Розмовник

uk На природі   »   sr У природи

26 [двадцять шість]

На природі

На природі

26 [двадесет и шест]

26 [dvadeset i šest]

У природи

[U prirodi]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська сербська Відтворити більше
Бачиш там вежу? В-ди---и т-м---улу? В---- л- т--- к---- В-д-ш л- т-м- к-л-? ------------------- Видиш ли тамо кулу? 0
V---š-l------ -u-u? V---- l- t--- k---- V-d-š l- t-m- k-l-? ------------------- Vidiš li tamo kulu?
Бачиш там гору? В--иш--- --мо-------у? В---- л- т--- п------- В-д-ш л- т-м- п-а-и-у- ---------------------- Видиш ли тамо планину? 0
Vi--š li ta---p-ani--? V---- l- t--- p------- V-d-š l- t-m- p-a-i-u- ---------------------- Vidiš li tamo planinu?
Бачиш там село? Вид-- ли----- -ел-? В---- л- т--- с---- В-д-ш л- т-м- с-л-? ------------------- Видиш ли тамо село? 0
Vidi- ---t-mo-sel-? V---- l- t--- s---- V-d-š l- t-m- s-l-? ------------------- Vidiš li tamo selo?
Бачиш там річку? Вид-- ли -----ре--? В---- л- т--- р---- В-д-ш л- т-м- р-к-? ------------------- Видиш ли тамо реку? 0
V--iš-l---a-o-r---? V---- l- t--- r---- V-d-š l- t-m- r-k-? ------------------- Vidiš li tamo reku?
Бачиш там міст? В-----ли та----о-т? В---- л- т--- м---- В-д-ш л- т-м- м-с-? ------------------- Видиш ли тамо мост? 0
V--------tamo--ost? V---- l- t--- m---- V-d-š l- t-m- m-s-? ------------------- Vidiš li tamo most?
Бачиш там озеро? В-диш----т-мо--е-еро? В---- л- т--- ј------ В-д-ш л- т-м- ј-з-р-? --------------------- Видиш ли тамо језеро? 0
Vi--š-li tamo--ez-r-? V---- l- t--- j------ V-d-š l- t-m- j-z-r-? --------------------- Vidiš li tamo jezero?
Той птах мені подобається. О------ца та-о ми--е --иђ-. О-- п---- т--- м- с- с----- О-а п-и-а т-м- м- с- с-и-а- --------------------------- Она птица тамо ми се свиђа. 0
Ona -t--a-tamo-m--s----iđ-. O-- p---- t--- m- s- s----- O-a p-i-a t-m- m- s- s-i-a- --------------------------- Ona ptica tamo mi se sviđa.
Те дерево мені подобається. О-- др-о--а-о -- се-свиђа. О-- д--- т--- м- с- с----- О-о д-в- т-м- м- с- с-и-а- -------------------------- Оно дрво тамо ми се свиђа. 0
Ono --vo---m- -i -e s--đa. O-- d--- t--- m- s- s----- O-o d-v- t-m- m- s- s-i-a- -------------------------- Ono drvo tamo mi se sviđa.
Той камінь мені подобається. О--ј---мен ---е-ми -е с-иђ-. О--- к---- о--- м- с- с----- О-а- к-м-н о-д- м- с- с-и-а- ---------------------------- Овај камен овде ми се свиђа. 0
O-------en -vde mi se s-iđa. O--- k---- o--- m- s- s----- O-a- k-m-n o-d- m- s- s-i-a- ---------------------------- Ovaj kamen ovde mi se sviđa.
Той парк мені подобається. Он-- -а-- тамо ---се------. О--- п--- т--- м- с- с----- О-а- п-р- т-м- м- с- с-и-а- --------------------------- Онај парк тамо ми се свиђа. 0
Ona- -----tam- mi -e-----a. O--- p--- t--- m- s- s----- O-a- p-r- t-m- m- s- s-i-a- --------------------------- Onaj park tamo mi se sviđa.
Той сад мені подобається. О--ј-в-т -амо ---се с--ђ-. О--- в-- т--- м- с- с----- О-а- в-т т-м- м- с- с-и-а- -------------------------- Онај врт тамо ми се свиђа. 0
On-j vr---a---m---- sviđ-. O--- v-- t--- m- s- s----- O-a- v-t t-m- m- s- s-i-a- -------------------------- Onaj vrt tamo mi se sviđa.
Та квітка мені подобається. Овај----т о-д- м--се -ви-а. О--- ц--- о--- м- с- с----- О-а- ц-е- о-д- м- с- с-и-а- --------------------------- Овај цвет овде ми се свиђа. 0
O-aj c--t--vde-mi se -v---. O--- c--- o--- m- s- s----- O-a- c-e- o-d- m- s- s-i-a- --------------------------- Ovaj cvet ovde mi se sviđa.
Я вважаю це гарним. М----м ---ј---еп-. М----- д- ј- л---- М-с-и- д- ј- л-п-. ------------------ Мислим да је лепо. 0
M---i--da ---l-p-. M----- d- j- l---- M-s-i- d- j- l-p-. ------------------ Mislim da je lepo.
Я вважаю це цікавим. Ми-ли- д- је -н----сан---. М----- д- ј- и------------ М-с-и- д- ј- и-т-р-с-н-н-. -------------------------- Мислим да је интересантно. 0
M--l-m-d- -- i-t-r--a---o. M----- d- j- i------------ M-s-i- d- j- i-t-r-s-n-n-. -------------------------- Mislim da je interesantno.
Я вважаю це чудовим. Ми---м да је-преле-о. М----- д- ј- п------- М-с-и- д- ј- п-е-е-о- --------------------- Мислим да је прелепо. 0
Mi-lim--- je -re-ep-. M----- d- j- p------- M-s-i- d- j- p-e-e-o- --------------------- Mislim da je prelepo.
Я вважаю це бридким. М-с-им-----е р----. М----- д- ј- р----- М-с-и- д- ј- р-ж-о- ------------------- Мислим да је ружно. 0
Mi--i-----je-r---o. M----- d- j- r----- M-s-i- d- j- r-ž-o- ------------------- Mislim da je ružno.
Я вважаю це нудним. М-сл----а -е--осадно. М----- д- ј- д------- М-с-и- д- ј- д-с-д-о- --------------------- Мислим да је досадно. 0
Mis-i- d--je do-adn-. M----- d- j- d------- M-s-i- d- j- d-s-d-o- --------------------- Mislim da je dosadno.
Я вважаю це страшним. Ми---м да ј-----ашн-. М----- д- ј- с------- М-с-и- д- ј- с-р-ш-о- --------------------- Мислим да је страшно. 0
Mis-i- -a-j--st---no. M----- d- j- s------- M-s-i- d- j- s-r-š-o- --------------------- Mislim da je strašno.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Мови і прислів’я

