Vestmik

et Minevik 2   »   uk Минулий час 2

82 [kaheksakümmend kaks]

Minevik 2

Minevik 2

82 [вісімдесят два]

82 [visimdesyat dva]

Минулий час 2

[Mynulyy̆ chas 2]

Valige, kuidas soovite tõlget näha:   
eesti ukraina Mängi Rohkem
Pidid sa kiirabi kutsuma? Т- ---и- -и---кат- м----у шв--к-ї-до-о-о-и? Т- м---- в-------- м----- ш------ д-------- Т- м-с-в в-к-и-а-и м-ш-н- ш-и-к-ї д-п-м-г-? ------------------------------------------- Ти мусив викликати машину швидкої допомоги? 0
T- m-syv vykl-ka----as--nu s-vyd---- dop----y? T- m---- v-------- m------ s-------- d-------- T- m-s-v v-k-y-a-y m-s-y-u s-v-d-o-̈ d-p-m-h-? ---------------------------------------------- Ty musyv vyklykaty mashynu shvydkoï dopomohy?
Pidid sa arsti kutsuma? Т- м-си--ви-л-кати----а-я? Т- м---- в-------- л------ Т- м-с-в в-к-и-а-и л-к-р-? -------------------------- Ти мусив викликати лікаря? 0
Ty-m--y- v-kly-aty --kar-a? T- m---- v-------- l------- T- m-s-v v-k-y-a-y l-k-r-a- --------------------------- Ty musyv vyklykaty likarya?
Pidid sa politsei kutsuma? Т--м-с-в ---ли---- по-іцію? Т- м---- в-------- п------- Т- м-с-в в-к-и-а-и п-л-ц-ю- --------------------------- Ти мусив викликати поліцію? 0
T- m-syv-v--lykat--p--it--yu? T- m---- v-------- p--------- T- m-s-v v-k-y-a-y p-l-t-i-u- ----------------------------- Ty musyv vyklykaty politsiyu?
Kas teil on see telefoninumber? Hetk tagasi oli mul see veel. Ч--маєте -и--о-ер те-ефону?-- -ойно й-г- --в / -ал-. Ч- м---- В- н---- т-------- Я щ---- й--- м-- / м---- Ч- м-є-е В- н-м-р т-л-ф-н-? Я щ-й-о й-г- м-в / м-л-. ---------------------------------------------------- Чи маєте Ви номер телефону? Я щойно його мав / мала. 0
Chy m-yete-Vy nom-- te-ef-nu--Y--sh----̆n--y̆-ho---v-/ ma--. C-- m----- V- n---- t-------- Y- s-------- y---- m-- / m---- C-y m-y-t- V- n-m-r t-l-f-n-? Y- s-c-o-̆-o y-o-o m-v / m-l-. ------------------------------------------------------------ Chy mayete Vy nomer telefonu? YA shchoy̆no y̆oho mav / mala.
Kas teil on see aadress? Hetk tagasi oli mul see veel. Чи-ма--е-Ви-ад--су? --------ї--м-в----а-а. Ч- м---- В- а------ Я щ---- ї- м-- / м---- Ч- м-є-е В- а-р-с-? Я щ-й-о ї- м-в / м-л-. ------------------------------------------ Чи маєте Ви адресу? Я щойно її мав / мала. 0
Chy --ye-- -y-a-r-su?-Y--s-c-oy̆---ïï -a--/ ---a. C-- m----- V- a------ Y- s-------- i--- m-- / m---- C-y m-y-t- V- a-r-s-? Y- s-c-o-̆-o i-i- m-v / m-l-. --------------------------------------------------- Chy mayete Vy adresu? YA shchoy̆no ïï mav / mala.
Kas teil on linnakaart? Hetk tagasi oli mul see veel. Чи -а--- Ви--а---м---а- Я ---но -- --- ----ла. Ч- м---- В- м--- м----- Я щ---- ї- м-- / м---- Ч- м-є-е В- м-п- м-с-а- Я щ-й-о ї- м-в / м-л-. ---------------------------------------------- Чи маєте Ви мапу міста? Я щойно її мав / мала. 0
Chy m---t- Vy-ma-- --st-?--- --ch-y̆n--i----mav-/-m-la. C-- m----- V- m--- m----- Y- s-------- i--- m-- / m---- C-y m-y-t- V- m-p- m-s-a- Y- s-c-o-̆-o i-i- m-v / m-l-. ------------------------------------------------------- Chy mayete Vy mapu mista? YA shchoy̆no ïï mav / mala.
Tuli ta täpselt? Ta ei saanud täpselt tulla. Ч- ---йшов --- вча--о?--і- міг-з-тр--ат-сь. Ч- п------ в-- в------ В-- м-- з----------- Ч- п-и-ш-в в-н в-а-н-? В-н м-г з-т-и-а-и-ь- ------------------------------------------- Чи прийшов він вчасно? Він міг затриматись. 0
Chy pr---sho- v-n--c--s--------------t-y--t--ʹ. C-- p-------- v-- v------- V-- m-- z----------- C-y p-y-̆-h-v v-n v-h-s-o- V-n m-h z-t-y-a-y-ʹ- ----------------------------------------------- Chy pryy̆shov vin vchasno? Vin mih zatrymatysʹ.
Leidis ta tee? Ta ei leidnud teed. Ч- зн--ш-в-----д---г-?--і- -е ---йшо- до--г-. Ч- з------ в-- д------ В-- н- з------ д------ Ч- з-а-ш-в в-н д-р-г-? В-н н- з-а-ш-в д-р-г-. --------------------------------------------- Чи знайшов він дорогу? Він не знайшов дорогу. 0
C-- ------h-v vin-d-r-h--------- z---̆sh---d--ohu. C-- z-------- v-- d------ V-- n- z-------- d------ C-y z-a-̆-h-v v-n d-r-h-? V-n n- z-a-̆-h-v d-r-h-. -------------------------------------------------- Chy znay̆shov vin dorohu? Vin ne znay̆shov dorohu.
Sai ta sinust aru? Ta ei saanud minust aru. Ч----о--м-в -ін т---? --н -е-з-о----в----е. Ч- з------- в-- т---- В-- н- з------- м---- Ч- з-о-у-і- в-н т-б-? В-н н- з-о-у-і- м-н-. ------------------------------------------- Чи зрозумів він тебе? Він не зрозумів мене. 0
C-----o---iv-vi-----e------n--zr---m---me-e. C-- z------- v-- t---- V-- n- z------- m---- C-y z-o-u-i- v-n t-b-? V-n n- z-o-u-i- m-n-. -------------------------------------------- Chy zrozumiv vin tebe? Vin ne zrozumiv mene.
