padarozhnym cheku. Y- z-a-a-u a-r-m-t-’ g-o-h- p- p-d-r-z-n-m c-e-u- ------------------------------------------------- Ya zhadayu atrymats’ groshy pa padarozhnym cheku.
Kolike su pristojbe? Якую-с--у --л-д-ю-- п-дат--? Якую суму складаюць падаткі? Я-у- с-м- с-л-д-ю-ь п-д-т-і- ---------------------------- Якую суму складаюць падаткі? 0
Ya---u s-mu-s-l--ay--s’ ---atkі? Yakuyu sumu skladayuts’ padatkі? Y-k-y- s-m- s-l-d-y-t-’ p-d-t-і- -------------------------------- Yakuyu sumu skladayuts’ padatkі?
Gdje moram potpisati? Д-- я--ав-не- -а---са-ц-? Дзе я павінен распісацца? Д-е я п-в-н-н р-с-і-а-ц-? ------------------------- Дзе я павінен распісацца? 0
D-- y--p-v-ne- r--p--atstsa? Dze ya pavіnen raspіsatstsa? D-e y- p-v-n-n r-s-і-a-s-s-? ---------------------------- Dze ya pavіnen raspіsatstsa?
Očekujem doznaku iz Njemačke. Я--ак-- -ер-в-----Г-рма---. Я чакаю перавод з Германіі. Я ч-к-ю п-р-в-д з Г-р-а-і-. --------------------------- Я чакаю перавод з Германіі. 0
Y- ch-k--u -e-a--d-- ------і-. Ya chakayu peravod z Germanіі. Y- c-a-a-u p-r-v-d z G-r-a-і-. ------------------------------ Ya chakayu peravod z Germanіі.
Tu je moj broj računa. Во----у--- м-йго--ахунку. Вось нумар майго рахунку. В-с- н-м-р м-й-о р-х-н-у- ------------------------- Вось нумар майго рахунку. 0
Vos- -umar m-yg- r--h---u. Vos’ numar maygo rakhunku. V-s- n-m-r m-y-o r-k-u-k-. -------------------------- Vos’ numar maygo rakhunku.
Je li novac stigao? Г---- -а---п---? Грошы паступілі? Г-о-ы п-с-у-і-і- ---------------- Грошы паступілі? 0
G---h- p--t-----? Groshy pastupіlі? G-o-h- p-s-u-і-і- ----------------- Groshy pastupіlі?
Želim promijeniti ovaj novac. Я ---аю --мя-я-ь -этыя г----. Я жадаю памяняць гэтыя грошы. Я ж-д-ю п-м-н-ц- г-т-я г-о-ы- ----------------------------- Я жадаю памяняць гэтыя грошы. 0
Ya--ha-ay- p-m--n-ats’----y-a---o---. Ya zhadayu pamyanyats’ getyya groshy. Y- z-a-a-u p-m-a-y-t-’ g-t-y- g-o-h-. ------------------------------------- Ya zhadayu pamyanyats’ getyya groshy.
Trebam američke dolare. М-- п---э-ны---ол--- З-А. Мне патрэбныя долары ЗША. М-е п-т-э-н-я д-л-р- З-А- ------------------------- Мне патрэбныя долары ЗША. 0
Mne-patrebny-a---lar- ---A. Mne patrebnyya dolary ZShA. M-e p-t-e-n-y- d-l-r- Z-h-. --------------------------- Mne patrebnyya dolary ZShA.
Molim Vas, dajte mi sitne novčanice. К--- -ас-------ц- --е дро--ы- куп---. Калі ласка, дайце мне дробныя купюры. К-л- л-с-а- д-й-е м-е д-о-н-я к-п-р-. ------------------------------------- Калі ласка, дайце мне дробныя купюры. 0
Ka-і l-s--- da-t-e m-------n-y---u-y-ry. Kalі laska, daytse mne drobnyya kupyury. K-l- l-s-a- d-y-s- m-e d-o-n-y- k-p-u-y- ---------------------------------------- Kalі laska, daytse mne drobnyya kupyury.
Postoji li ovdje bankomat? Т-- ё----ба--ама-? Тут ёсць банкамат? Т-т ё-ц- б-н-а-а-? ------------------ Тут ёсць банкамат? 0
T---yo-t---bankama-? Tut yosts’ bankamat? T-t y-s-s- b-n-a-a-? -------------------- Tut yosts’ bankamat?
Koliko se novca može podići? Ко-ь-- гр---ў -о-н---ня--? Колькі грошаў можна зняць? К-л-к- г-о-а- м-ж-а з-я-ь- -------------------------- Колькі грошаў можна зняць? 0
Kol’-і-gro---u--oz----z----s’? Kol’kі groshau mozhna znyats’? K-l-k- g-o-h-u m-z-n- z-y-t-’- ------------------------------ Kol’kі groshau mozhna znyats’?
Koje se kreditne kartice mogu koristiti? Як-я--рэды--ыя-к-р-кі--о-н- выкар-с--ўвац-? Якія крэдытныя карткі можна выкарыстоўваць? Я-і- к-э-ы-н-я к-р-к- м-ж-а в-к-р-с-о-в-ц-? ------------------------------------------- Якія крэдытныя карткі можна выкарыстоўваць? 0
Y-kіya--r-dy-n--a-kartkі mo-------kar-st-u--t-’? Yakіya kredytnyya kartkі mozhna vykarystouvats’? Y-k-y- k-e-y-n-y- k-r-k- m-z-n- v-k-r-s-o-v-t-’- ------------------------------------------------ Yakіya kredytnyya kartkі mozhna vykarystouvats’?

Preuzimanje Datoteka MP3 (.zip datoteke)

Video nije pronađen!

Postoji li univerzalna gramatika?

Dok učimo jezik, učimo i njegovu gramatiku. Kod djece koja uče materinji jezik to se dešava automatski. Oni ne primjećuju da je njihov mozak naučio mnogo različitih pravila. No ipak od početka ispravno nauče svoj materinji jezik. Budući da postoji mnogo jezika, postoji i mnogo gramatika. Međutim, postoji li i univerzalna gramatika? Znanost se već dugo bavi tim pitanjem. Nova istraživanja bi mogla imati odgovor na njega. Istraživači mozga su došli do zanimljivog otkrića. Dali su ispitanicima da uče gramatička pravila. Ti ispitanici su bili učenici jezika. Učili su japanski i talijanski jezik. Polovica gramatičkih pravila bila je izmišljena. Međutim, ispitanici to nisu znali. Učenicima su nakon učenja prezentirane rečenice. Ispitanici su morali procijeniti da li su rečenice bile ispravne. Dok su rješavali zadatke, mozak im je bio podvrgnut analizi. To znači da su istraživači mjerili moždanu aktivnost. Tako su mogli ispitati kako je mozak reagirao na rečenice. I čini se da naš mozak prepoznaje gramatiku! Pri obradi jezika aktivna su određena područja mozga. Tu spada i Brocino područje. Nalazi se u lijevom velikom mozgu. Ono je bilo jako aktivno prilikom obrade stvarnih gramatička pravila. Aktivnost je znatno opala pri obradi izmišljenih pravila. Stoga može biti da svi gramatički sistemi imaju istu osnovu. Svi oni bi pratili iste principe. I ti principi bi nam bili urođeni...