В кожній мові є прислів’я. Отже прислів’я є важливою складовою частиною національної ідентичності. У прислів’ях відображаються цінності та норми країни. Їх форми повсюдно відомі та усталені, тобто є незмінними. Прислів’я завжди короткі і виразні. В них часто використовуються метафори. Багато прислів’їв мають поетичну структуру. Більшість прислів’їв дають нам поради та правила поведінки. Але деякі прислів’я також явно критикують. Дуже часто прислів’я використовують стереотипи. Таким чином, мова йде про дещо типове для інших країн та народів. Прислів’я мають довгу традицію. Вже Аристотель високо цінував їх як короткі філософські вислови. В риториці та літературі вони виступають важливими стилістичними засобами. Їх особливість полягає в тім, що вони завжди залишаються актуальними. В лінгвістиці ними займається окрема дисципліна. Багато прислів’їв існує у багатьох мовах. При цьому вони можуть бути лексично схожими. Тоді люди різних мов використовують однакові слова. Гавкучий собака не кусає, Bellende Hunde beißen nicht, Perro que ladra no muerde. (UA-DE-ES) Інші прислів’я однакові семантично. Це означає, один і той же зміст передається іншими словами. Називати речі своїми іменами. Appeler un chat un chat, Dire pane al pane e vino al vino. (UA-FR-IT) Так прислів’я допомагають нам розуміти інші народи та культури. Найцікавішими є всесвітньо відомі прислів’я. В них йдеться про «великі» теми людського життя. Тобто ці прислів’я стосуються універсального досвіду. Вони показують: ми всі однакові – байдуже, якою мовою ми розмовляємо!