Miks ei saanud sa täpselt tulla? Ч--у-ти з---з----я? Ч--- т- з---------- Ч-м- т- з-п-з-и-с-? ------------------- Чому ти запізнився? 0
Ch--u -- ---i--y-sy-? C---- t- z----------- C-o-u t- z-p-z-y-s-a- --------------------- Chomu ty zapiznyvsya?
Miks sa teed ei leidnud? Чо-у--и -- з-а---в-д----у? Ч--- т- н- з------ д------ Ч-м- т- н- з-а-ш-в д-р-г-? -------------------------- Чому ти не знайшов дорогу? 0
C---- -- -- z---̆-ho--dor---? C---- t- n- z-------- d------ C-o-u t- n- z-a-̆-h-v d-r-h-? ----------------------------- Chomu ty ne znay̆shov dorohu?
Miks sa temast aru ei saanud? Ч--------е з-о----в й-г-? Ч--- т- н- з------- й---- Ч-м- т- н- з-о-у-і- й-г-? ------------------------- Чому ти не зрозумів його? 0
C---- ----- -r--u-iv -̆-h-? C---- t- n- z------- y----- C-o-u t- n- z-o-u-i- y-o-o- --------------------------- Chomu ty ne zrozumiv y̆oho?
Ma ei saanud täpselt jõuda kuna ühtegi bussi ei läinud. Я-не-мі--- м-г-а--ри-т- в---но,-т--у--о не--з-и- ж---ий а---бус. Я н- м-- / м---- п----- в------ т--- щ- н- ї---- ж----- а------- Я н- м-г / м-г-а п-и-т- в-а-н-, т-м- щ- н- ї-д-в ж-д-и- а-т-б-с- ---------------------------------------------------------------- Я не міг / могла прийти вчасно, тому що не їздив жодний автобус. 0
YA--e -i- ---------ryy--- -c--sno--tom- s--h- -e i---y- ---d------v----s. Y- n- m-- / m---- p------ v------- t--- s---- n- i----- z------- a------- Y- n- m-h / m-h-a p-y-̆-y v-h-s-o- t-m- s-c-o n- i-z-y- z-o-n-y- a-t-b-s- ------------------------------------------------------------------------- YA ne mih / mohla pryy̆ty vchasno, tomu shcho ne ïzdyv zhodnyy̆ avtobus.
Ma ei saanud teed leida kuna mul ei olnud linnakaarti. Я н--м-г - мо-л-----й-- д-р---, --м---о --не---- --м-ла-м-п--мі--а. Я н- м-- / м---- з----- д------ т--- щ- я н- м-- / м--- м--- м----- Я н- м-г / м-г-а з-а-т- д-р-г-, т-м- щ- я н- м-в / м-л- м-п- м-с-а- ------------------------------------------------------------------- Я не міг / могла знайти дорогу, тому що я не мав / мала мапи міста. 0
YA-n--m-- /----l--z--y̆ty--or-hu, tomu -h-ho y- n--m-- - -al--m-p--m-sta. Y- n- m-- / m---- z------ d------ t--- s---- y- n- m-- / m--- m--- m----- Y- n- m-h / m-h-a z-a-̆-y d-r-h-, t-m- s-c-o y- n- m-v / m-l- m-p- m-s-a- ------------------------------------------------------------------------- YA ne mih / mohla znay̆ty dorohu, tomu shcho ya ne mav / mala mapy mista.
Ma ei saanud temast aru kuna muusika oli nii vali. Я-н- --- / могла---г- з---ум--и- ---- -- -у-ика-бул----н---о гучн-. Я н- м-- / м---- й--- з--------- т--- щ- м----- б--- з------ г----- Я н- м-г / м-г-а й-г- з-о-у-і-и- т-м- щ- м-з-к- б-л- з-н-д-о г-ч-а- ------------------------------------------------------------------- Я не міг / могла його зрозуміти, тому що музика була занадто гучна. 0
Y- n--mih /-m-hla -̆oho zroz---t----omu-------muzy-a-b--- -an-dt--h--hna. Y- n- m-- / m---- y---- z--------- t--- s---- m----- b--- z------ h------ Y- n- m-h / m-h-a y-o-o z-o-u-i-y- t-m- s-c-o m-z-k- b-l- z-n-d-o h-c-n-. ------------------------------------------------------------------------- YA ne mih / mohla y̆oho zrozumity, tomu shcho muzyka bula zanadto huchna.
Ma pidin takso võtma. Я-пови--н---в / п-ви-н- бул--у--ти-та---. Я п------ б-- / п------ б--- у---- т----- Я п-в-н-н б-в / п-в-н-а б-л- у-я-и т-к-і- ----------------------------------------- Я повинен був / повинна була узяти таксі. 0
YA po---e- -uv-/---vy-n- bu-a---y--y--a-s-. Y- p------ b-- / p------ b--- u----- t----- Y- p-v-n-n b-v / p-v-n-a b-l- u-y-t- t-k-i- ------------------------------------------- YA povynen buv / povynna bula uzyaty taksi.
Ma pidin linnakaardi ostma. Я п---не- бу--- ----н-- бу------и-и ма-у ---т-. Я п------ б-- / п------ б--- к----- м--- м----- Я п-в-н-н б-в / п-в-н-а б-л- к-п-т- м-п- м-с-а- ----------------------------------------------- Я повинен був / повинна була купити мапу міста. 0
Y--p-v-ne- b---- p--y--a --la--u-y-y---p- ---ta. Y- p------ b-- / p------ b--- k----- m--- m----- Y- p-v-n-n b-v / p-v-n-a b-l- k-p-t- m-p- m-s-a- ------------------------------------------------ YA povynen buv / povynna bula kupyty mapu mista.
Ma pidin raadio vaiksemaks keerama. Я п--и-е- б-- / по----а ---- в-мк------адіо. Я п------ б-- / п------ б--- в------- р----- Я п-в-н-н б-в / п-в-н-а б-л- в-м-н-т- р-д-о- -------------------------------------------- Я повинен був / повинна була вимкнути радіо. 0
YA--ovy--- --v-/--ovynna bul--v-mknut-----i-. Y- p------ b-- / p------ b--- v------- r----- Y- p-v-n-n b-v / p-v-n-a b-l- v-m-n-t- r-d-o- --------------------------------------------- YA povynen buv / povynna bula vymknuty radio.

