Parlør

no På vei   »   uk В дорозі

37 [trettisju]

På vei

På vei

37 [тридцять сім]

37 [trydtsyatʹ sim]

В дорозі

[V dorozi]

Velg hvordan du vil se oversettelsen:   
norsk ukrainsk Spill Mer
Han kjører motorsykkel. Ві---де н--м-т-цикл-. В-- ї-- н- м--------- В-н ї-е н- м-т-ц-к-і- --------------------- Він їде на мотоциклі. 0
Vi---̈-e-na --tots----. V-- i--- n- m---------- V-n i-d- n- m-t-t-y-l-. ----------------------- Vin ïde na mototsykli.
Han sykler. Ві---д-----вел------і. В-- ї-- н- в---------- В-н ї-е н- в-л-с-п-д-. ---------------------- Він їде на велосипеді. 0
Vin---d---- -e--sypedi. V-- i--- n- v---------- V-n i-d- n- v-l-s-p-d-. ----------------------- Vin ïde na velosypedi.
Han går til fots. В-н й-е --ш-и. В-- й-- п----- В-н й-е п-ш-и- -------------- Він йде пішки. 0
V-n--̆-e p----y. V-- y--- p------ V-n y-d- p-s-k-. ---------------- Vin y̆de pishky.
Han kjører med skipet. В-н--ли-е -а ко-аблі. В-- п---- н- к------- В-н п-и-е н- к-р-б-і- --------------------- Він пливе на кораблі. 0
Vi--p--v- ----orab--. V-- p---- n- k------- V-n p-y-e n- k-r-b-i- --------------------- Vin plyve na korabli.
Han kjører med båten. В-н-пли-е-на---вні. В-- п---- н- ч----- В-н п-и-е н- ч-в-і- ------------------- Він пливе на човні. 0
V-n --y----- cho-n-. V-- p---- n- c------ V-n p-y-e n- c-o-n-. -------------------- Vin plyve na chovni.
Han svømmer. В-н-п-и--. В-- п----- В-н п-и-е- ---------- Він пливе. 0
V-n p---e. V-- p----- V-n p-y-e- ---------- Vin plyve.
Er det farlig her? Ч---у--н------чн-? Ч- т-- н---------- Ч- т-т н-б-з-е-н-? ------------------ Чи тут небезпечно? 0
Chy tu- -eb--p-ch--? C-- t-- n----------- C-y t-t n-b-z-e-h-o- -------------------- Chy tut nebezpechno?
Er det farlig å haike alene? Ч--н----пе--о с--ом--/--амій подоро-у--ти? Ч- н--------- с----- / с---- п------------ Ч- н-б-з-е-н- с-м-м- / с-м-й п-д-р-ж-в-т-? ------------------------------------------ Чи небезпечно самому / самій подорожувати? 0
Chy--e---pe-----s-m--u - s--i-̆ po----z-uv-ty? C-- n---------- s----- / s----- p------------- C-y n-b-z-e-h-o s-m-m- / s-m-y- p-d-r-z-u-a-y- ---------------------------------------------- Chy nebezpechno samomu / samiy̆ podorozhuvaty?
Er et farlig å gå tur om natten? Чи---без-ечно вн-ч--с--ом----с-----гу-я-и? Ч- н--------- в---- с----- / с---- г------ Ч- н-б-з-е-н- в-о-і с-м-м- / с-м-й г-л-т-? ------------------------------------------ Чи небезпечно вночі самому / самій гуляти? 0
C-y--ebezpech-o-----hi -am--u /---m-y- -ul----? C-- n---------- v----- s----- / s----- h------- C-y n-b-z-e-h-o v-o-h- s-m-m- / s-m-y- h-l-a-y- ----------------------------------------------- Chy nebezpechno vnochi samomu / samiy̆ hulyaty?
Vi har kjørt oss vill. Ми-заблу-али. М- з--------- М- з-б-у-а-и- ------------- Ми заблукали. 0
M- z-b-ukaly. M- z--------- M- z-b-u-a-y- ------------- My zablukaly.
Vi er på feil vei. Ми ---н-пр---л---му-шл-ху. М- н- н------------ ш----- М- н- н-п-а-и-ь-о-у ш-я-у- -------------------------- Ми на неправильному шляху. 0
M--na--e--av-l-n--- ----a---. M- n- n------------ s-------- M- n- n-p-a-y-ʹ-o-u s-l-a-h-. ----------------------------- My na nepravylʹnomu shlyakhu.