Lae alla MP3 (.zip failid)

Videot ei leitud!

Õpi võõrkeelt võõral maal!

Täiskasvanutele pole keelte õppimne nii lihtne kui lastele. Nende aju on juba välja arenenud. Seepärast ei suuda aju nii kergelt uusi süsteeme luua. Aga ka täiskasvanuna on võimalik keeli õppida! Selleks tuleb reisida sinna riiki, kus vastavat keelt räägitakse. Kõige paremini õpitakse keelt välismaal. Igaüks, kes on kunagi keeleõppereisil käinud, teab seda. Uut keelt on kõige parem õppida keele loomulikus keskkonnas. Uus uuring on selle kohta huvitavale järeldusele jõudnud. Uurimuses väidetakse, et välismaal inimene ka õpib uut keelt teistmoodi ! Aju suudab võõrkeelt töödelda kui oma emakeelt. Teadlased on ammu arvanud, et on olemas erinevad õppimisprotsessid. Nüüdseks on katse seda tõestanud. Grupp katsealuseid pidid õppima välja mõeldud keelt. Osa inimesi käisid selleks tavatundides. Teised õppisid keelt simuleeritud reisi situatsioonis. Antud katsealused pidid orienteeruma võõras keskkonnas. Kõik, kellega neil kokkupuude oli, rääkisid uut keelt. Katsealused polnud seega tüüpilised keeleõppijad. Nad leidsid end tundmatust keelekeskkonnast. Nad olid sunnitud kiiresti uue keelega abi küsima. Mõne aja pärast katsealuseid testiti. Mõlemal grupil oli uuest keelest head teadmised. Kuid nende ajud töötlseid keeli erinevalt! ‘Välismaal’ õppinute aju aktiivsus oli muljet avaldav. Nende aju töötles võõrkeele grammatikat kui enda keelt. Samamoodi töötab aju emakeele puhul. Keeleõppereis on meeldivaim ja kõige effektiivsem keeleõppe vorm!