Vi må snu. М---ов------о-ерн-ти--. М- п------ п----------- М- п-в-н-і п-в-р-у-и-я- ----------------------- Ми повинні повернутися. 0
M- ----nni-p----n-tys-a. M- p------ p------------ M- p-v-n-i p-v-r-u-y-y-. ------------------------ My povynni povernutysya.
Hvor kan man parkere her? Д--м-жна -ут-пр--арк---т--я? Д- м---- т-- п-------------- Д- м-ж-а т-т п-и-а-к-в-т-с-? ---------------------------- Де можна тут припаркуватися? 0
De------- -u- pry--r----tys--? D- m----- t-- p--------------- D- m-z-n- t-t p-y-a-k-v-t-s-a- ------------------------------ De mozhna tut pryparkuvatysya?
Finnes det en parkeringsplass her? Чи-- тут м-сце-дл- па--о---? Ч- є т-- м---- д-- п-------- Ч- є т-т м-с-е д-я п-р-о-к-? ---------------------------- Чи є тут місце для парковки? 0
C---y--t-- m--t---d--a-p---ov--? C-- y- t-- m----- d--- p-------- C-y y- t-t m-s-s- d-y- p-r-o-k-? -------------------------------- Chy ye tut mistse dlya parkovky?
Hvor lenge kan man parkere her? Як--овго -ож-а -у--ст-ят-? Я- д---- м---- т-- с------ Я- д-в-о м-ж-а т-т с-о-т-? -------------------------- Як довго можна тут стояти? 0
Y---do-------h-a--u- --o--ty? Y-- d---- m----- t-- s------- Y-k d-v-o m-z-n- t-t s-o-a-y- ----------------------------- Yak dovho mozhna tut stoyaty?
Går du på ski? Ви ка--є--сь-н- л--ах? В- к-------- н- л----- В- к-т-є-е-ь н- л-ж-х- ---------------------- Ви катаєтесь на лижах? 0
Vy-k-tay-te------l----k-? V- k--------- n- l------- V- k-t-y-t-s- n- l-z-a-h- ------------------------- Vy katayetesʹ na lyzhakh?
Kjører du opp med skiheisen? Ви--дет--на---жн-му ---т- в---у? В- ї---- н- л------ л---- в----- В- ї-е-е н- л-ж-о-у л-ф-і в-о-у- -------------------------------- Ви їдете на лижному ліфті вгору? 0
V- i----- n-----h-o-u l-------oru? V- i----- n- l------- l---- v----- V- i-d-t- n- l-z-n-m- l-f-i v-o-u- ---------------------------------- Vy ïdete na lyzhnomu lifti vhoru?
Går det an å leie ski her? Т-- м-жн- -зя-- лиж--в --о-а-? Т-- м---- в---- л--- в п------ Т-т м-ж-а в-я-и л-ж- в п-о-а-? ------------------------------ Тут можна взяти лижі в прокат? 0
T----o--n--v-y--- l--hi-- -r-k--? T-- m----- v----- l---- v p------ T-t m-z-n- v-y-t- l-z-i v p-o-a-? --------------------------------- Tut mozhna vzyaty lyzhi v prokat?

-

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
Visste du?
Rumensk tilhører det Østlige Romanske Språk. Det er morsmål for omtrent 28 millioner mennesker. Disse lever hovedsakelig i Romania og Moldova. Rumensk er det offisielle språket i republikken Moldova. Det er også Rumensk-talende samfunn i Serbia og Ukraina. Rumensk stammer fra Latin. Romerne hadde tidligere to provinser i regionen rundt Donau. Rumensk er nært knyttet til Italiensk. Derfor kan Rumenere stort sett forstå Italiensk. Den andre veien er vanskeligere. Årsaken er at det Rumenske inneholder mange slaviske ord. Tonefallet ble påvirket av naboer i det slaviske språkområdet. Som et resultat av det har det Rumenske alfabetet noen spesielle symboler. Rumensk er skrevet likt som det er uttalt. Det har mange likhetstrekk med strukturen som i gammel latin. Det er nettopp det som gjør oppdagelsen av dette språket så spennende!